Наукова організація праці

Науко́ва організа́ція пра́ці (НОП) — процес вдосконалення організації праці на основі досягнень науки і передового досвіду. Терміном «НОП» характеризують зазвичай поліпшення організаційних форм використання живої праці в рамках окремо взятого трудового колективу (наприклад, підприємства).

Організація праці повинна розглядатися з двох боків:

• як стан системи, що складається з конкретних взаємопов'язаних елементів і відповідає цілям виробництва;
• як систематична діяльність людей по впровадженню нововведень в існуючу організацію праці для приведення її у відповідність з досягнутим рівнем науки, техніки і технології.

Праця людей в процесі виробництва організовується під впливом розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. Тому організація праці завжди має дві сторони: природно-технічну і соціально-економічну. Ці сторони тісно пов'язані між собою і визначають зміст організації праці.

У 1918 році в Празі було засновано дослідницьку організацію «Масарик-Академія праці» (The Masaryk Academy of Labour) для вивчення цього питання.^[1]

• Фредерік Тейлор
• Френк Гілбрет
• Ліліан Гілбрет
• Міжнародна організація праці

• Ф. Тэйлор «Принципы научной организации труда»

• Наукова організація праці // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.