Нафанаїл (Савченко)
Архієпископ Нафанаїл (Микола Іванович Савченко; 1799, Бєлгород — 4 березня 1875, Чернігів) — український релігійний та освітній діяч. Випускник Київської духовної академії. Ректор Подільської духовної семінарії в Україні та Костромської духовної семінарії в Росії. Єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої)[прояснити]. В Україні — єпископ Полтавський та Переяславський; архієпископ Чернігівський та Ніжинський РПЦ (б). ЖиттєписНародився в сім'ї протоієрея-українця. Навчався у Курській духовній семінарії. 10 червня 1825 року закінчив Київську духовну академію і направлений бакалавром. 29 листопада 1827 — затверджений у званні магістра. 15 жовтня 1832 — інспектор Тверської семінарії. 17 березня 1833 року пострижений в чернецтво; 4 липня рукопокладений в ієродиякона, а 11 липня — в ієромонаха. 15 липня 1834 — ректор Подільської духовної семінарії; 9 вересня того ж року зведений в сан архімандрита і 30 листопада призначений настоятелем Кам'янець-Подільського Свято-Троїцького монастиря. 5 травня 1839 — ректор Костромської духовної семінарії та настоятель Богоявленського монастиря. 26 серпня 1845 — хіротонія в єпископа Ревельського, вікарія Санкт-Петербурзької єпархії. 25 лютого 1850 — єпископ Староруський, вікарій Новгородської єпархії. 19 грудня того ж року переведений єпископом Полтавським та Переяславським. 1860 року збудував теплий храм на честь Покрови Пресвятої Богородиці у Красногорському Богословському Преображенському монастирі. 13 вересня 1860 — призначений єпископом Архангельським та Холмогорським. Заснував Архангельський притулок для дівчат, придбав для нього просторе місце й невеличкий будинок, чим поклав початок жіночому єпархіальному училищу. 18 серпня 1871 — єпископ Чернігівський та Ніжинський. 31 березня 1874 — зведений в сан архієпископа. Помер 4 березня 1875 року. Похований у вівтарі головного Троїцького храму Троїцько-Ільїнського монастиря біля Чернігова. Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia