Нахічевань-на-Дону

Місто Нахічевань-на-Дону
Նոր Նախիջևան
Герб Прапор
Церква Сурб Хач (Святий Хрест) – нині у складі Ростова-на-Дону
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Ростовська область
Основні дані
Час заснування	1779
Географічні координати:	47°13′53″ пн. ш. 39°45′25″ сх. д. / 47.231388888889° пн. ш. 39.756944444444° сх. д. / 47.231388888889; 39.756944444444
Мапа
Нахічевань-на-Дону Нахічевань-на-Дону
Нахічевань-на-Дону у Вікісховищі

Нахічева́нь-на-Дону́ (Нахічеван, вірм. Նոր Նախիջևան) — колишнє місто на правому березі річки Дон, нині у складі Пролетарського району міста Ростов-на-Дону. Періодично з'являються пропозиції щодо перейменування району на Нахічеванський.

Місто Нахічевань і села Чалтир, Крим, Султан-Сали, Великі Сали і Несвітай були засновані вірменами, переселеними з Криму за указом Катерини II від 9 березня 1779 року.

З огляду на адміністративно-господарське й культурне значення міста Ростов, об'єднаний пленум Донського окрвиконкома й Ростовсько-Нахічеванської міськради на підставі постанови Північно-Кавказького крайвиконкома від 24 жовтня 1928 року вирішив об'єднати з 1 листопада 1928 року міста Ростов й Нахічевань-на-Дону, виділивши їх у самостійну адміністративно-господарську одиницю з безпосереднім підпорядкуванням крайвиконкому.^[1] Місто стало Пролетарським районом міста Ростов-на-Дону^[2]. Села й донині складають національний вірменський район, що має назву М'ясниківського.

• Лукашин Сергій Лук'янович (1883—1937) — радянський державний діяч, перший секретар ЦК КП та голова Ради народних комісарів Вірменської РСР у 1921—1925 роках.
• Мержанов Мирон Іванович (1895—1975) — радянський архітектор.

• Церква Олександра Невського (Нахічевань-на-Дону)
• Церква Успіння Божої Матері (Нахічевань-на-Дону)

• Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
• Коротка історія донських вірменів. Історія Нахічевана
• Вірмени на Дону