Національна академія наук Республіки Казахстан

Національна академія наук Республіки Казахстан
Основні дані
Засновано	1946
Абревіатура	NAS RK[1]
Країна	Казахстан і  СРСР
Штаб-квартира	Алмати
Тип	академія наук
Членство	Association of Academies and Societies of Sciences in Asiad[2], Міжнародна асоціація академій наук[3], Міжакадемічне партнерствоd[4] і Міжнаціональна Наукова Радаd[5]
Вебсторінка	nauka-nanrk.kz/ru/
Мапа

Національна академія наук Республіки Казахстан — вища наукова установа Республіки Казахстан.

Заснована 1946 в Алма-Аті на базі Казахського філіалу АН СРСР. Перший президент — К. І. Сатпаєв.

У 1958 році до складу АН Казахської РСР входили чотири відділи:

• 1) мінеральних ресурсів,
• 2) фізико-математичних наук,
• 3) біологічних і медичних наук,
• 4) суспільних наук, які об'єднували 21 науково-дослідний інститут, музеї, ботанічні сади, астрономічну обсерваторію, експериментальні бази в різних районах. Діяли центральна наукова бібліотека і видавництво.

У складі АН Казахської РСР у 1959 р. було 2 почесні академіки, 40 академіків, 36 членів-кореспондентів.

Серед наукових досліджень чільне місце займали геологічні роботи, проблеми металургії та збагачення руд, хімічної промисловості, водного й енергетичного господарства, сейсмічні, астрономічні, астрофізичні роботи та ін.

Здійснюється комплекс досліджень, пов'язаних з проблемами освоєння цілинних земель Казахстану та використання рудних і хімічних ресурсів республіки.

Вчені республіки успішно працювали в галузі ядерної фізики, геофізики, мінералогії та петрології, геоботаніки, економіки нових галузей народного господарства. Важливе місце посідали роботи в галузі суспільних наук.

1. Вісник Національної академії наук Республіки Казахстан
2. Доповіді Національної академії наук Республіки Казахстан
3. Звістки НАН РК. Серія хімії і технології
4. Звістки НАН РК. Серія біологічна і медична
5. Звістки НАН РК. Серія аграрних наук
6. Звістки НАН РК. суспільних і гуманітарних наук
7. Звістки НАН РК. Серія фізико-математичних наук
8. Звістки НАН РК. Серія геології і технічних наук

Пам'ятник вченому-етнографу Чокану Валіханову (1835—1865) заввишки 8 метрів було встановлено 1969 року й орієнтовано фасад будівлі Президії Національної Академії наук Республіки Казахстан. Скульптором монумента виступив Х. Наурзбаєв, а архітектором Ш. Валіханов, за що удостоєні Державної премії Казахської РСР 1972 року.^[6]

Фігура вченого відлита в бронзі, постамент виконаний із полірованого чорного мармуру габро. В оформленні тильного боку постаменту використано казахський національний орнамент та малюнки Ч. Валіханова. Бічні сторони викладені орнаментованими плитками. Архітектурне вирішення площі, на якій розташований монумент, урочисто піднесене. Підхід до пам'ятника викладено архалетським плитняком. На лицьовій стороні постаменту розташований текст: «Шоқан Уəлиханов».^[7]

По обидва боки від монумента розташовані два водяні дзеркала, утворені фонтанними комплексами. Монумент обрамлений квітковими насадженнями та тянь-шанськими ялинами.

У 1979 році пам'ятник був внесений до реєстру пам'яток історії та культури місцевого значення Алма-Ати^[8], а 1982 року до списку пам'яток Казахської РСР республіканського значення^[9].

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

• Національна академія наук Республіки Казахстан. Сайт Національної академії наук Республіки Казахстан.