Національна бібліотека Косова
Національна бібліотека Косова (серб. Narodna biblioteka Kosova / Народна библиотека Косова, алб. Biblioteka Kombëtare e Kosovës) — вища бібліотечна установа частково визнаної Республіки Косово, розташована в її столиці Приштині. Місія бібліотеки полягає у збиранні, збереженні, просуванні та документальному забезпеченні доступності та інтелектуальної спадщини Косова. Бібліотека також проводить виставки, зберігає архіви національних газет і надає ряд інших послуг. Вона відома своєю унікальною історією та стилем будівлі, який викликає неоднозначні оцінки. ІсторіяЗаснуванняІсторія бібліотечної справи в Косові сходить до XIV—XV століть[2]. Колекції християнських і мусульманських релігійних громад вважаються найстарішими бібліотечними архівами Косова[3]. Косовська інституціональна бібліотека офіційно заснована у грудні 1944 року в місті Призрені, яке у той час виконувало роль столиці[4]. У 1982 році бібліотека переїхала до нинішньої будівлі в Приштині, тоді столиці югославського автономного краю Косово. Протягом багатьох років назва Національної бібліотеки Косова змінювалася залежно від політичної ситуації і приналежності регіону[5].
Зауважте, що колишні офіційні назви Національної бібліотеки Косова албанською мовою можна знайти в бібліотечному журналі Bibloletra 1989—1999-ті роки1989—1999-ті роки були важкими для Косова: югославська влада за підтримки сербського населення ліквідувала автономію краю. Албанців масово звільняли з їхніх місць роботи, албанських студентів і викладачів виганяли з університету Приштини. Багато публічних та приватних бібліотек були спалені і знищені сербами в ході албано-сербського конфлікту. Албанцям, які до того часу становили вже близько 90 % населення краю, заборонили переступати поріг Національної бібліотеки. Частину бібліотечного комплексу віддали під сербську православну релігійну школу, друга частина слугувала тимчасовим притулком для сербських біженців з Хорватії та Боснії і Герцеговини[ru]. Придбання бібліотечних матеріалів албанською мовою припинили[3]. Після закінчення операції НАТО в Косові виявилося, що югославська армія використовувала будівлю Національної бібліотеки Косова як військовий командний і контрольний центр. Використання охоронних культурних об'єктів у військових цілях є порушенням законів війни. Багато цінних матеріалів з Національної бібліотеки викрадено, меблі з читальних залів розбито, а карткові каталоги були звалені в підвалі. Крім того, на території комплексу знайшли безліч бракованого військового обмундирування, снайперських гвинтівок та ручних гранат. Миротворчим силам KFOR знадобилося близько тижня на перевірку будівлі на наявність прихованого мінування[3]. За даними національних і міжнародних організацій, близько 100 000 книжок албанською мовою серби відправили на паперову фабрику в Липляні для переробки. Серед цих книжок були об'єкти національної спадщини, цінні для вивчення історії регіону[6]. РеорганізаціяПісля закінчення Косовської війни почалася реконструкція будівель бібліотеки і відновлення бібліотечного обслуговування на всіх рівнях. Це зроблено за сприяння спеціальної групи експертів з ЮНЕСКО, Ради Європи (CoE) та Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA)[7]. Ця спеціальна група експертів створила різні програми навчання бібліотечної справи[8]. За роки реорганізації Національної бібліотеки Косова їй допомагало безліч політичних, громадських і фінансових інститутів, включаючи посольство США, ОБСЄ, Центральну бібліотеку Цюриха, Райффайзен Банк та інші[5]. Архітектура Нинішню будівлю Національної бібліотеки Косова відкрито 25 листопада 1982 року. Автор проєкту — хорватський архітектор Андрія Мутнякович (Андрија Мутњаковић). Споруда охоплює площу в 16 500 квадратних метрів і оздоблена зенітними вікнами, 99 куполами різних розмірів і повністю покрита металевою конструкцією у вигляді рибальської сітки[5]. Використання форми куполів обрано для максимального освітлення бібліотечних приміщень. Куполи розділені на сегменти й нагадують людський мозок — це символізує знання[9]. У будівлі розміщуються дві читальних зали на 300 і 100 місць відповідно, читальна зала періодичних видань, кімнати для спеціальних колекцій, каталог і дослідницький центр, 150-місна аудиторія і 75-місна конференцзала. Бібліотека здатна вміщувати близько двох мільйонів одиниць зберігання. Частина матеріалів недоступна для пересічних читачів[10]. Фоє бібліотеки використовується для проведення різних культурних заходів. Його підлога викладена різнобарвною мозаїкою з мармурового каменю. А вінчає фоє найбільший купол бібліотеки, забезпечуючи достатнє природне освітлення зали[11].
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
