Національна прискорювальна лабораторія ім. Енріко Фермі

Національна прискорювальна лабораторія ім. Енріко Фермі
Названо на честь	Енріко Фермі
Країна	США
Адміністративна одиниця	Іллінойс
Член у	arXiv.org[1]
Батьківська організація	Міністерство енергетики США
Дочірня організація	Lederman Science Centerd
Розташування штаб-квартири	Бетейвія
Оператор	Fermi Research Alliance, LLCd
Кількість підписників у соціальних мережах	102 970 і 790 000 ± 999[2]
Точка доступу API	idp.fnal.gov/idp/shibboleth
Офіційний сайт​(англ.)
Національна прискорювальна лабораторія ім. Енріко Фермі у Вікісховищі

41°49′55″ пн. ш. 88°15′26″ зх. д. / 41.831944444444° пн. ш. 88.257222222222° зх. д. / 41.831944444444; -88.257222222222

Національна прискорювальна лабораторія ім. Енріко Фермі (розповсюджена скорочена назва Фермілаб) — дослідницький центр в місті Батавія, неподалік Чикаго (Іллінойс, США). Належить Міністерству енергетики США. Спеціалізується на дослідженнях в області фізики високих енергій, астрофізики та технологій прискорювачів. З 1 січня 2008 р. Фермілабом керує «Дослідницький альянс Фермі», що організований Чиказьким університетом та університетською дослідницькою асоціацією (англ. University Research Association, URA). URA — консорціум, куди входить 91 університет, в основному з США, але є також члени з Канади, Японія та Італії.

Найвідомішою дослідницькою установкою Фермілаба був колайдер Теватрон (він закінчив свою роботу 30 вересня 2011 року), розташований в підземному кільцевому тунелі довжиною 6280 м. До запуску Великого адронного колайдера в 2009 році, колайдер в Фермілабі був прискорювачем з найбільшою в світі світністю і енергією пучків частинок. Зараз Фермілаб проводить декілька невеликих експериментів, використовуючи фіксовані мішені, експерименти з фізики нейтрино (MINERνA, MiniBooNE, MINOS, DUNE, NOνA тощо) та фізики мюонів (експерименти Muon g−2 та Mu2e), і бере участь в астрофізичних проектах. Фермілаб також координує внесок американських вчених в експеримент CMS на Великому адронному колайдері.

Влітку 1977 року, група під керівництвом Леона Ледермана, що працювала на експерименті E288, де пучок протонів зіштовхувався з мішенню, відкрила Іпсилон-мезон, що по суті означало відкриття b-кварка.^[3] 1995 року експерименти CDF та DØ на Теватроні оголосили про відкриття останнього, шостого, t-кварка^[4]. Таким чином, у Фермілабі було відкрито два кварки із шести відомих.

Експерименти CDF та DØ також внесли видатний внесок у вивчення адронів, що містять b-кварк, та відрили декілька важких баріонів (зокрема, ${\displaystyle \Sigma _{b}}$^[5], ${\displaystyle \Xi _{b}}$^[6] та ${\displaystyle \Omega _{b}}$^[7]) та B_c-мезон^[8] (мезон, що складається із c- та b-кварків). Всі ці відкриття були підтверджені експериментами на Великому адронному колайдері^[9].

• На честь лабораторії названо астероїд 11998 Фермілаб.
• На території лабораторії проживає велика популяція бізонів.

• CERN
• Національна прискорювальна лабораторія SLAC
• Fermi Linux

• fnal.gov — офіційний сайт «Національна прискорювальна лабораторія ім. Енріко Фермі».
• Fermilab Today Daily newsletter
• Other Fermilab online publications

Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.