Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка»

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка»
Штаб-квартира Інституту
Типдержавна установа культури
Засновано18 грудня 2017
Правовий статусдіюча
Країна Республіка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираВаршава, Польща
52°12′6″N 21°00′7″E
Офіційні мовипольська
Дирекція ІнститутуКатажина Соколовська
Вебсайт: polonika.pl

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» (пол. Narodowy Instytut Polskiego Dziedzictwa Kulturowego za Granicą „Polonika”) — державна установа культури, створена згідно з постановою Міністра культури та національної спадщини Пйотра Ґлінського від 18 грудня 2017 року.[1] До червня 2018 року організація мала назву «Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном».

Завдання

Інститут реалізує державну політику у сфері захисту та популяризації польської культурної спадщини за межами країни. Основні напрями діяльності включають:

  1. Збір та поширення знань про польську культурну спадщину за кордоном.
  2. Проведення заходів зі збереження матеріальних слідів польської культури за межами Польщі.
  3. Підтримка, просування і проведення наукових досліджень спадщини.
  4. Формування позитивного образу Польщі як частини європейської і світової культурної спадщини.
  5. Співпраця з інституціями, що займаються збереженням польської спадщини за кордоном.
  6. Виконання міжнародних зобов’язань та реалізація стратегій охорони спадщини.

Форми діяльності

Інститут здійснює свою діяльність через:

  • реалізацію проєктів реставрації та консервації об’єктів спадщини;
  • документацію, цифровізацію, дослідження та експертні оцінки;
  • підтримку експозицій польського мистецтва за кордоном;
  • вшанування пам’яті історичних постатей та подій;
  • створення й підтримку баз даних і тематичних порталів;
  • моніторинг загроз польській спадщині;
  • замовлення досліджень і прогнозів розвитку галузі;
  • видання книг, журналів, мультимедійних матеріалів і документальних фільмів;
  • організацію конференцій, семінарів, виставок тощо;
  • реалізацію просвітницьких, інформаційних і промоційних кампаній;
  • укладання угод з партнерами щодо реалізації спільних проєктів;
  • фінансування або співфінансування зовнішніх ініціатив;
  • реалізацію програм, у тому числі за дорученням міністра;
  • проведення конкурсів на премії та стипендії міністра;
  • залучення позабюджетного фінансування, включаючи фонди ЄС.

Див. також

Посилання

Примітки

  1. Збірник законів Міністерства культури та національної спадщини, ст. 86.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya