Неводовський Гаврило Степанович
Гаврило Степанович Неводовський (1874–1952) — український радянський міколог, фахівець з іржових і сажкових грибів. БіографіяНародився 9 квітня 1874 року в селі Євминка Чернігівської губернії. Навчався в місцевій сільській школі, після чого вступив до Чернігівської духовної семінарії. Закінчивши семінарію 1895 року, з 1897 по 1903 викладав у земській школі. Написав один із перших українських букварів — «Українська Школа» (1908)[1]. У 1903 році вступив до Новоолександрійського інституту сільського господарства і лісівництва . З 1905 по 1908 працював у губернському земстві ґрунтознавцем. Потім, на пропозицію професора М. В. Цингера, став вивчати мікологію. У 1911 році закінчив Новоолександрійський інститут, після чого два роки працював у Тифліському ботанічному саду. З 1913 року працював на Смілянську міко-ентомологічну станцію, після закриття якої у 1924 році переїхав до Києва. У 1927—1930 pp. працював в Українському НДІ цукрової промисловості. У 1930 був звільнений з усіх посад і заарештований, після чого був засланий разом з дружиною в Казахстан. Працював у Казахському інституті захисту рослин в Алма-Аті. У 1933—1936 викладав у Талгарському технікумі захисту рослин, після чого через хворобу отримав дозвіл переїхати до Москви на лікування. Оговтавшись, у 1940 році переїхав до Томська і став викладачем Томського лісового технікуму. У 1943 став кандидатом біологічних наук. У вересні 1945 року Неводовського повністю реабілітовано. 1946 року переїхав до Станіслава, звідки в 1948 — до Пущино. 8 серпня 1948 року померла дружина Гаврила Степановича Олександра Василівна. 26 серпня 1952 року Гаврило Степанович, який страждав на шлункові кровотечі та атеросклероз, помер. Основний гербарій Неводовського передано Казахському державному університету. Праці
Види грибів, названі на честь Г. С. Неводовського
Література
Примітки
Джерела і посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia