Недзельський Микола Васильович
Недзельський Микола Васильович (нар. 24 лютого 1951, Київ) — український художник , працює в галузі комп'ютерного мистецтва, або ж медіа-арт, графік і фотохудожник, поет, композитор, педагог. Представник Нової хвилі.[1] Куратор і учасник мистецьких проектів, андеграундних та сучасних виставок. Роботи зберігаються в Україні, Великій Британії та інших країнах. ЖиттєписМикола Недзельський народився 24 лютого 1951 року в Києві. У 1974 закінчив Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (КПІ) , спеціальність кібернетика. Окрім отримання наукових знань, розширював кругозір в галузі світового сучасного мистецтва. Опанувавши навички технічних засобів передачі інформації, М.Недзельский влаштовував слайд-покази зібрань тієї частини образотворчого мистецтва, яку не викладали в офіційних вишах, включаючи постімпресіонізм, абстракціонізм, сюрреалізм та інші напрямки. На лекції Недзельского приходило чимало вільно мислячої молоді, — і до нього на квартиру по вул. Рейтарській, і до приміщень Будинку Вчителя та в клубах, де він домовлявся про аудиторію. Захоплюючись історією світового мистецтва, Микола вдосконалював свою художню практику в галузі живопису, графіки , фотографії та створення експериментальних творів на основі комп’ютерної технології. У 1970-х Микола був серед організіторів київського об'єднання «Рух», де збиралися літератори, вчені, митці й обговорювали новітні течії , «самвидав» тощо. Організатори «Руху» - Ю. Косін, М. Недзельський і С. Федоринчик – влаштували дві авангардні виставки у 1977 (клуб «Берізка», вул.Червоноармійська, 136) та у 1978 ( Київський Міський Будинок Учителя, вул. Володимирська, 57). Завдяки цим виставкам про свою творчість заявили андеграундні митці, яких не визнавали офіційно і які не мали змоги показати свої твори широкому глядацькому загалу: Микола Трегуб , Вудон Баклицький, Олександр Костецький, Микола Залевський, Олена Голуб, Володимир Богуславський та інші.[2] Згодом Недзельский вдосконалював свою майстернісь, навчаючись мистецтву фотографії в Інституті журналістської майстерності СЖУ (1986). Свої знання згодом почав передавати наступному поколінню у викладацькій діяльності. Працював керівником Кіностудії Палацу Культури ВАТ «Більшовик» ( 1990 — 1996 ). У Київському Політехнічному Інституті, Поліграфічному факультеті, на кафедрі графіки М.Недзельский працював викладачем фотографії, книжкового оформлення та кольорознавства (1996 — 2002 ). Як фотохудожник брав участь в оформленні публікацій , що висвітлювали проблеми й досягнення сучасного мистецтва.[3]. З розвитком інтернету основні творчі процеси М.Недзельського відбуваються в мережі, останнім часом здебільшого працює як фрілансер. Мешкає в Києві. ТворчістьСвій творчий шлях розпочав з опозиційного до соцреалізму неофіційного мистецтва — андеграунду, коли у 1970-х роках почав створювати графіку й живопис у стилі абстракціонізму і неоекспресіонізму. Шукаючи власний шлях у сучасному мистецтві, захопився мультимедійністю — поєднанням кольору, звуку й рухомих зображень. Енциклопедія сучасної України у статтях «Медіа-арт», та «Мистецтво Кібернетичне» відмічає М. Недзельського серед тих, хто стояв на початку розвитку цього напрямку в Україні: «У 1970-х рр. кібернетик і фотограф М. Недзельський з комп’ютерною підтримкою почав створювати «Відеопалімпсести» (1972), фільми з ускладненою колажністю (переважно світло-кольору, безпредметності й звуків), з додатковою слайд-проекцією». [4].[5]. Створює на комп’ютері музичні твори, які асоціює з поетичними й візуальними. [6]. [7]. У візуальній творчості Микола постійно знаходить різні нові ракурси виразності, співставляючи фотографічні й живописні прийоми у складних багатошарових композиціях, застосовує колажний принцип.[8]. Участь у виставках
Примітки
Література
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
