Недопьокін Федір Вікторович

Недопьокін Федір Вікторович
Народився12 березня 1949(1949-03-12) Редагувати інформацію у Вікіданих
Лисичанськ, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер22 жовтня 2020(2020-10-22)[1] (71 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Донецьк, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфізик, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдякиметалургія і теплофізика Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materДонДУ (1971) Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор технічних наук (1989)
Вчене званнядоцент і професор Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладДонДУ Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАкадемія наук вищої школи України Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти»

Федір Вікторович Недопьокін (12 березня 194922 жовтня 2020) — український учений у галузі технічної теплофізики. Доктор технічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2001 р.

Біографія

Народився р. у м.Лисичанську Луганської обл. У 1966 р. став студентом фізичного факультету Донецького університету, який закінчив у 1971 р. за спеціальністю «фізика». Працює в Донецькому університеті (зараз — ДонНУ) з 1969 р. на кафедрі фізики нерівноважних процесів, метрології та екології. Захистив кандидатську дисертацію у 1976 р. Доктор технічних наук з 1989 р. Вчене звання доцента отримав у 1982 р., професора — у 1991 р.

Недопьокін Федір Вікторович

Наукова діяльність

Наукові роботи зосереджені на проблемі фізичного та математичного моделювання гідродинамічних, теплофізичних і масообмінних процесів у металургійних технологіях.

Автор понад 350 праць, зокрема 8 наукових монографій, 12 навчально-методичних праць та 14 навчальних посібників. Найважливіші монографії та посібники: «Математическое моделирование гидродинамики и тепломассопереноса в слитках», «Теория тепломассопереноса», «Физико-химическая гидродинамика», «Экологическая гидродинамика», «Прямая оптимизация технологических процессов», в яких узагальнені результати досліджень з ряду нових напрямів гідродинаміки та теплофізики металургійних технологій.

Підготував 4 кандидатів наук та 1 доктора наук. Сформував у ДонНУ власну наукову школу технічної теплофізики. Голова спецради з захисту докторських дисертацій зі спеціальності «екологічна безпека» в ДонНУ, член спецради в ДонНАБА, член вченої ради фізичного факультету ДонНУ. Член редакційних колегій журналів: «Математичне моделювання» (ДДТУ) та «Вісник ДонНУ», «Теоретична та прикладна механіка».

Академік Академії інженерних наук України.

Нагороджений Почесною грамотою МОН України та знаком «Відмінник освіти України».

Джерела

  • Академія наук вищої школи України. 1992—2010. Довідник
  1. а б https://www.facebook.com/zan.nikita/posts/3484357131625852
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya