Неліна Тетяна Вікторівна

Неліна Тетяна Вікторівна
Тетяна Неліна, жовтень 2016
Народилася	14 травня 1951(1951-05-14)  Благовєщенськ, РРФСР, СРСР
Померла	28 листопада 2020(2020-11-28) (69 років)  Тетіїв  ·коронавірусна інфекція
Поховання	Фастів
Країна	СРСР  Україна
Відома завдяки	краєзнавець, громадський діяч
Заклад	Байкало-Амурська магістраль і Фастівський державний краєзнавчий музей
Членство	НСКУ
Посада	Директор Фастівського державного краєзнавчого музею (1990—2017)
Нагороди	Премія імені Михайла Сікорського

Тетяна Вікторівна Неліна (14 травня 1951, Благовєщенськ — 28 листопада 2020, Тетіїв^[1]) — директор Фастівського державного краєзнавчого музею (1990—2017), Почесний громадянин міста Фастова (2011), член Правління Національної спілки краєзнавців України, голова Фастівської міської організації НСКУ, «Почесний краєзнавець України» (2011), лауреат Премії імені Михайла Сікорського (2015).

Тетяна Неліна народилася в м. Благовєщенськ, Амурської області Росії^[2]. Після закінчення історико-філологічного факультету Благовєщенського педагогічного інституту (1973) працювала на викладацькій роботі, а також на керівних посадах на будівництві БАМу (1975—1983 рр., м. Тинда), пізніше — на партійній роботі в Росії та Україні, зокрема, у м. Фастові.

Ініціатор створення і перший директор Фастівського державного краєзнавчого музею (1990—2017), співавтор наукової концепції створення музею, головний редактор науково-інформаційного бюлетеню «Прес-музей».

Автор понад 100 наукових і публіцистичних статей з проблем музейництва, охорони пам'яток.

Співавтор книг:

• Фастівщина: сторінки історії (від давнини до 20-х років ХХ століття). — Фастів, 2004. — 256 с. — ISBN 966-95896-0-6
• На Фастівській землі єдналась Україна. — Фастів, 2019.^[3]

Головний редактор збірника до 120-річчя від Дня народження композитора К. Стеценка «Співець душі народної» (2003).

Учасник багатьох науково-практичних конференцій, зокрема Міжнародного культурологічного симпозіуму «Українська ікона» (2003), ініціатор і організатор конференцій краєзнавців та істориків Фастівщини. Співорганізатор археологічної експедиції музею, виставки «Фастівщина: сторінки історії» та інших.

Голова Фастівської міськрайонної організації Національної спілки краєзнавців України, член правління, Президії правління Київської обласної організації НСКУ, Член Правління Національної спілки краєзнавців України (з 2008 року).

Відзначена Подякою Центрального комітету профспілки працівників культури (2000), Почесною відзнакою Міністерства культури і туризму України (2005), Ветеран праці.

• Почесна громадянка міста Фастова (18.08.2011)^[4].
• «Почесний краєзнавець України» (2011).
• Лауреат Премії імені Михайла Сікорського (2015)^[5].

Померла 28 листопада 2020 від ускладнень внаслідок захворювання на коронавірус. Останні дні жінка боролася з хворобою в інфекційній лікарні у м. Тетіїв. А 26 листопада поховали її чоловіка, причиною смерті якого теж став COVID-19.^[6][7]

• Фастівщина: сторінки історії (від давнини до 20-х років ХХ століття). — Фастів, 2004. — С. 255.
• Краєзнавці України (Сучасні дослідники рідного краю). Довідник. — Том І. — Київ — Кам'янець-Подільський, 2003. — С. 151—152.
• IV з'їзд Національної спілки краєзнавців України (28 жовтня 2008 року). Матеріали та документи. — Кам'янеець-Подільський, 2009. — 232 с., іл.
• У Київській області слідом за своїм чоловіком померла ексдиректорка Фастівського державного музею
• Незавершені справи. Про що мріяли українці, яких забрав COVID-19, і що з цього ми можемо втілити