Неманья Радоньїч
Неманья Радоньїч (серб. Nemanja Radonjić / Немања Радоњић, нар. 15 лютого 1996, Ниш) — сербський футболіст, півзахисник італійського «Торіно» та національної збірної Сербії. Клубна кар'єраНародився 15 лютого 1996 року в місті Ниш[1]. Розпочав займатись у школах команд «Железничар» та «Медіяна» з рідного міста[2], після чого потрапив в академію головного клубу міста — «Раднички» (Ниш). Як один з найбільш перспективних дітей в академії[3], Радоніч переїхав до «Партизана», де провів кілька, але пізніше назвав себе фанатом головного ворога клубу — «Црвени Звезди»[4]. Після цього він провів кілька місяців з футбольної академією Георге Хаджі в Румунії, що була академією клубу вищого дивізіону «Віїторул» (Констанца). 2014 року підписав п'ятирічний контракт з італійською «Ромою», відправившись відразу в оренду в «Емполі»[5], але до першої команди не пробився. На початку 2016 року Радоньїч повернувся до Сербії і приєднався на правах оренди до клубу «Чукарички»[6]. Він забив гол у своєму дебютному матчі в сербській Суперлізі[7]. У наступному матчі, проти «Ягодини», він забив гол з 30-метрової відстані[8]. До кінця сезону голів більше не забивав, зігравши загалом 10 матчів і допоміг команді зайняти 3-тє місце та кваліфікуватись до Ліги Європи, де у наступному сезоні і дебютував. Загалом же за півтора року зіграв за клуб 31 матч (4 голами) у всіх змаганнях. 21 липня 2017 року Радоньїч став гравцем «Црвени Звезди»[9]. Він підписав п'ятирічну угоду зі своїм новим клубом[10], будучи в клубі в оренді до літа 2019 року, коли його контракт з римлянами офіційно закінчиться[11]. У першому ж сезоні Неманья з командою виграв чемпіонат Сербії[12] та був включений у символічну збірну турніру[13]. За сезон 2017/18 відіграв за белградську команду 28 матчів в національному чемпіонаті. 30 серпня 2018 перейшов до французького «Марселя» за 12 мільйонів євро. Лише більш ніж за рік, 24 листопада 2019 у грі проти «Тулузи», та після 26 матчів чемпіонату без жодної результативної дії (голу чи пасу), Радоньїч забив свій перший гол за марсельський клуб[14]. Першу половину 2021 року провів в оренді в берлінській «Герті», а влітку того ж року на аналогічних умовах став гравцем португальської «Бенфіки». На сезон 2022/23 знову був відданий в оренду, цього разу до італійського «Торіно». Виступи за збірні2012 року дебютував у складі юнацької збірної Сербії, взяв участь у 16 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 9 забитими голами. Протягом 2016–2018 років залучався до складу молодіжної збірної Сербії і був учасником молодіжного чемпіонату Європи 2017 року[15], де зіграв два матчі, але збірна не вийшла з групи. На молодіжному чемпіонаті Європи 2019 року був у стартовому складі б усіх трьох матчах, але результативними діями не відзначився, а сербська збірна зазнала трьох поразок і залишила турнір. Всього на молодіжному рівні зіграв у 11 офіційних матчах. 14 листопада 2017 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Сербії в товариському матчі проти збірної Південної Кореї, замінивши у другому таймі Андрію Живковича[16], а вже наступного року поїхав з командою на чемпіонат світу 2018 року у Росії[17]. Статистика виступівСтатистика клубних виступів
Статистика виступів за збірну
Статистика матчів і голів за молодіжну збірну —
![]()
Статистика матчів і голів за збірну —
![]() Досягнення
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia