Нематеріальна культурна спадщина![]() Нематеріа́льна культу́рна спа́дщина (англ. intangible cultural heritage) — концепція, запропонована в 1990-х роках як аналог Світовій спадщині ЮНЕСКО, що приділяє основну увагу матеріальній культурі. У 2001 році ЮНЕСКО провела опитування[1] серед держав і неурядових організацій, з метою вироблення засад конвенції. У 2003 році була прийнята Конвенція із захисту нематеріальної культурної спадщини.[2] Україна приєдналася до цієї Конвенції у 2008 році.[3] ВизначенняУ статті 2 Конвенції ЮНЕСКО дається наступне визначення нематеріальній культурній спадщині: Конвенції про збереження нематеріальної культурної спадщини:
У Конвенції вказані також конкретні прояви нематеріальної культурної спадщини в декількох областях:
Репрезентативний список ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людстваДля забезпечення більшої наочності нематеріальної культурної спадщини, сприяння поглибленню усвідомлення її значення та заохочення діалогу на основі поваги до культурного різноманіття складається, оновлюється та публікується Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства (англ. Lists of Intangible Cultural Heritage) та Реєстр належних практик захисту (англ. Register of good safeguarding practices). На кінець 2019 року до списку включено 549 елементів нематеріальної культурної спадщини 127 країн.[4] Елементи нематеріальної культурної спадщини України у списках ЮНЕСКОДо репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства занесені:
Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини УкраїниСтаном на 01.09.2023 р. до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України включено 77 елементів НКС[1]. Див. такожПримітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia