Непоштові марки України
Непоштові марки України — марки, що випускалися головним чином у XX столітті різними українськими організаціями (як радянськими, так і нерадянськими та антирадянськими) і не є знаками поштової оплати. ОписНепоштові марки України, як і інші подібні марки, є предметом особливої галузі колекціонування — ерінофілії. Служили для збирання коштів на ті чи інші цілі, а також для української пропаганди. Іноді ці марки гасили спеціальними штемпелями. На сьогоднішній день було каталогізовано близько 2000 екземплярів різних непоштових українських марок, наклейок, блоків, зчіпок та інших поштових канцтоварів. Випуски уряду УНР у вигнанніУряд Української Народної Республіки (УНР) у вигнанні в Мюнхені продовжував випускати марки наприкінці 1940-х — на початку 1950-х років (у 1930-х роках вийшло також кілька випусків у Варшаві) і закликав українських емігрантів додатково оплачувати внутрішню українську корреспонденцію. Керував поштовим відділом та відповідав за випуск марок Юліан Максимчук, який займався також у другій половині XX століття каталогізацією українських офіційних та неофіційних випусків, а також марок із українською тематикою. Табірна поштаТабірні пошти обслуговували українські табори для переміщених осіб у Німеччині у 1947–1950 роках та табір полонених солдатів 1-ї Української дивізії Української національної армії у Ріміні (Італія) у 1946–1947 роках. Ці табори випускали власні марки та цілісні речі, гасили їх своїми штемпелями та здійснювали таким чином поштову службу. Табірна пошта діяла у наступних таборах:
Підпільна пошта України  Підпільна пошта України (укр. Підпільна Пошта України — ППУ) служила пропагандистським цілям, випускаючи непоштові марки, які наклеювалися на листи поряд із державними марками. Її вів у 1949 — 1983 роках Закордонний поштовий відділ Підпільної пошти України Закордонних Частин (Закордонний Поштовий Відділ Підпільної Пошти України Закордонних Частин) Організації українських націоналістів (ОУН). Випуски діаспори у Північній Америці1957 року в Детройті було випущено ювілейну марку з нагоди 10-ї річниці переселення української капели бандуристів з німецького табору для переміщених осіб у США. Автором ідеї випуску цієї марки був член капели Петро Гончаренко, макет підготував художник Іван Яців, виходець із села Колінці на Івано-Франківщині. Видання марки було позитивно оцінене українською діаспорою. Тому у 1960 році було прийнято рішення видавати марки щороку з нагоди різдвяних свят та для збору коштів на підтримку капели бандуристів та інших громадських проектів. Згодом на марках з'явилися просвітницькі сюжети для ознайомлення західного світу з історичним минулим України та її визначними особистостями. Були випущені марки з портретами княгині Ольги, Володимира Святославовича, Івана Мазепи, Миколи Костомарова, Симона Петлюри, Михайла Грушевського, Володимира Винниченка та інших. Багато марок відображали різні життєві періоди Тараса Шевченка та Лесі Українки . Значна кількість марок була присвячена українським дисидентам, зокрема Валентину Морозу, Василю Стусу, Анатолію Марченку, Аллі Горській, В'ячеславу Чорновілу, а також трагічним сторінкам в історії України. Діаспорні марки дозволялося наклеювати листи, посилки та інші поштові відправлення поруч із поштовими марками США. Ідеологом цієї марочної акції аж до 1996 року був Петро Гончаренко, а художником 90 % марок є художник Іван Яців, мешканець Віндзора (Канада).[2] Марки пластової пошти Марки пластової пошти — непоштові марки, що видаються різними підрозділами української скаутської організації «Пласт». Їх почали випускати у різних країнах світу ще перед Другою світовою війною. Після війни марки пластової пошти випускалися у таборах українських біженців у Німеччині. З березня 1952 року пластові марки випускалися переважно на місцях нового поселення пластунів у Канаді, а згодом і у США. Пошта МайдануПошта Майдану (також Польова Пошта Майдану) — громадський проект, який виник під час подій Євромайдану у Києві у січні 2014 року. Мета проекту — розвиток української культури та історії в найкращих традиціях листування. Марки Пошти Майдану Непоштові марки Радянської УкраїниЗа радянських часів на території України поширювалися марки та віньєтки добровільних цільових зборів, включаючи благодійні збори. Наприклад, після Громадянської війни в Росії випускалися знаки з гаслом «Всі на допомогу безробітним!» та датою «1924 р.». Вони були виготовлені в друкарні «Києво-Друку», з дозволу Управління друку за № 3966, і відомі у двох номіналах: 5 копійок — сині та 10 копійок — рожеві; зустрічаються як гумовані, так і не гумовані, із зубцюванням і без такої. Ще одним цікавим видом непоштових марок цього періоду є марки зборів міжнародної допомоги:
За радянських часів на території України поширювалися марки та віньєтки добровільних цільових зборів, включаючи благодійні збори. Наприклад, після Громадянської війни в Росії випускалися знаки з гаслом «Всі на допомогу безробітним!» та датою «1924 р.». Вони були виготовлені в друкарні «Києво-Друку», з дозволу Управління друку за № 3966, і відомі у двох номіналах: 5 копійок — сині та 10 копійок — рожеві; зустрічаються як гумовані, так і не гумовані, із зубцюванням і без такої. Крім того, широко поширювалися марки сплати членських внесків до різних добровільних товариств.
Див. також
Примітки
Література
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Непоштові марки України
|
||||||||||||||||||||||
.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
