Нерода Георгій Васильович
Гео́ргій Васи́льович Неро́да (*17 січня (29 січня) 1895, Чернігів — †8 березня 1983, Москва) — радянський скульптор українського походження, Народний художник РРФСР (1967), член Асоціації художників революційної Росії (1926), Спілки художників СРСР (1942), член-кореспондент Академії мистецтв СРСР (1967), лауреат Срібної медалі імені М. Б. Грекова (1974). Сфера творчості — станкова та монументальна скульптура. ЖиттєписНародився 17 січня (29 січня) 1895 р. у Чернігові в родині інженера-мостобудівника, члена міської думи В. В. Нероди. У 1913–1917 роках вчився у Московському училищі живопису, скульптури і архітектури у класі С. М. Волнухіна. Від 1917 до 1922 року мешкав у Чернігові, пізніше виїхав до Москви. У 1920-х працював у Чернігівському губернському відділі народної освіти: викладав тут у художніх студіях (з 1918) та служив у «ізокомітеті» (з 1919). Викладав також у студії при Чернігівському товаристві художників та працював у декоративно-плакатній майстерні. На базі художніх майстерень створив цех з виготовлення дитячих іграшок. Був членом Чернігівського наукового товариства. Очолював Чернігівське губернське бюро профспілки працівників мистецтв. Під час Германсько-радянської війни у період 1942–1943 рр. знаходився на північно-західному та південно-західному фронтах як воєнний художник. Створив серію фронтових портретів. У 1974 році за створення пам'ятника «Героям-морякам» у Сєвєроморську Г. В. Нероді та архітектору О. М. Душкіну було присуджено Срібну медаль імені М. Б. Грекова. Помер у Москві 8 березня 1983 р., похований на Преображенському кладовищі. Творчий доробокМонументальні твори
Станкова пластика
Проєкти робіт
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia