Неумивакін Дмитро Олександрович

Неумивакін Дмитро Олександрович
Неумивакін Дмитро Олександрович;
Сержант
Загальна інформація
Народження	21 лютого 1977; станиця Ассинівська
Смерть	27 вересня 2016 (39 років); Горлівка
Поховання	Вінниця
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	53 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел; Бої під Горлівкою;
Нагороди та відзнаки
	Медаль «За військову службу Україні»
	Медаль «За військову службу Україні»

Дмитро́ Олекса́ндрович Неумива́кін (21 лютого 1977(19770221) — 27 вересня 2016) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1977 року в станиці Ассинівська (Сунженський район, Чечня). З 1993 року мешкав у місті Вінниця. Проходив строкову службу, згодом пішов до армії вдруге та пройшов відбір до складу миротворчої місії в Іраку — але тоді в нього народився син.

2014 року з початком російської агресії прийшов до військкомату добровольцем; воював в Іловайську. Після демобілізації підписав контракт.

Мобілізований в серпні 2015; сержант, командир відділення 53-ї окремої механізованої бригади.

27 вересня 2016 року троє бійців вийшли на бойове завдання з розвідки — поблизу міста Горлівка та потрапили під обстріл. Одного бійця одразу вдалося евакуювати, другий вийшов через півтори доби до своїх. Бійці розповіли, що бачили Дмитра із пораненням, а з лівого боку у нього йшла кров, він лише встиг сказати: «Виходьте звідси».

Через два місяці в морг міста Дніпро було доставлене тіло. Точна дата смерті невідома — загинув у полоні, а на хресті вказано «жовтень 2016» без дати.

Після проведення ідентифікації ДНК похований 23 грудня 2016 року у Вінниці на Алеї Слави.

Був розлучений, без Дмитра лишилися мама та син.

Нагороди та вшанування

указом Президента України № 138/2017 від 22 травня 2017 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)^[1]
22 лютого 2020 року меморіальну дошку в пам’ять про загиблих воїнів Вінниччини встановили біля Спасо-Преображенського кафедрального собору - серед них ім'я Дмитра Неумивакіна^[2]