Нечаєв Андрій Юрійович

Андрій Юрійович Левицький
Андрій Юрійович Левицький
Андрей Юрьевич Левицкий
Ім'я при народженні	Андрій Юрійович Нечаєв
Псевдонім	Андрій Левицький,; Ілля Новак
Народився	16 квітня 1971 (54 роки) ; Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Діяльність	прозаїк, сценарист
Alma mater	Філологічний факультет Київського університету[d]
Мова творів	російська
Роки активності	з 2002 року
Напрямок	постапокаліптика
Жанр	наукова фантастика
Magnum opus	S.T.A.L.K.E.R.
Нагороди	EuroCon (ESFS Awards), 2005 — Найкращий дебют

Андрій Юрійович Нечаєв^[1]^[2]^[3] (псевдоніми: Андрій Левицький^[1]^[3], Ілля Новак^[3]; нар. 16 квітня 1971(19710416), Київ) — український письменник, сценарист відеоігор, співзасновник літературного порталу Litnet (Букнет)^[1]^[2] і КЛФ «Чумацький шлях».^[4]^[3] Мешкає в Болгарії.

Біографія

Значна частина дитинства Андрія Нечаєва пройшла в Чорнобилі, де працювала його бабуся (вона була співробітником місцевого парткому).^[5]

Навчався на філологічному факультеті Київського державного університету, за фахом ніколи не працював.

Перша публікація у фантастиці — оповідання «Майже повна темрява. Прийшов шаман» (рос. Почти полная тьма. Пришел шаман) у журналі «Порог» в 2002 році.

У 2005 році на конвенті «Єврокон» був названий найкращим письменником-дебютантом Європи. Працював над сценарієм комп'ютерних ігор «Герої знищених імперій» і «S.T.A.L.K.E.R.: Чисте небо», а також над книжковими циклами по ним.

Бібліографія

У 2004-му році був запрошений компанією GSC Game World для роботи над сценарієм комп'ютерної гри Heroes of Annihilated Empires, після випуску якої продовжував співпрацю з GSC і, по суті, якийсь час був позаштатним співробітником компанії. Разом зі сценаристами GSC працював над сценарієм першого аддона гри S.T.A.L.K.E.R .: Чисте небо. У 2007 році видавництво Ексмо запропонувало Левицькому написати кілька романів для книжкової серії за мотивами S.T.A.L.K.E.R.а. Перший роман Андрій Левицького в цій серії, «Вибір зброї», (втім, як і всі наступні книги) викликав неоднозначну реакцію фанатів, які звинувачують автора в відході від канонів ігровий всесвіту. Що, однак, не завадило Левицькому згодом стати найпопулярнішим автором серії (за опитуванням студії GSC Game World, в якому взяло участь кілька десятків тисяч чоловік). За кілька років у серії S.T.A.L.K.E.R. у Андрія Левицького вийшли наступні книги:

«Вибір зброї»
«Серце Зони»
«Мисливці на мутантів» (спільно з Левом Жаков)
«Воїни Зони» (у співавторстві з Олексієм Бобла)
«Змієнята» (спільно з Левом Жаков)
«Череп мутанта» (спільно з Віктором Ночкин)
«Сага смерті. Туман»
«С. Х. В. А. Т. К. А.»
«Стежками мутантів»
«Сліпа удача»
«Троє проти зони»
«Новий вибір зброї»
«Народження Зони»
«Сага смерті. Петля антисвіту»
«Сага смерті. Мережа антисвіту»
«Усвідомлення»
«Антізона» написана поза стилю сталкер і не в його стилістиці
«Квест на виживання»
«Поклик армади»
«Чорний суддя»
«Мисливці за артефактами»
«Війна Зони»

Саме Левицький привів у серію художника Івана Хівренка, що став пізніше дуже відомим серед фанатів S.T.A.L.K.E.R.a (першою роботою Хівренка для цієї серії була обкладинка роману «Вибір зброї»). Також саме завдяки Левицькому в серію потрапили такі автори, як Олексій Боблі, Лев Жаков, Віктор Ночкін і Олександр Шакіл.

Примітки

↑ ^а ^б ^в Mariya Kapinos (26 березня 2018). Ukrainian duo make money from new model of book publishing [Український дует заробляє гроші на новій моделі книговидавництва] (EN) . Kyiv Post.
↑ ^а ^б У платформи самвидаву Litnet з’явиться українська версія. Media Sapiens. 17 лютого 2018.
↑ ^а ^б ^в ^г Литовченко, Тимур (7 БЕРЕЗНЯ 2021). Ще раз про Букнет (частина 2). Линия обороны. Першого я трохи знаю особисто, а тому бути об’єктивним тут не можу. Андрій Нечаєв — він же Андрій Левицький, він же Ілля Новак… 2000 рік, залита яскравим сонечком кухня на київській Оболоні, за столиком розташувалися четверо письменників-фантастів, які в той день заснували Клуб любителів фантастики «Чумацький шлях». Отже, головним батьком-засновником і новоспеченим головою того КЛФу був я, одним з чотирьох батьків-засновників — Ілля Новак, він же Андрій Левицький.
↑ КЛФ «ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ». Тимур ЛИТОВЧЕНКО (особистий сайт).
↑ Сергей Паскевич (Февраль 2012). Андрей Левицкий о себе, Чернобыле и его новой книге «Аномалы» [Андрій Левицький про себе, Чорнобиль і свою нову книжку «Аномали»]. chornobyl.in.ua (RU) . Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 17 липня 2018.