Нечаєв Василь Григорович

Василь Григорович Нечаєв
Василь Григорович Нечаєв
Народження	27 січня 1914 ; Khoneyevod, Bokarevskaya Volost'd, Бежецький повітd, Тверська губернія, Російська імперія
Смерть	5 листопада 1941 (27 років) ; Калінінська область, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Освіта	Качинське вище військове авіаційне училище льотчиків (1941)
Роки служби	1936–1941
Партія	ВКП(б)
Звання	молодший лейтенант
Формування	402-й винищувальний авіаційний полк
Війни / битви	Вторгнення СРСР до Польщі; Радянсько-фінська війна; Німецько-радянська війна
Нагороди
	(№ 383)

Неча́єв Васи́ль Григо́рович (нар. 27 січня 1914 — пом. 5 листопада 1941) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1940), під час радянсько-фінської війни флагманський стрілець-радист 54-го швидкісного бомбардувального авіаційного полку (16-а швидкісна бомбардувальна авіаційна бригада Північно-Західного фронту), у роки Німецько-радянської війни льотчик у складі 402-го винищувального авіаційного полку.

Біографія

Народився 14 (27) січня 1914 року в селі Хонеєво (тепер Сонковський район Тверської області) в родині залізничника. Росіянин. Член ВКП(б) з 1941 року^[2].

Закінчив 7 класів неповної середньої школи та школу ФЗУ в місті Бежецьк. Працював токарем на Бежецькому механічному заводі.

До лав РСЧА призваний у вересні 1936 року.

Учасник вторгнення СРСР до Польщі в 1939 році.

Закінчив школу молодших авіаційних спеціалістів.

Учасник Радянсько-фінської війни. Флагманський стрілець-радист 54-го швидкісного бомбардувального авіаційного полку 16-ї швидкісної бомбардувальної авіаційної бригади Північно-Західного фронту молодший командир В. Г. Нечаєв здійснив 10 успішних бойових вильотів. У повітряному бою 17 січня 1940 року особисто збив 4 ворожих літаки.

У 1941 році закінчив Качинську військову авіаційну школу пілотів. Учасник Німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював у складі 402-го винищувального авіаційного полку 57-ї змішаної авіаційної дивізії на Північно-Західному фронті.

5 листопада 1941 року молодший лейтенант В. Г. Нечаєв не повернувся з бойового завдання^[3].

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 квітня 1940 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з фінською білогвардійщиною і виявлені при цьому відвагу і геройство» молодшому командиру Нечаєву Василю Григоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 383).