Нечкіна Милица Василівна
Милица Василівна Нечкіна (рос. Милица Васильевна Нечкина; 12 (25) лютого 1901 — 16 травня 1985) — історик, академік Академії Наук СРСР, лауреат Сталінської премії, провідний радянський історик-декабристознавець, дослідник суспільного і революційного руху в Росії XIX ст. та історіографії. БіографіяМ. В. Нечкіна народилась 12 (25) лютого 1901 року в м. Ніжин Чернігівської області в родині інженера. У 1917 році, закінчивши гімназію із золотою медаллю, вступила на історичне відділення історико-філологічного факультету Казанського університету. Вищу освіту отримала в 1921 році. З 1921 року викладала в Казані, потім — у Москві: на робітфаку Московського університету, в Комуністичному університеті народів Сходу, Московському державному університеті імені М. Ломоносова. Одночасно з 1935 року була науковим співробітником Інституту історії Академії Наук СРСР. Одним з її наукових керівників був видатний історик М. М. Покровський. Її численні роботи засновані на величезному історичному матеріалі. Померла М. В. Нечкіна 16 травня 1985 року у Москві, похована на Новодівочому цвинтарі. Наукова діяльністьМ. В. Нечкіна була у витоків становлення радянської історичної науки. Стала класиком вивчення декабризму. Її основні наукові інтереси зосередилися на історії російського революційного руху та історії історичної науки і методології історії. В 1947 році обрана дійсним членом Академії педагогічних наук, а у 1958 році - дійсним членом Академії Наук СРСР. До числа найвідоміших її праць належать: «О. С. Грибоєдов і декабристи» (1947 р.), 2-томне видання «Рух декабристів» (1955 р.), «Василь Йосипович Ключевський. Історія життя і творчості» (1974 р.), «Зустріч двох поколінь» (1980 р.) та ін. К ерувала створенням першої узагальнюючої праці по вітчизняній історіографії «Нариси історії історичної науки СРСР» (т. 2 — 5) та факсимільним виданням пам'яток Вільної російської друкарні. М. В. Нечкіній належить ідея створення першого в країні видання «Історія та історики», в якому розроблялися проблеми вітчизняної та загальної історіографії (монографія про В. О. Ключевського). Написані нею шкільні підручники з історії (разом з вчителем історії Павлом Лейбенгрубом), хрестоматії багато років за радянські часи були базовими шкільними підручниками. Є автором понад 450 друкованих праць. Праці
Нагороди
ПоезіяМ. В. Нечкіна писала вірші. Підготувала до публікації більше 500 віршів, які зберігалися після її смерті в архівах РАН. Вперше опубліковані в книзі Ади Сванідзе «Друга муза історика» у 2003 році. Джерела та література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
