Ничитайло Михайло Юхимович
Миха́йло Юхи́мович Ничита́йло (*06.02 1948 — +07.03.2021[1]) — український хірург, професор, доктор медичних наук, заслужений лікар України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, член-кореспондент Національної академії медичних наук України. ЖиттєписНародився 6 лютого 1948 року в селі Капустин (Старокостянтинівський район); 1972-го закінчив Київський медичний інститут. Працював в Житомирі лікарем-хірургом. Від 1976 року навчався в ординатурі та аспірантурі Київського інституту клінічної та експериментальної хірургії. Від 1986 по 1999 рік працював на кафедрі торакоабдомінальної та судинної хірургії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика — послідовно займав посади асистента, доцента, професора. 1987 року захистив кандидатську дисертацію «хірургічне лікування високих рубцевих стриктур жовчних протоків». 1996 року захищає докторську дисертацію «Лікування і профілактика ускладнень в реконструктивній хірургії жовчних протоків». Від 1999-го очолює відділ лапароскопічної хірургії і холелітіазу Інституту хірургії та трансплантології АМН України. 2001 року отримав звання професора за спеціальністю «хірургія». З 2003-го й надалі займає посаду заступника директора з наукової роботи інституту хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова. Лауреат Державної премії України 2004 року — за розробку та впровадження в клінічну практику хірургічних методів електрозварювання живих, м'яких тканин; разом з Ю. М. Захарашем, О. М. Івановою, В. В. Лебедєвим, О. В. Лебедєвим, А. В. Макаровим, Б. Є. Патоном, С. Є. Подпрятовим, Ю. О. Фурмановим. 2008 року відзначений почесним звання Заслуженого лікаря України. З 2017 року член–кореспондент НАМН України за спеціальністю «медицина невідкладних станів». Головний науковий співробітник відділу лапароскопічної хірургії та Жовчнокам'яна хвороба|холелітіазу. Почесний член Всесвітнього товариства хірургів, хірургічних товариств СНД, віце-президент товариства лапароскопічних хірургів України, член Європейського і Всесвітнього товариств гепатобіліарних та лапароскопічних хірургів. Є автором 572 наукових праць по хірургії, в тому числі 16 монографій, 5 підручників, 42 авторських свідоцтв та патентів на винаходи. Як педагог підготував 22 докторів та 23 кандидатів медичних наук. Наукові напрями:
Серед робіт:
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia