Ничкало Нелля Григорівна
Нелля Григорівна Ничкало (нар. 26 вересня 1939, с. Старогнатівка, нині Волноваського району Донецької області, Українська РСР, СРСР) — український педагог, доктор педагогічних наук (1985), професор (1987), академік Національної академії педагогічних наук України (1995), Заслужений діяч науки і техніки України (1998), повний кавалер ордена княгині Ольги (2003, 2009, 2014). ЖиттєписНелля Ничкало народилася 26 вересня 1939 року в селі Старогнатівка, нині Мирненської селищної громади Волноваського району Донецької області. Мама працювала вихователькою в дитячому садку. Після закінчення Волноваської середньої залізничної школи навчалася у Верхнянському педагогічному училищі Донецької області. Після його закінчення в 1958 році вступила на філологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка, який закінчила в 1965 році. Довгий час працювала вчителькою на Львівщині[1]. З 1970 року почала співпрацю із автором наукової школи, професором Едуардом Костяшкіним — завідувачем лабораторії прогнозування розвитку школи НДІ загальної педагогіки АПН СРСР[2]. З 1976 року працювала в апараті Президії Верховної Ради УРСР. У 1981 році була призначена завідувачем відділу професійно-технічної освіти Інституту педагогіки Української РСР. 1993 року перейшла на посаду заступника директора з наукової роботи Інституту педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України. У грудні 1995 року Неллю Ничкало обрали академіком-секретарем відділу професійної освіти і освіти дорослих Президії Національної академії педагогічних наук України. Наукова діяльністьНелля Ничкало займається науковими дослідження з таких тем:
Вчена 1985 року захистила докторську дисертацію, а через два роки вчене одержала вчене звання професора. Під керівництвом Неллі Ничкало розроблено концепцію розвитку професійно-технічної освіти в Україні (1991), концепцію Державного стандарту ПТО (1998), Концепцію розвитку професійно-технічної (професійної) освіти (2004). Також Нелля Ничкало — співавтор Державної національної програми «Освіта» («Україна XXI ст.»), Національної доктрини розвитку освіти і Закону України «Про професійно-технічну освіту», один з організаторів створення Центрально-Східно-європейського клубу професійної освіти, член міжгалузевої Ради при Кабінеті Міністрів України з проблем професійно-технічної освіти, голова науково-методичної ради міністерства освіти і науки України[1]. Нелля Ничкало створила власну наукову школу: 33 доктора та 79 кандидатів педагогічних наук, серед яких відомі вітчизняні та зарубіжні вчені: В. Васильєв, І.Курляк, Н.Падун, Ю. Поліщук, А. Каплун, Г. Гребенюк, Т. М. Десятов, О. А. Дубасенюк, В. О. Зайчук, І. Л. Лікарчук, Г. М. Лактіонова, В. О. Радкевич, Б. М. Ступарик, Ф. Шльосек, О. І. Щербак та інші.
Нелля Ничкало — авторка близько 400 наукових праць з проблем теорії та історії педагогіки, виховання і дидактики профтехосвіти, зокрема:
Нагороди та звання
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia