Нова Градишка
  Но́ва Гра́дишка (хорв. Nova Gradiška, нім. Neu-Gradischka або Neugradiska, раніше Friedrichsdorf, угор. Újgradiska) — місто в східній Хорватії з 15 833 жителями, розташоване приблизно за десять кілометрів на північ від річки Сави. Адміністративно входить до Бродсько-Посавської жупанії. РозташуванняНова Градишка займає дуже вигідне географічне положення. Автотраса А3 та пожвавлена залізнична лінія Загреб–Белград створюють поблизу Пан-європейський транспортний коридор № 10. Звідси також є можливість дістатися до Пожеги, Славонського Броду, Новска та до поблизького кордону з Боснією і Герцеговиною. НаселенняНаселення громади за даними перепису 2011 року становило 14229 осіб[1], 1 з яких назвала рідною українську мову[2]. Населення самого міста становило 11821 осіб.[1] Динаміка чисельності населення громади[3]:  Динаміка чисельності населення міста[3]:  Населені пунктиКрім міста Нова Градишка, до громади також входять: ІсторіяНова Градишка часто йменується «наймолодшим містом у Хорватії». Засноване в 1748 році як солдатське поселення прикордонного гарнізону № 8 Військової границі часів Австро-Угорської імперії, прикордонне поселення спершу було названо іменем першого полководця Фрідріха Шмідта — Фрідріхсдорф. У 1750 році поселення було перейменовано на Нова Градишка. Місто з військового гарнізону дуже швидко переросло в осередок шовківництва, а потім і в торговельно-ремісничий центр. Місто прикрашає бароковий історичний центр. Воно названо на противагу фортеці початку нової доби Стара Градишка, розташованої приблизно за 20 км на північний захід на північному березі Сави біля прикордонного переходу до Боснії і Герцеговини, на території якої, якраз навпроти, розкинулося місто Градишка. ЕкономікаНова Градишка входила до числа перших електрифікованих міст у Хорватії. З експортно-орієнтованих виробництв у місті слід виділити підприємство меблевої промисловості, чия продукція під маркою Степан Секулич продається в багатьох європейських країнах. Крім того, високо розвиненою галуззю є сільське господарство, яке, приміром, виробляє солод для бельгійських пивоварень. Через спустошення, заподіяні війнами в Югославії, рівень безробіття залишається дуже високим. У зв'язку з війнами в місті більше нема металургійної промисловості (колись найбільший роботодавець). Заводи, що нині працюють, у порівнянні з колишніми є тільки тінню себе самих. Сьогодні існує лише частинами деревна промисловість, а нещодавно до неї долучилося пивоварство. Тому успішно просувається велика ініціатива промислового парку. КліматСередня річна температура становить 11,47°C, середня максимальна – 26,23°C, а середня мінімальна – -5,49°C. Середня річна кількість опадів – 900 мм.[4][5]
Пам'яткиУваги туристів заслуговують обидві барокові церкви в середмісті. Крім того, місто, попри його невеликий розмір, має корсо, де можна знайти різноманітні крамниці та безліч кафе. Поряд з галереєю вартий уваги Міський музей. Видатні уродженці
45°15′ пн. ш. 17°23′ сх. д. / 45.250° пн. ш. 17.383° сх. д. Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
