Новинська Віра Петрівна
Ві́ра Петрі́вна Нови́нська (* 19 липня (1 серпня) 1900, Київ — † 15 січня 1982, Київ) — українська актриса музичної комедії (сопрано), відома за виступами в Харківському театрі музичної комедії та Київському театрі оперети, народна артистка УРСР (1954). ТворчістьВиховувалась у сім'ї українських акторів. Є згадки про виступи її батька Петра Чалого в статті про театр «Ілюзіон».[1] На сцені — з 1908 року (трупа Д. Гайдамаки). Її дебют відбувся у 8-річному віці під час гастролів у Воронежі, коли Д. Гайдамака попросив дозволу її батьків, артистів трупи, щоб дівчинка взяла участь у танцях, традиційних для тодішніх українських вистав «вечорниць». З того часу вона стала акторкою трупи з платнею 5 карбованців на місяць. 1912 року виступаючи в трупі Прохоровича в Ставрополі ще в юному віці отримала гарну пресу.[2] 1917 року — актриса Краснодарського театру мініатюр, від 1918 — Краснодарського театру оперети.[2][3] 1920 року — гастролює з оперетковою трупою Волгіна.[2] В 1921—1929 працювала в театрах Баку (1925, Великий театр Азербайджанської РСР)[1], Тбілісі, Ростова, Ленінграда, Харбіна та ін.[4] Згодом працювала в Україні: у Харківському театрі музичної комедії (1929—1934) та у Київському театрі оперети (1935—1972). У випуску тижневика «Культура і життя», присвяченому 80-річчю Київського театру оперети, зазначалось: «Ціла епоха в історії Київської оперети пов'язана з іменем В. Новинської, яка майже сорок сезонів пропрацювала в рідному театрі, залишаючись і на схилі віку справжньою зіркою оперети. Поруч із нею формувалося та зростало чимало артистичних поколінь: О. Юровська, А. Савченко, В. Васильєв, Г. Лойко, Н. Анникова, М. Блащук, Д. Шевцов, Л. Запорожцева».[5] Особисте життяЧоловік Віри Петрівни — безстрашний командир флотського напівекіпажу Дніпровського загону Пінської флотилії Всеволод Миколайович Добржинський (1900—1941), який поліг смертю хоробрих 18 вересня 1941, захищаючи Київ. До війни в різні роки він очолював київську міліцію і був директором заводу «Метиз».[6] Перепохований на Лук'янівському військовому кладовищі.[7] Проживала в Києві в будинку на вулиці Шота Руставелі,55/6, який не зберігся, хоча являв собою архітектурну й історичну цінність.[8] Ролі
Визнання
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
