Новоіванівка (Сіверськодонецький район)

село Новоіванівка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Сіверськодонецький район
Тер. громада Попаснянська міська громада
Код КАТОТТГ UA44120070070098682 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1900
Населення 807
Площа 5,286 км²
Густота населення 152,67 осіб/км²
Поштовий індекс 93330
Телефонний код +380 6474
Географічні дані
Географічні координати 48°45′1″ пн. ш. 38°27′12″ сх. д. / 48.75028° пн. ш. 38.45333° сх. д. / 48.75028; 38.45333
Середня висота
над рівнем моря
161 м
Місцева влада
Адреса ради 93330, Луганська обл., Сіверськодонецький р-н, с-ще Врубівка, вул. Шкільна, буд. 11
Карта
Новоіванівка. Карта розташування: Україна
Новоіванівка
Новоіванівка
Новоіванівка. Карта розташування: Луганська область
Новоіванівка
Новоіванівка
Мапа
Мапа

Новоіва́нівка — село в Україні, у Попаснянській міській громаді Сіверськодонецького району Луганської області. Населення становить 807 осіб.

Історія

У зв'язку із заселенням правого берега Донця, роздача державних земель тут розпочалася ще з 1764 року. Під час російсько-турецької війни заселення та роздача земель були припинені.

З середини 70-х почалося швидке заселення цього регіону. За десятиліття у повітах було роздано понад 1,5 млн десятин землі, про що свідчать такі дані:

«Залучаючи сюди робочу силу, власники земель сприяли заселенню краю. В результаті за три роки з 1772 по 1775 населення Бахмутської провінції зросло на 7 835 чоловік обох статей і у 1775 склало 50 845 жителів. Серед них було 16 757 державних селян і 18 889 поміщицьких.

На той час поповнилися мешканцями поселення, що вже існували та виникли нові. Серед них: Новосілки підполковника Депрерадовича, Валок майора Давидовича, Резанське (Резанцеве) поручика Драгомировича, Філатівка (Фугарівка) капітана Фугарова, Вовчеярське прем'єр-майора Павлова, Перещепине аудитора Кудрицького, Череванівка та Голубовка підполковника Голуба, Гаркове прем'єр-майора Станковича, Установка поручника Тошковича, Гірки (Гірське) підпоручика Перича тощо.»[1]

1784 року за даними експлікації Бахмутської провінції у Перещепиному аудитора Кудрицького було: 9500 десятин орної землі, 354 неорної землі, 1200 квадратних сажень, 64 чоловіка та 57 жінок.

Згідно з Розкладом чиновних осіб від 1785 року, у Бахмутського повітському суді Павло Кудрицький працював на посаді — секретар губернський.

1789 року за даними пояснення Бахмутського повіту у Перещепиному аудитора Кудрицького було: 1500 десятин орної землі, 352 неорної, 67 чоловіків та 57 жінок.

Згідно з Атласом Катеринославського намісництва від 1795 року, у Перещепино, що у підданні малороського поміщика пана титулярного радника Павла Васильєва Кудрицького, був ставок, млин, винокурня та піддані на ріллю.[2]

За даними 1859 року тут існувало чотири поселення:

  • Новоіванівка, панське село, над Біленькою, 14 господ, 114 осіб;
  • Червонівка, панське село, над Біленькою, 17 господ, 176 осіб;
  • Персія, панське село, над урочищем Бондарним, 13 господа, 110 осіб;
  • Перешипна (Лоскутівка), панське село, над ставком, 9 господ, 105 осіб.[3]

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 137 людей[4].

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 807 осіб, з них 71,75 % зазначили рідною українську мову, а 28,25 % — російську[5].

Див. також

Примітки

  1. Подов, В.И. (2004). История Донбасса: В 3 т. - Т.І. Донбасс в XVII-XVIII веках. Альма-матер. с. 83. ISBN 966-617-176-7.
  2. НАСЕЛЕНІ ПУНКТИ. vsosnickij.narod.ru. Процитовано 8 квітня 2025.
  3. Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
  4. Мартиролог. Луганська, ст. 401—404 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 24 березня 2016.
  5. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 24 січня 2015.

Посилання


Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya