Носенко Олекса Єрмолайович
Олекса Єрмолайович Носе́нко (нар. 25 березня 1910, Жеребець — пом. 29 травня 1980, Київ) — український радянський письменник; член Спілки радянських письменників України з 1945 року. БіографіїНародився 12 [25] березня 1910 року в селі Жеребці (нині село Тарвійське Запорізького району Запорізької області, Україна) у бідній селянській сім'ї. Після закінчення технікуму в Запоріжжі з 1929 року працював у газетах: «Молодий пролетар» у Києві, «Селянська газета»; у 1939—1940 роках у «Радянській Україні» в Станіславі, згодом у «Радянській Буковині» у Чернівцях. У роки німецько-радянської війни — військовий кореспондент, заступник редактора газети «Радянська Україна», капітан. Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною»[1]. З перших днів після відвоювання Києва Чевоною армією у 1943 році очолював газету «Київську правду». Був членом КПРС. Помер у Києві 29 травня 1980 року. ТворчістьПочав друкуватися в газетах з 1925 року. У 1927 році в газеті «Червоне Запоріжжя» було надруковане його перше оповідання про сільське життя. В подальшому до друку вийшли книги:
Писав про героїзм і мужність радянських людей у роки війни, трудові будні й духовну красу українського народу. ПриміткиЛітература
|
Portal di Ensiklopedia Dunia