Ніколае Йорга |
---|
рум. Nicolae Iorga  |
---|
 |
Народився | 5 червня 1871(1871-06-05)[1]  Ботошані, Румунія[1]  |
---|
Помер | 27 листопада 1940(1940-11-27)[1][2][…] (69 років)  Стрежніку, Прахова, Румунія  ·вогнепальна рана  |
---|
Поховання | цвинтар Беллу  |
---|
Країна | Об'єднане князівство Волощини і Молдови
Румунське королівство  |
---|
Діяльність | драматург |
---|
Сфера роботи | історія[4], політика[4], творче та професійне письмоd[4], літературна критика[4], мемуарна літератураd[4] і поезія[4]  |
---|
Alma mater | Ясський університет, Лейпцизький університет, HU Berlin і Практична школа вищих досліджень  |
---|
Заклад | Паризький університет, Бухарестський університет і Ясський університет  |
---|
Знання мов | німецька, французька[5] і румунська[5]  |
---|
Мова творів | французька  |
---|
Членство | Сербська академія наук і мистецтв, Румунська академія, Польське наукове товариство у Львові, Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей і Академія надписів та красного письменства (1940)[6]  |
---|
Партія | Democratic Nationalist Partyd  |
---|
Конфесія | Румунська Православна Церква  |
---|
У шлюбі з | Ecaterina Iorgad  |
---|
Діти (6[7] ) | Liliana Iorgad  |
---|
Автограф |  |
---|
Нагороди | |
---|
|
|
|
Ніколае Йорга у Вікісховищі  |
|
|
Ніколае Йорга (рум. Nicolae Iorga; 17 січня 1871(18710117), Ботошані — 27 листопада 1940, Стрежнік) — румунський історик, літературний критик, мемуарист, драматург, поет і політичний діяч.
Він закінчив Ясський університет, продовжив навчання у Парижі і Лейпцизі, де захистив докторську дисертацію. У 1894 році Йорга був призначений професором світової історії в Університеті Бухареста.
У 1890 році вступив до Соціал-демократичної партії[en], але він залишив її після 10 років, і попрямував до націоналізму. У 1910 році став одним із засновників Національно-демократичної партії[en]. Обіймав посаду прем'єр-міністра Румунії з 19 квітня 1931 по 6 червня 1932. У 1933 році виступив проти співпраці з Гітлером. Він також висловився проти прийняття влітку 1940 року ультиматуму Москви щодо приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР. Він був убитий членами фашистської організації Залізна Гвардія, яка визнала його винним у смерті свого лідера Корнеліу Кодряну у 1938 році.
Його портрет був поміщений на румунській банкноті номіналом 1 лей.
Примітки
Посилання
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
---|
Генеалогія та некрополістика | |
---|
Література та бібліографія | |
---|
Наука | |
---|
Тематичні сайти | |
---|
Словники та енциклопедії | |
---|
Довідкові видання | |
---|
Нормативний контроль | |
---|