Ніколае Манолеску

Ніколае Манолеску
рум. Nicolae Manolescu
Ім'я при народженні	Ніколае Аползан
Народився	27 листопада 1939(1939-11-27)  Римніку-Вилча, Румунія
Помер	23 березня 2024(2024-03-23)[1] (84 роки)  Бухарест, Румунія[2]
Громадянство	Румунія
Місце проживання	Кимпіна[3]
Діяльність	літературний критик прозаїк редактор педагог
Галузь	література[4], теорія літератури[4], літературна критика[4] і історія літератури[4]
Alma mater	Бухарестський університет
Науковий ступінь	доктор філософії[5]
Науковий керівник	Șerban Cioculescud[5]
Знання мов	румунська[6] і французька
Заклад	Бухарестський університет і România literarăd
Членство	Writers' Union of Romaniad і Румунська академія
Посада	член Сенату Румунії[d] і Permanent Delegate of Romania to UNESCOd
Партія	Національна ліберальна партія (Румунія)
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Ніколае Манолеску (справжнє прізвище — Аползан; рум. Nicolae Manolescu; 27 листопада 1939 Римніку-Вилча, Румунське королівство — 23 березня 2024, Бухарест) — румунський літературний критик, прозаїк, редактор, педагог. Президент Спілки письменників Румунії (з 2005). Доктор філософії. Член Румунської академії. Політик, дипломат, посол Румунії при ЮНЕСКО (2006).

Після арешту батьків з політичних мотивів в 1953 виховувався в родині діда. Тоді ж узяв його прізвище.

З 1956 навчався на філологічному факультеті Бухарестського університету. За участь в цивільних заворушеннях і критику щодо Георге Георгіу-Дежа і комуністичного режиму в Румунії, в 1962 був виключений з університету.

Пізніше продовжив навчання. У 1974 здобув науковий ступінь доктора філософії. Викладав в альма-матер, професор. Співпрацював в літературним журналом «România Literară», з 1990 дотепер — головний редактор цього видання.

Після румунської революції 1989, був одним із засновників політичної партії «Громадянський союз» (листопад 1990), в липні 1991 очолив партію. Брав участь в президентських виборах 1992 в Румунії, набравши 0,7 % голосів.

У 1992-1996 обирався депутатом Сенату Румунії.

У 1998 «Цивільний союз» об'єднався з Національною ліберальною партією Румунії. Манолеску продовжував залишатися членом Національної ради партії «Громадянський союз» до 2000, після чого пішов зі свого поста і відійшов від активного політичного життя.

Манолеску — автор понад 40 публікацій, присвячених, головним чином, історії румунської літератури, багатьох есе, критичних досліджень. Найбільш відомі праці «Istoria critică a literaturii române» і «Literatura română de azi, 1944—1964».

Випустив (в співавторстві) підручники румунської мови і літератури для 9-х (1977) і 12-х класів середніх шкіл (1979).

• Criticul Nicolae Manolescu, verificat de ANI