Ніколаус фон Белов

Ніколаус фон Белов
нім. Georg Ludwig Heinrich Nicolaus von Below
Ім'я при народженні	нім. Georg Ludwig Heinrich Nicolaus von Below
Народився	20 вересня 1907(1907-09-20)[1]  Цитен, Передня Померанія-Грайфсвальд, Мекленбург-Передня Померанія, НДР
Помер	24 липня 1983(1983-07-24)[1] (75 років)  Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН[1]
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер, льотчик
Знання мов	німецька[2]
Учасник	Друга світова війна
Роки активності	з 1928
Титул	барон
Військове звання	Оберст
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Георг Людвіг Генріх Ніколаус фон Белов (нім. Georg Ludwig Heinrich Nicolaus von Below; 20 вересня 1907, Цитен — 24 липня 1983, Детмольд) — німецький офіцер, оберст люфтваффе, ад'ютант Адольфа Гітлера від люфтваффе.

Представник знатного прусського роду. Син оберста Прусської армії і оберстлейтенанта чилійської армії Гюнтера фон Белова (1868–1933) і його дружини Матільди, уродженої фон Белов (1875–1937). Батьки Ніколауса були двоюрідними братом і сестрою.

До 1929 року вивчав льотну справу в Німецькій льотній школі. В 1929 році розпочав навчання на пілота в комерційній школі, в тому ж році вступив в рейхсвер і служив в 12-му піхотному полку. В 1933 року переведений в Імперське міністерство авіації. Потім служив в 132-й винищувальній ескадрі «Ріхтгофен». 5 березня 1936 року був переведений в 26-ту винищувальну ескадру «Шлагетер». 16 червня 1937 року призначений ад'ютантом Гітлера від люфтваффе і залишався на цій посаді до кінця Другої світової війни. Постійно знаходився біля Гітлера під час його поїздок на фронт та у різні ставки. Разом зі своєю дружиною входив до найближчого оточення Гітлера в Берггофі.

16 січня 1945 слідом за Гітлером перебрався у фюрербункер, 29 квітня був присутній при підписанні заповіту фюрера, однак підписав лише другу його частину. Опівночі того ж дня, з дозволу Гітлера, покинув Рейхсканцелярію з метою прориву на Захід. Кілька разів потрапляв у полон до радянських військ, але щоразу тікав. Врешті-решт дістався до родичів у маєток сім'ї тестя біля Ноєнгагена. Потім перебрався в Бонн. ^[3]

На початку 1946 році був інтернований британськими військами. В 1948 році виступав свідком захисту генерал-фельдмаршала Гуго Шперрле на Нюрнберзькому процесі у справі ОКВ. 14 травня 1948 року звільнений. В 1980 році видав мемуари «На боці Гітлера». В 1983 році, коли були начебто виявлені щоденники Гітлера, висловив сумнів у їхній справжності.

26 червня 1937 року одружився з дочкою землевласника Марією Кюне (12 вересня 1918, Магдебург — 20 серпня 1999, Геттінген)^[4]. В пари народились син і 3 дочки.

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Нагрудний знак пілота
• Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами
• Нагрудний знак «За поранення 20 липня 1944» в чорному

• 
  Адольф Гітлер із своїм найближчим оточенням (Вольфшанце, 1940). Белов — третій праворуч.
• 
  Гітлер нагороджує Ганну Райч Залізним хрестом 2-го класу (березень 1941). Белов — крайній ліворуч.
• 
  Белов (крайній ліворуч) під час прогулянки з Гітлером (1942).
• 
  Белов (крайній праворуч) з льотчиками-асами, щойно нагородженими різними класами Лицарського хреста Залізного хреста. Зліва направо: Гартманн Грассер, Вальтер Новотни, Гюнтер Ралль і принц Генріх цу Зайн-Віттгенштайн (Растенбург; 22 вересня 1943).

• Nicolaus von Below: Als Hitlers Adjutant 1937—1945. v. Hase u. Koehler, Mainz 1980, ISBN 3-7758-0998-8.
  • von Below,, Nicolaus. At Hitler's Side: The Memoirs of Hitler's Luftwaffe Adjutant. — London: Greenhill Books, 2006. — ISBN 1-85367-468-0

• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
• Heike B. Görtemaker: Hitlers Hofstaat. Der innere Kreis im Dritten Reich und danach. C. H. Beck, München 2019, ISBN 978-3406735271.

• Beevor,, Antony. Berlin: The Downfall 1945. — Viking-Penguin Books, 2002. — ISBN 0-670-03041-4.
• Joachimsthaler,, Anton. The Last Days of Hitler: The Legends, Evidence, and Truth. — Brockhampton Press, 1999. — ISBN 978-1-86019-902-8.
• Kershaw,, Ian. Hitler: A Biography. — New York : W. W. Norton & Company, 2008. — ISBN 978-0-393-06757-6.
• Genealogisches Handbuch des Adels, Adelige Häuser A Band XVII. Band 81 der Gesamtreihe, C. A. Starke Verlag, Limburg (Lahn), ISSN 0435-2408, S. 64.