Нікола Аморузо
Нікола Аморузо (італ. Nicola Amoruso; нар. 29 серпня 1974, Сан-Джованні-Ротондо) — колишній італійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — спортивний функціонер. Аморузо — перший гравець в історії італійського чемпіонату, який з тринадцятьма різними клубами виступав у вищому дивізіоні Італії. Крім того він лише в одному з них не забивав у чемпіонаті і став найкращим бомбардиром в історії італійського футболу серед футболістів, які не грали в збірній Італії. Аморузо виступав лише за молодіжну збірну Італії на молодіжному чемпіонаті Європи та Олімпійських іграх у 1996 році. Клубна кар'єраНародився 29 серпня 1974 року в місті Сан-Джованні-Ротондо. Вихованець футбольної школи клубу «Сампдорія». 12 грудня 1993 року він дебютував у Серії А в матчі проти «Інтернаціонале», яка закінчилася розгромом його команди з рахунком 0:3[2]. 6 лютого 1994 року нападник забив свій перший гол у чемпіонаті в матчі проти «Удінезе» (6:2)[3]. Протягом сезону 1993/94 він взяв участь у восьми матчах чемпіонату і забив три голи. У цьому ж сезоні Аморузо завоював свій перший трофей — Кубок Італії, зігравши у двох матчах турніру. Влітку 1994 року Аморузо був придбаний клубом «Андрія» з Серії B. Італійський нападник провів тут один сезон: він виходив на поле в 34 матчах і забив 15 голів. Після цього гравець повернувся до вищого дивізіону, перейшовши до «Падови». У сезоні 1995/96 футболіст провів за клуб 33 матчі в Серії А і 14 разів вражав ворота суперників. Своїм вдалим виступом Аморузо привернув до себе увагу з боку «Ювентуса». У липні 1996 року він став гравцем туринського клубу. В першому сезоні, конкуруючи за місце в основі з Алессандро Дель П'єро і Крістіаном Вієрі, Нікола виступив у 23 матчах, забивши 4 голи. У наступному сезоні він вийшов на поле тільки 10 разів і забив 2 голи. У сезоні 1998/99 Аморузо провів 20 ігор і відзначився голом у трьох з них. За цей час у складі «Ювентуса» він допоміг клубу 2 рази виграти «скудетто» (в 1997 і 1998 роках), а також у 1996 році стати володарем Суперкубка УЄФА та Міжконтинентального кубку. У першому матчі на Суперкубок УЄФА Аморузо забив гол на 89-й хвилині, довершуючи розгром французького «Парі Сен-Жермена» з рахунком 6:1[4]. З 1999 до 2005 роки нападник в кожному сезоні міняв команду, завжди залишаючись у Серії А. Він виступав за «Перуджу», «Наполі», в сезоні 2001/02 знову повернувся в «Ювентус», з яким втретє виграв чемпіонат Італії, а також став найкращим бомбардиром Кубка Італії. Після цього Нікола перейшов в «Перуджу». У січні 2003 року Аморузо підписав контракт з командою «Комо», де він виступив в 14 матчах і забив 6 голів. У 2003 році Аморузо став гравцем «Модени». У сезоні 2003/04 він провів за команду 25 матчів і забив 5 голів, але влітку 2004 року команда розриває з ним контракт, і Нікола приходить в «Мессіну», де проводить наступний сезон. Влітку 2005 року Аморузо підписав контракт із «Реджиною». У першому сезоні за клуб він зіграв в 29 матчах і забив 11 голів. У «Реджині» він вперше отримав статус капітана команди. Сезон 2006/07 став найкращим у кар'єрі нападника: він провів в Серії А 34 зустрічі і забив 17 голів[5]. У списку бомбардирів того сезону він виявився п'ятим, а його команда посіла 14-е місце в чемпіонаті. У наступному сезоні Аморузо забив 12 м'ячів[6]. Всього ж за три сезони в «Реджині» Нікола Аморузо провів 96 матчів і 40 разів забивав гол у чемпіонаті Італії 4 травня 2008 року у зустрічі чемпіонату з «Катанією» (2:1) Аморузо забиває важливий дубль і досягає позначки в 100 голів у серії A. Влітку 2008 року Аморузо був придбаний «Торіно» за 3 мільйони євро. У складі цієї команди до кінця року він вийшов на поле в 20 матчах і забив 4 голи. На початку наступного року Ніколу бере в оренду «Сієна». Зігравши за команду лише 6 офіційних матчів, «Сієна» не викуповує контркт Аморузо він повертається в «Торіно», яке вилетіло в Серію B. 28 серпня 2009 року футболіст підписав контракт з «Пармою». У її складі він дебютує 13 вересня 2009 року у матчі проти «Інтернаціонале»[7]. 23 вересня 2009 року він забив свій перший гол за «Парму» у ворота «Лаціо»[8]. Всього нападник провів у цьому клубі 17 матчів і забив 5 голів. 29 січня 2010 року італійського нападника купила «Аталанта». 31 січня Нікола дебютує в «Аталанті», в гостьовому поєдинку проти «Сампдорії». 28 березня він забив свій перший гол за «Аталанту» в Турині проти «Ювентуса», але його клуб це не врятувало від поразки 1:2. Цей гол зробив Аморузо єдиним гравцем, який з дванадцятьма різними італійськими командами забив хоча б один гол в Серії А. 29 серпня 2011 року в день свого 37-го дня народження Аморузо вирішив завершити кар'єру[9]. Виступи за збірнуПротягом 1994–1996 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. У 1996 році Нікола брав участь у молодіжному чемпіонаті Європи, на якому він зіграв у півфіналі турніру проти Франції (1:0) і у фінальній зустрічі з Іспанією (1:1 в основний час, 4:2 по пенальті) та допоміг своїй команді виграти трофей. У тому ж році він був включений у список збірної на Олімпіаду в Атланті як гравець резерву, але на поле не виходив. Всього на молодіжному рівні зіграв у 4 офіційних матчах, забив 1 гол. Статистика виступівСтатистика клубних виступів
Титули і досягненняКомандні
Особисті
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
