Ніконов Олексій Валерійович
Олексій Валерійович Ніконов (також Льоха Ніконов) (20 грудня 1972, Виборг) — російський поет та музикант, вокаліст гурту «Последние танки в Париже» та супергурту «ШТЫКНОЖ». ЖиттєписОлексій Валерійович Ніконов народився в місті Виборг. У 1996 році створює гурт «Последние танки в Париже». Перші виступи гурту відбулися у клубі TamTam. У тому ж році було записано перший демозапис «Olkaa Hyva». Після смерті ударника гурту Едуарда Старкова у 1997 році, гурт тимчасо призупиняє діяльність. У 1998 році до гурту приєднався новий барабанщик Сергій Вельміта і гурт відновлює свою діяльність. На початку 2000-х Льоха Ніконов переїжджає до Санкт-Петербурга. Окрім гурту «Последние танки в Париже» брав участь у таких проєктах як «Психея», «Порт 812», «Глеб Самойлоff & The Matrixx», «Барто», «Дикие ёлочные игрушки», «Свиньи в космосе» та ін.[1] Громадянська позиціяОлексій Ніконов різко критикує російських політиків та президента Російськой Федерації Володимира Володимировича Путіна, а також порівнює нинішній політичний стан у країні з феодалізмом[2][3]. Під час початку Російсько-української війни 2014 року зайняв нейтральну позицію, звинувачуючи у всьому політиків[4]. ДискографіяУ складі «Последние танки в Париже»
У складі «ШТЫКНОЖ»
Бібліографія
П'єси та спектаклі
НагородиЛауреат премії имені Іллі Кормильцева у 2008 за кращу «рок-поезію»[7] та 2009 році за збірку «Нулевые» Спектакль «Медея. Эпизоды» на вірші Олексія Ніконова отримав премію імені Сергія Курьохіна у 2011 році[8] Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
