Нікітенко Григорій Григорович

Нікітенко Григорій Григорович
Нікітенко Григорій Григорович
Народився	9 вересня 1941 (83 роки) ; Козіївка, Краснокутський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	політик
Партія	КПРС
Нагороди
	; ; ;

Григорій Григорович Нікітенко (Никитенко) (нар. 9 вересня 1941(19410909), село Козіївка, тепер Краснокутського району Харківської області) — український радянський державний діяч, міністр легкої промисловості УРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання (з 1988 року). Академік Академії інженерних наук України.

Біографія

Народився в родині колгоспників. Батько загинув на фронті у 1943 році.

Закінчив середню школу в 1958 році.

У 1963 році закінчив технологічний факультет Київського технологічного інституту легкої промисловості. Був секретарем комсомольської організації курсу. Член КПРС.

У 1963—1977 роках — заступник начальника експериментального цеху головного підприємства, начальник експериментального цеху, заступник головного інженера, головний інженер, генеральний директор Одеського виробничого швейного об'єднання імені Воровського.

У 1977—1980 роках — директор Українського інституту асортименту виробів легкої промисловості та культури одягу у Києві.

У 1980—1983 роках — начальник Управління організації виробництва товарів легкої промисловості і поставок Міністерства легкої промисловості Української РСР.

У 1983—1985 роках — начальник Головного управління швейної промисловості Міністерства легкої промисловості Української РСР.

У 1985 — січні 1987 року — 1-й заступник міністра легкої промисловості Української РСР.

22 січня 1987 — червень 1991 року — міністр легкої промисловості Української РСР. 13 червня — листопад 1991 року — голова Державного комітету Української РСР по легкій промисловості.

У листопаді 1991 — грудні 1992 року — президент Державної корпорації виробників товарів легкої промисловості «Легтекс».

У лютому 1993 — 5 січня 1996 року — голова Державного комітету України з легкої і текстильної промисловості.

З 5 січня 1996 року — заступник голови Державного комітету України у справах захисту прав споживачів. Декілька років очолював Головне управління Державної податкової адміністрації України.

Потім — на пенсії в місті Києві.