Німчук Іван Кузьмович
Іван Кузьмович Німчук (12 лютого 1891, Джурин — 1 травня 1956, Едмонтон, Канада) — український громадський діяч в Галичині, редактор низки українськомовних видань. Доктор філології (1924 р.), дійсний член НТШ[1][2][3]. ЖиттєписНавчався у гімназіях міст Бучач (закінчив Бучацьку державну гімназію[4]), Станиславова, у Львівському університеті (1911—1914), здобув докторат із філософії у Віденському університеті (1924)[1]. Від 1925 року мешкав у Львові[3]. Від 1925 року працював у львівському часописі «Діло»[1]. У 1935—1939 — головний редактор «Діла», член ЦК УНДО. 1939—1941 роки — ув'язнений більшовиками, перебував у Луб'янській тюрмі[3]. Як пише Оля Гнатюк, його, як українського журналіста, радянська влада потрактувала необхідним заарештувати в першій хвилі, оскільки на базі редакції та друкарні «Діла» окупаційною владою планувалося відкриття редакції радянської газети з облудною назвою «Вільна Україна»[5]. Своє ув'язнення Іван Німчук описав у спогадах «595 днів совєтським в'язнем», видана 1950 року у Торонто українською та англійською мовами. Під час німецької окупації: від 1941 року — співробітник газети «Українські щоденні вісті», від 1942 року — керівник львівського відділу газети «Краківські вісті» і водночас головний редактор журналу «Наші дні». Досліджував українську військову історію та історію української преси[1]. Восени 1944 року виїхав до Німеччини. Редагував часописи «Вістник Апостольської Візитатури», «Християнський шлях». 1948 року емігрував до Канади. У 1949—1956 роках працює головним редактором газети «Українські вісті» в Едмонтоні[1]. ![]() Іван Німчук відійшов у засвіти 1 травня 1956 року. Похований в Едмонтоні. ПраціІван Німчук є автор низки праць з української військової історії та історії української преси, серед яких[1]:
Примітки
Джерело
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia