Ніна Боден
Ніна Мері Боден (англ. Nina Mary Bawden; 19 січня 1925, Ілфорд, Ессекс, Англія — 22 серпня 2012, Лондон) — англійська романістка і дитяча письменниця. Номінантка на Букерівську премію 1987 року і Премію Едгара Алана По за найкраще молодіжне оповідання. 2004 року ушанована премією Golden PEN від англійського ПЕН-клубу. БіографіяНародилася 1925 року в Ілфорді, графство Ессекс, Англія, як Ніна Мері Мейбі[8]. Жила в Ілфорді в «досить неприємному житловому масиві, який [її] мама зневажала»[9]. Мати була вчителькою, а батько — членом Королівської морської піхоти. У роки Другої світової війни її евакуювали до Абердера, Уельс, їй було 14 років. Вона проводила шкільні канікули на фермі в Шропширі з мамою та братами. Здобула освіту в середній школі для дівчат округу Ілфорд, а потім навчалася у Сомервіль-коледжі в Оксфорді, де 1946 року здобула ступінь бакалавра, а 1951 року — магістра з філософії, політології та економіки. У 1946—1954 роках була одружена з Гаррі Боденом. У пари було двоє синів, Ніколас (який 1981 року покінчив життя самогубством[10]) і Роберт. 1954 року вийшла заміж за Остіна Карка, репортера, який згодом став керівним директором BBC World Service. У них була донька Пердіта, яка померла у березні 2012 року[11]. У неї також було дві падчерки: Кеті, яка жила в Новій Зеландії, та Тереза, яка жила в Лондоні. 2002 року отримала важкі травми в залізничній аварії в Поттерс-Бар, в якій загинув її чоловік. Її свідчення про аварію та дослідження помилок управління та технічного обслуговування, які її спричинили, стали важливою частиною п'єси Девіда Гейра «Постійний шлях», у якій вона з'явилася як персонаж. Померла у своєму будинку в Іслінгтоні, Лондон, 22 серпня 2012 року[10][12][13]. Літературна кар'єраДеякі з 55 книг Боден екранізовані дитячим телебаченням BBC. Багато з них були опубліковані в перекладі[14]. Серед її романів — «Втеча» (1964), «Дочка відьми» (1966), «Птахи на деревах» (1970), «Війна Керрі» (1973) та «М'ятне порося» (1975). За останній стала лавреаткою призу за дитячу літературу від «Ґардіан» 1976 року, що надається один раз[15]. «Війна Керрі» отримала премію «Фенікс» 1993 року від Асоціації дитячої літератури як найкраща англомовна дитяча книга, яка отримала широкого визнання після першої публікації[16]. «Війна Боден і Керрі» посіла друге місце в номінації «Медаль Карнегі» від Бібліотечної асоціації, яка відзначає найкращу дитячою книгу року, написаною британським підданим[17]. 2010 року потрапила до короткого списку «Lost Man Booker Prize» зі своїм романом «Птахи на деревах». 40 років тому премія Букера-Макконнелла за найкращий британський роман року пропустила публікації 1970 року. Боден та Ширлі Хаззард були єдиними живими номінантами з шести номінантів; нагороду отримав Джей-Джи Фаррелл за «Неприємності». 2004 року нагороджена премією Golden PEN від англійського ПЕН-клубу за «видатні заслуги перед літературою»[18][19].
Твори
Примітки
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia