Ніна Пінзарроне
Нíна Пінзаррóне (фр. Nina Pinzarrone; нар. 24 листопада 2006, Брюссель, Бельгія) — бельгійська фігуристка, що виступає у жіночому одиночному катанні. Бронзова призерка Чемпіонату Європи (2024). Чемпіонка Бельгії (2024), срібна (2023) та бронзова (2023) призерка етапів Гран-прі. Станом на 18 листопада 2024 року посідає 7-е місце у рейтингу Міжнародного союзу ковзанярів[1]. БіографіяНародилася 24 листопада 2006 року в Брюсселі, Бельгія. Її батько, Маріо Пінзарроне, має італійське походження, а мати, Лоуренс Новале, бельгійка з Брюсселя[2][3]. У Ніни є старша сестра Лілі, також фігуристка[4]. Рідна мова Ніни — французька, але вона займається фігурним катанням і ходить в школу, розмовляючи нідерландською. Оскільки її батько має італійське походження, вона рік вивчала італійську мову як четверту мову, але не розмовляє нею[5]. Спортивна кар'єраПочатокПінзарроне почала займатися фігурним катанням у 2010 році у віці трьох років. Вона пішла за своєю сестрою Лілі, яка зацікавилася після перегляду фігурного катання по телебаченню[6]. Серед юніорівСезон 2021—2022Пінзарроне дебютувала на міжнародному юніорському етапі Гран-прі у серпні, на Гран-прі Франції. Вона посіла п'яте місце в короткій програмі та шосте у довільній, а в загальному заліку стала шостою. На своєму другому етапі Гран-прі у Словенії, Пінзарроне повторила свої результати на Гран-прі Франції, але фінішувала п'ятою в загальному заліку[7]. Пінзарроне не брала участі у змаганнях до листопада, коли вона виграла свій другий Чемпіонат Бельгії серед юніорів. Після своєї перемоги в період з грудня 2021 року по лютий 2022 року вона виграла титули серед юніорок на Santa Claus Cup, Icelab International Cup і Dragon Trophy. Вона посіла сьоме місце на Challenge Cup у березні[7]. У квітні Пінзарроне брала участь у своєму першому Чемпіонаті світу серед юніорів. Там вона була сьомою в короткій програмі та шістнадцятою у довільній, зрештою опинившись одинадцятою в загальному заліку[7]. Серед дорослихСезон 2022—2023У липні Пінзарроне була призначена етап Гран-Прі MK John Wilson Trophy. У серпні вона отримала друге призначення на етап Гран-прі Skate Canada. Пізніше вона відмовилася від участі в обох змаганнях через травму стегна, яка згодом виявилася подвійним стресовим переломом[8]. Після одужання Пінзарроне виграла срібну медаль на турнірі Latvia Trophy[7]. Отримавши технічний мінімум, її призначили брати участь у Чемпіонаті Європи разом із багаторічною чемпіонкою Бельгії Луною Гендрікс. Пінзарроне посіла шосте місце в короткій програмі[9] і п'яте місце в довільній[10]. У загальному заліку посіла п'яте місце[10]. На Чемпіонаті світу 2023 року в Сайтамі посіла одинадцяте місце[11]. Сезон 2023—2024
На початку сезону брала участь у Челленджері Lombardia Trophy. Пінзарроне фінішувала дев'ятою[7]. Її також запросили відвідати турнір Shanghai Trophy, де вона стала четвертою з шести учасниць[7]. Пінзарроне дебютувала на дорослому етапі Гран-прі Франції, де вона фінішувала четвертою в короткій програмі з новим особистим рекордом у 65,74 бала[12]. Вона встановила ще один особистий рекорд у довільній програмі (133,06 бала) і піднялася на друге місце в загальному заліку[7]. Її срібна медаль зробила її другою бельгійкою (після Луни Гендрікс), яка отримала медаль на етапі Гран-прі. За тиждень до другого етапу Гран-прі вона з'явилася на Чемпіонаті Бельгії. Оскільки Луна Гендрікс відмовилася від участі у змаганні через хворобу, Пінзарроне виграла свій перший національний титул з перевагою понад сорок очок[13]. На NHK Trophy Ніна посіла друге місце в обох сегментах змагання, але стала третьою в загальному заліку, вигравши бронзову медаль і пройшовши кваліфікацію до Фіналу Гран-прі[14]. На Фіналі Гран-прі вона стала третьою в короткій та п'ятою в довільній програмі, ставши в результаті четвертою[7]. На Чемпіонаті Європи 2024 року Пінзарроне посіла друге місце в короткій програмі з особистим рекордом 69,70 балів, випередивши Анастасію Губанову, представницю Грузії, яка посіла третє місце, менше ніж на один бал. У довільній програмі посіла третє місце, фінішувавши третьою в загальному заліку після Гендрікс і Губанової[15]. З її бронзовою медаллю та золотом Гендрікс Бельгія вперше мала двох жінок на європейському подіумі. На Чемпіонаті світу 2024 фігуристка посіла 11-те місце в короткій програмі і 16-те в довільній, ставши 15-тою в загальному заліку[7]. Сезон 2024—2025![]() На етапі Гран-прі Skate America Пінзарроне посіла четверте місце. На французькому етапі Гран-прі вона фінішувала шостою[7]. Потім вона брала участь у серії Челленджер, вигравши золото на Tallinn Trophy і срібло на Golden Spin у Загребі[7]. Наприкінці січня Пінзарроне виступала на Чемпіонаті Європи 2025 року. Вона заробила найкращий результат за сезон у короткій програмі та посіла четверте місце. Після цього Ніна висловила розчарування та сказала, що у неї були проблеми з ковзанами, які спричиняли запалення її стопи. Вона посіла третє місце у довільній програмі та піднялася на третє місце у загальному заліку, щоб виграти свою другу поспіль бронзову медаль Чемпіонату Європи[16]. На Чемпіонаті світу 2025 року фігуристка посіла восьме місце в короткій програмі та сьоме у довільній. У загальному заліку фінішувала сьомою[17]. Програми
Спортивні досягнення
Примітки
Джерела |
Portal di Ensiklopedia Dunia