Ніязов Зія
Зія Ніязов (1903, місто Ташкент, тепер Узбекистан — жовтень 1975, місто Ташкент, тепер Узбекистан) — радянський узбецький діяч, голова Організаційного комітету Президії ЦВК Узбецької РСР по Ташкентській області, 3-й секретар ЦК КП(б) Узбекистану. Депутат Верховної ради Узбецької РСР 1—2-го скликань. ЖиттєписНародився в родині робітника. У 1918 році закінчив три класи російсько-туземної школи, в 1921 році — чотири класи початкової новометодичної узбецької школи «Туран» у Ташкенті. У червні 1921 — листопаді 1926 року — молотобоєць в кустарній майстерні батька в Ташкенті. У листопаді 1926 — лютому 1928 року — молотобоєць колективу безробітних у Ташкенті. У лютому 1928 — вересні 1931 року — коваль механічних майстерень Головного управління «Головбавовна» в Ташкенті. Член ВКП(б) з квітня 1931 року. У вересні 1931 — грудні 1933 року — майстер, помічник начальника ковальського цеху; в грудні 1933 — жовтні 1935 року — коваль, у жовтні 1935 — вересні 1937 року — заступник відповідального секретаря партійного комітету Ташкентського заводу сільськогосподарського машинобудування («Ташсільмаш») імені Ворошилова. У вересні 1937 — березні 1938 року — секретар партійного комітету Ташкентського заводу сільськогосподарського машинобудування («Ташсільмаш») імені Ворошилова. У березні — вересні 1938 року — голова Організаційного комітету Президії ЦВК Узбецької РСР по Ташкентській області. У вересні 1938 — лютому 1939 року — 3-й секретар ЦК КП(б) Узбекистану. У вересні 1939 — грудні 1941 року — слухач підготовчого відділення Всесоюзної промислової академії в Москві. У грудні 1941 — жовтні 1942 року — заступник голови виконавчого комітету Куйбишевської районної ради депутатів трудящих міста Ташкента. З жовтня 1942 по травень 1943 року не працював. У травні 1943 — квітні 1944 року — заступник голови виконавчого комітету Центральної районної ради депутатів трудящих міста Ташкента. З квітня 1944 по вересень 1947 року не працював через інвалідність. У вересні 1947 — грудні 1949 року — директор промкомбінату № 2 в Ташкенті. У грудні 1949 — травні 1958 року — майстер дільниці ковальського цеху Ташкентського заводу сільськогосподарського машинобудування («Ташсільмаш») імені Ворошилова. З травня 1958 року — на пенсії в місті Ташкенті. Помер у жовтні 1975 року в Ташкенті. ПриміткиДжерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia