Об'єктив з постійною фокусною відстанню

Об'єктив з постійною фокусною відстанню — об'єктив, фокусна відстань якого має єдине дискретне значення, на відміну від об'єктивів із змінною фокусною відстанню^[1]. В середовищі кінооператорів кінознімальна оптика такого типу називається дискретний об'єктив, а фотографи частіше використовують термін фікс-об'єктив або просто «фікс»^[2][3]. Дискретні об'єктиви історично з'явилися значно раніше від зумів і є основою парку оптики для фотоапаратів і кінокамер, зокрема й цифрових. У відеокамерах частіше застосовуються варіооб'єктиви. Постійна фокусна відстань значно спрощує конструкцію об'єктива, зокрема зменшується кількість лінз і меж повітря/скло. Тому дискретна оптика дозволяє отримувати значно вищу якість зображення, ніж зуми^[4]. Однак, однією з найважливіших переваг дискретної оптики вважається значно більша світлосила, що найбільшою мірою проявляється зі зростанням розміру кадру. Так, якщо світлосила зум-об'єктива, розрахованого на малоформатний кадр, не перевищує в більшості випадків f/2,8, фікс-об'єктиви дозволяють отримувати f/1,4 і навіть f/0,95^[5]. Головний недолік дискретної оптики полягає в незмінності кутового поля і зображення перспективи. В професійній фотографії та кінематографі це змушує мати набір з декількох змінних об'єктивів з різними фокусними відстанями^[6].

• Шіфт-об'єктив^[ru]

• Ершов К. Г. Киносъёмочная техника / С. М. Проворнов. — Л. : «Машиностроение», 1988. — 272 с. — 10 000 прим. — ISBN 5-217-00276-0.

• Александр Лакуша. «Фиксы» на турелях: они обещали вернуться! // «MediaVision» : журнал. — 2014. — № 2 (2 августа). — С. 52.

• Владимир Самарин, Андрей Шеклеин, Roger Hicks, Bob Shell. Объективы начала XXI века // «Фотомагазин» : журнал. — 2001. — № 9 (2 августа). — С. 14—30. — ISSN 1029-609-3.

• Хокинс Э., Эйвон Д. Сменные объективы // Фотография: Техника и искусство / А. В. Шеклеин. — М. : «Мир», 1986. — С. 78—88. — 50 000 прим.

• М. Я. Шульман. Фотоаппараты / Т. Г. Филатова. — Л., : «Машиностроение», 1984. — 142 с. — 100 000 прим.