Обговорення користувача:Білецький В.С./Архів 1Іменування статейВибачаюсь за іронію, але ви б ще статті іменували через букву (одна велика, друга маленька). Оскільки створені вами статті не є скороченнями, то тільки перша літера у назві пишеться з великої букви, але якщо ви навіть назву статті напишете з маленької літери, Вікі автоматоматом поставить велику, а може у вас клавіша Caps Lock запала:)?--Kamelot 16:54, 19 листопада 2006 (UTC)
Уважаемые!!! я все понимаю, ну ничего не понимаю (с) !! Такое ощущение , что вы не момогаете, а только запутываете пользователей! чем больше вы мне пишете тем меньше я понимаю— Це написав, але не підписав, користувач Білецький В.С. (обговорення • внесок).
Шановний пане Білецький, ви ніяк не реагуєте на зауваження. В назвах ваших статей є латинські букви, багато зі створених вами статей вже існують, ваші статті містять символ ¬, який бажано вилучити. Ви не вказуєте джерело звідки взяті тексти статей. Велике прохання найближчим часом виправити всі вказані недоліки. --Gutsul 07:19, 20 листопада 2006 (UTC)
Дуже прємно, що така поважна людина як ви звернула увагу на вікіпедію (але джерело всеодно потрібно вказати ;-) ). Статті ви не знаходили, бо назви ваших статей містять не українські, а латинські i (які мають різні коди), тому система не знаходила відповідних статей. Як наслідок маємо статті Абразiя та Абразія (зміст першої я вже переніс в другу). Таке от лихо. --Gutsul 07:36, 20 листопада 2006 (UTC)
Я додаю текст
З великою повагою до Вікіпедії Володимир Білецький, проф., д.т.н. WelcomeЛаскаво просимо до україномовної Вікіпедії!Якщо Ви початківець, то пропонуємо переглянути деякі корисні поради:
Сподіваємося, що Ви візьмете участь у подальшій роботі нашого спільного відкритого проекту не тільки як читач, але і як дописувач. На сторінках обговорень бажано ставити автоматичний підпис за допомогою чотирьох знаків (~~~~). Якщо виникли запитання про проект, пошукайте відповідь на сторінці Вікіпедія:Довідка. Якщо відповідь на Ваше питання там відсутня, задайте запитання у Кнайпі чи комусь із постійних дописувачів. Ви також можете розповісти про свої інтереси на сторінці Вікіпедія:Інтереси учасників. Бажаємо успіхів та якнайбільше творчого задоволення! Якщо Вам необхідна допомога для перших кроків зверніться до користувачів, що є в Категорія:Користувачі,_що_допоможуть_новачкам або ж можете замістити оголошення на порталі спільноти (Кнайпа). Якщо у Вас є якісь цікаві вісті, пов'язані з Вікіпедією, Ви можете подати їх у Шаблон:Новини спільноти P. S. Irrespective of your languages skills, you are welcomed to create your own User Page, introduce interwiki, load images, correct data, discuss problems, communicate & cooperate with community. Please, use language templates from Вікіпедія:Вавілон or create your own ones. ПерейменуванняШановний авторе. У Вікіпедії прийнято працювати одній людині під одним зареєстрованим ім'ям. Так як ви не є Володимиром Стефановичем Білецьким, а його студентом, то ваш аккаут "Білецький В.С." може вводити у оману інших користувачів. Пропоную вам його змінити, або я можу перейменувати його на нове ім'я (псевдонім), яке ви самі виберете за вашим побажанням. Також прошу відповісти, чи публікація статей з Малої гірничої енциклопедії санкціонована Володимиром Стефановичем чи є вашою власною ініціативою? --Yakudza -พูดคุย 07:57, 20 листопада 2006 (UTC)
1) Я зарегистрировал проф. Белецкого по его просьбе в Вики 2) Он после того как я её освою будет работать под сим никнеймом 3) Он являеться инициатором "залива" МГЭ в вики Я не знаю как удобнее ну мне кажеться ненужно ничего менять просто помогайте мне в редакции
Також бажано в кінці ставити посилання до якої категорії ви хочете прікріпити цю статтю, чи до Хіміі, чи до гірничої справи чи до будь якої іншої. Я відредагував вашу статтю абсорбенти, йдіть в редагування і дивіться як посилати статті в категорії. Без категорії стаття не може існувати. Це всеодно якби сторінки з енциклопедії згребти в купу без оголошення і вказівки змісту. Якщо треба поміч - питайте. Успіхів вам! --Hillock65 08:16, 20 листопада 2006 (UTC) Простите, а можно просто ссылаться на Гороное дело без определенного предмета?
ВікіфікаціяШанонвий Пане Білецький В.С.. Прошу звернути увагу на деякі правила оформлення статей у вікіпедії:
--A1 09:00, 20 листопада 2006 (UTC) P.S. В обговореннях також було б бажано писати українською мовою, якщо, звичайно, Ви нею володієте. Якщо ні - бажано вказати це на сторінці користувача --A1 09:00, 20 листопада 2006 (UTC)
Уважемые Администраторы Википедии !! большая просьба к Вам ( от студента выполняющего эту работу и который пытается помочь Вики и многим нуждающимся в этой информации): 1) Напишите 1 пример статьи (на моих примерах, что я вложил) как должна выглдядит идеальная статья со всеми ссылка и сносками 2) Если не хотите продолжения заливки МГЭ так и скажите , что вы ненуждаетесь в этом потому , что если я сейчас этого непойму и мне этого не дадут сделать врядли это в скором времени начент сам Профессор (он занятой человек иначе не подключал бы нас) 3) Пишите не все сразу, а иначе я теряюсь вообще=) мне нужны учители , а не те кто будет вячески тыкать , что и как!! Конечно легче расказать где читать чем объяснить ! и замедьте , что все что вы внаятно объяснили я сделал как нада или почти.
Стаття потребує доробки:
Администраторы дорогие пожалуйста если кто нибуть пользуеться всетаки ICQ просьба "стукнуть" мне 377079922 !А то моя голова уже закипает от сиго потока информации ПаузуШановний! Візьміть паузу! Ми не встигаємо приводити ваші статті до вигляду, який прийнятний у вікіпедії. Пройдіться по статтях, що ви додали і вивчіть зміни, які відбулися з кожною з ваших статей. Для цього поряд з іменем статті, зверху, трошки правіше, є кнопка "Історія". Дякую за розуміння -- Oleg Marchuk?!/©~№? 14:55, 20 листопада 2006 (UTC) Заливки з МГЄ
Терміни німецькоюРозкажіть будь ласка, за яким принципом побудовано переклад термінів німецькою? Я не дуже розумію, що означає n або f, тому просто повидаляв такі переклади -- Oleg Marchuk?!/©~№? 15:26, 20 листопада 2006 (UTC) Шановний колего OlegMarchuk! У німецьких термінах-відповідниках n - середній рід f - жіночий рід m - чоловічий рід Так що це дуже потрібні та інформативні позначення. Якщо подавати термін і німецькою, то ці позначення (родів) теж необхідні - їх подають більшість сучасних словників. З повагою Проф. В.С.Білецький Не зовсім зрозуміло, навіщо рід в енциклопедії. Я так розумію, що їх місце в словнику. До речі, є такий вікі проект, називається ВікіСловник. Було б чудово оформити словникову статтю з родом, з відмінками, перекладами в словнику і дати пересічні посилання між енциклопедичною та словниковою статтями. --Oleg Marchuk?!/©~№? 19:53, 24 листопада 2006 (UTC) "как должна выглдядит идеальная статья со всеми ссылка и сносками"Рекомендую ознайомитись з вибраними статтями. Вибрана стаття - це стаття, яка обирається щотижня тут шляхом голосування. З вибраних статей можна брати приклад - як у змістовному відношенні, так і в плані оформлення. Список вибраних статей можете переглянути тут. Також, щоб зрозуміти, що таке джосконала стаття, Вам слід прочитати Довідка:Досконала стаття. Якщо є потреба - можу скопіювати цю статтю на Вашу сторінку обговорення. Успіхів! --A1 00:14, 22 листопада 2006 (UTC) Латинська "і" в назвах статтейШановний пане Білецький (чи студенте пана Білецького), ви й далі створюєте статті, назви яких містять латинські літери "і". Останні приклади: Аварiне фонтанування. Щоб осмислити проблему, наберіть з клавіатури в полі вводу "пошук" українською мовою термін Аварiне фонтанування і натисніть "перейти" і ви побачите, що такої статті не існує (як мінімум зараз). Після цього замініть українську "і" на латинську (англійську) - стаття знайдеться. Сподіваюся, що після цього ви зрозумієте недопустимість застосування латинських літер в українських назвах статей. --Gutsul 07:17, 22 листопада 2006 (UTC)
--Gutsul 08:03, 22 листопада 2006 (UTC)
Інтервікі посиланняБудь ласка, не ставте інтервікі посилання, якщо стаття на іншій вікі не існує --Oleg Marchuk?!/©~№? 08:04, 22 листопада 2006 (UTC) Підпис у статтяхБудь ласка, не підписуйтесь у статтях --Oleg Marchuk?!/©~№? 08:01, 23 листопада 2006 (UTC) Стосовно статті аварія: ваш внесок до неї незрозумілий. Навіщо додавати зміст до статті так? Якщо в статтю про аварію скопіювати визначення зі всіх доступних нам словників, то статтю можна бути викинути на сміття --Oleg Marchuk?!/©~№? 08:04, 23 листопада 2006 (UTC)
Шановні колегиШановні колеги з Вікіпедії! Дякую дуже, що Ви надаєте методичну допомогу моїм студентам і добровільним помічникам у освоєнні Вікіпедії. Я зараз маю десь біля 12 000 статей з МГЕ т.1 і МГЕ т. 2. Том перший вже давно весь можна ставити у Інтернет-простір, так як згідно угоди з видавництвом я не мав права цього робити всього один рік - 2004 -й. Після цього - будь ласка. Це 6400 статей. Том другий (близько 7000 статей) думаю можна буде ставити через рік після його виходу друком. Це десь кінець 2007 року. Хочу зробити такий внесок у Вікіпедію. Але сам ще не освоював її. Студенти ж (помічники) теж не спеціалісти у цій справі. Тому дякую за терпіння і прошу не ображатися за наші часто можливо наївні кроки та запитання. Ми будемо вдячні за будь-яку методичну чи іншу допомогу і у майбутньому. З великою повагою до Вікіпедії Володимир Білецький, проф., д.т.н.
Шановні колеги! Дякую за добрі слова на мою і моїх студентів адресу. Будемо намагатися вчитися працювати з Вікіпедією так, щоб не завдавати Вам аж так багато труду у доопрацюванні наших статей. Разом з тим без Вашої кваліфікованої допомоги ніяк не обійдемося поки що (напевно і у майбутньому). Ініціатором розташування статей Малої гірничої енциклопедії у просторі "Вікі" є звичайно проф. Білецький В.С., який і пише ці рядки. Ось мій телефон - можемо спілкуватися при необхідності: 8(067)717-80-68. Або по Донецьку 8(062)337-04-80. Зі щирою повагою до всіх Проф. Білецький В.С. Одне робоче запитання до упорядників: кожен термін та терміносполучення у МГЕ має англійський, російський і німецький відповідники (переклади). Чи є ця інформація якось корисна для української ВІКІПЕДІЇ? Як цю інформацію можна взагалі використати у випадку розташування статті в просторі Вікі? Проф. Білецький В.С.
Шановні колеги! Прошу проконсультувати. Деякі терміни, які я поставив, скажімо "Автомобільний кар'єрний транспорт", "Автопневматоліз" не висвітлилися у розділі "Мій внесок". Це трохи плутає подальший порядок постановки статей. В чому справа? З повагою В.С.Білецький
Шановні колеги! Термін "басейн" має значно ширше тлумачення ніж тільки зафіксований вами "водороздільний басейн". Прошу включитися у переформатування цього файлу. З повагою В.С.Білецький ПОВТОР АЛО! СПІЛЬНОТА! Шановні колеги! Термін "басейн" має значно ширше тлумачення ніж тільки зафіксований вами "водороздільний басейн". Прошу включитися у переформатування цього файлу. З повагою В.С.Білецький
З повагою В.С.Білецький
Колего Leon II! 1. Дякую за пораду. Я роблю дещо подібно - даю застарілий термін у основній статті (сучасний термін). Але якщо не давати ОКРЕМИХ СТАТЕЙ на застарілі терміни, то вони "потонуть" у тексті, їх не знатимуть. Треба сказати про них (що були такі вироблені століттями до нас). А то побутує думка, що українська технічна термінологія відсутня до сьогодні. Проілюструвати зворотнє на конкретних прикладах ось аргумент для доцільності ОКРЕМОЇ постановки застарілих (історичних) технічних термінів. Переконав? 2. Щодо розподілу всіх термінів з гірництва і дотичних наук за категоріями. Думаю, що тут ВЖЕ Є ТАКИЙ РОЗПОДІЛ. Треба просто запозичити його, хоча б з ГЕС (тт 1-3) або з МГЕ (т.1). У всякому випадку недоцільно і неправильно "йти з нуля" - все вже розбито на категорії до нас. P.S. Думаю, що під руками у Вас є і ГЕС і МГЕ?
З повагою --Leon II 16:29, 23 грудня 2006 (UTC)
Користувачу:Leon II Згоден, у основній статті дуже доцільно подавати й застарілий (староукраїнський) термін. З повагою В.С.Білецький Шановні колеги! Не вживаймо застарілих форм (термінів). Вже давно в українській мові не "мишьяк", а "арсен", не "вісмут", а "бісмут", не "сурма", а "стибій" - про хімічні елементи. Також "оксиґен" - хімічний елемент, кисень - проста речовина і т.д. Тому всі ці статті-двійники (а вони є) потребують уважного злиття. З повагою В.С.Білецький
Шановні колеги! Хто робив раніше статтю "Берилій"? Був ЖАХЛИВИЙ переклад з російської. Я виправив і доповнив. Але тільки "у першому читанні" - нашвидкуруч, бо дуже соромно ТЕ читати. Прошу дуже автора таких "перекладів" не засмічувати ними ВІКІПЕДІЇ. Друже-колего! Геть не ті терміни - немає, наприклад "квасців" - є "галун", немає "фториду" - є "флуорид" (не "фтор", а "флуор"), закінчення у речовин як правило на -у, -ю, а не на -а і т.д. і т.п. Не беріться, прошу дуже ТАК перекладати. З повагою В.С.Білецький
Про літеру "Ґ"Володимире Стефановичу, загляньте, будь ласка, до Обговорення_користувача:Albedo#Багато слів на "Ґ". Оскільки там йдеться про Ваш "Тлумачний гірничий словник" (щодо доцільності внесення до Вікіпедії слів на "Ґ" у сталій термінології), було б цікаво узнати Вашу думку/обґрунтування.--Leon II 16:39, 26 листопада 2006 (UTC) Про вікі-посиланняКоли ми хочемо зробити посилання на статтю ми маємо посилатися на її назву. Оскільки всі статті у вікіпедії у називному відмінку (однини або, рідше, множини), то ми маємо робити посилання так: [[назва статті-посилання в називному відмінку|слово у статті, з якої посилаємося]], наприклад:
--Oleg Marchuk?!/©~№? 13:17, 4 грудня 2006 (UTC) Дублі і подвійні назвиПеревіряйте перед створенням наявність статей, оскільки виникають дублі. Наприклад статтю Автопоїзд, Автопотяг видалено, оскільки наявні статті Автопоїзд і Автопотяг (редирект). По друге, не можна іменувати статті таким чином (Автопоїзд, Автопотяг) - повинен бути лише один термін. Якщо є синонім - з них робиться редирект (як стаття Автопотяг є редиректом на статтю Автопоїзд.--Leon II 10:31, 12 грудня 2006 (UTC)
Якщо є слова синоніми, або старі назви - не створюйте нові статті, а робіть редирект (див. Блищ і Блідень, а текст додавайте у основні статті)--Leon II 15:53, 23 грудня 2006 (UTC) Оформлення статейПрошу звернути вашу увагу на оформлення статей. По перше, назва статті складається з одного терміну. Якщо у статті є декілька синонімічних назв, треба створити дві статті: в одній хай буде зміст, а в іншій - редирект. Див. Автопоїзд, Автопотяг. По-друге, варто джерело виділити в окрему секцію: == Джерело == {{МГЕ}} По-третє, посилання на інші статті варто виділити в окрему секцію, див. Автосамоскид кар'єрний. По-четверте, варто перевірити статтю на орфографічні помилки, див. різницю [1] статті Автосамоскид кар'єрний. По-п'яте, добре знайти відповідник в іншомовній енциклопедії, наприклад, в ru:Главная або en:Main Page. По-шосте, статті з вашої енциклопедії подають у дещо вузькому значенні, я пропоную вам об'єднувати такі статті, як самоскид кар'єрний (доречи, чому Автосамоскид, а не самоскид?) з Автосамоскид. По-сьоме, дещо дивно бачити вікіпосилання зі статті Автосамоскид кар'єрний на такі терміни, як двигун, якщо є посилання на вуглевоз, тролейвоз; на аналіз у фразі "А.к. встановлюється на основі техніко-економічного аналізу". У першому випадку двигун - то не дуже цікаво в рамках даної статті, а у другому випадку, головне слово не аналіз, а техніко-економічний аналіз, а що таке цей аналіз пояснюється у статті, отже, посилання не потрібне. По-восьме, варто розкривати скорочення "А.к." на автосамоскид кар'єрний або кар'єрний автосамоскид Дякую за розуміння --Oleg Marchuk?!/©~№? 10:42, 12 грудня 2006 (UTC) А я прошу звертати увагу на те, що приміром, для гірської породи існує шаблон, і ви, як науковець, могли б докладно його описати, і краще, ніж зробимо це ми. Шаблон:Картка:Гірська порода (див. те Шаблон:Картка:Мінерал) А також ,як мінімум, використовуйте тексті тире (—), — воно є на панелі спецсимволів. Бажано теж нерозривні прогалини і ДУЖЕ БАЖАНО — на́голоси. І я дякую за розуміння--A l b e d o ® 18:38, 12 грудня 2006 (UTC) Накопичення матеріалуБагато статей із Вікі спочатку накопичуть матеріал, а потім обробляються. Давайте дивитися на статті з МГЕ, як на сирець, не думаю, що професору цікаво розбиратись в тонкощах вікікодів.--Kamelot 18:53, 12 грудня 2006 (UTC)
питанняЦе ваша енциклопедія? Як вона називається? Чи припустимо її тут розміщати?--A l b e d o ® 14:09, 16 грудня 2006 (UTC) Як виглядає, МГЕ має авторські права п. Білецького в частині наукової редкції. Дійсним правовласником є Колектив авторів, який щоправда, теж автор, і голова авт. колективу. --A l b e d o ® 17:05, 17 грудня 2006 (UTC) ІНТЕРВІКІА хто замість вас інтервікі буде ставити? Не поспішайте створювати купу статей. Знаходьте у англійській чи російській вікіпедії відповідники до ваших статей. Ви ж подаєте аналоги українських слів іншими мовами. Тому знайдіть відповідні статті у іноземних вікіпедіях і проставте посилання у них на українські статті. І навпаки — в українських статтях, посилання на англійські си російські.--Alex K 09:09, 20 грудня 2006 (UTC)
ПосиланняШановний (звертаюсь без імені, позаяк не знаю, чи сам проф. Білецький прочитає), будь ласка, проставляйте посилання на інші статті у Вікіпедії правильно. Наприклад, у Вашій статті Аерометрія Ви проставили посилання на статті "вага" та "густина" так: [[ваги]], [[густини]]. Але в цьому випадку посилання не спрацьовує, тому що статті у Вікіпедії іменуються в називному відмінку. Тож, щоб помістити посилання з альтернативної форми слова, вам слід було зробити так: [[вага|ваги]], [[густина|густини]] - в такому вигляді посилання працюють. Я виправив цю помилку в статті Аерометрія, але чи не могли б Ви перевірити свої минулі статті і виправити аналогічні помилки? Ну і, очевидно, не вдаватись до них в майбутньому. До речі, для додавання подвійних квадратних дужок з вертикальною рискою перед словом, з якого треба зробити посилання, не треба перемикатись на англійську клавіатуру. Достатньо виділити це слово і натиснути на відповідний символ - [[|]] - в першому рядку під окном редагування. З пов. --Shao 13:33, 21 грудня 2006 (UTC) КористувачіШановний пан Білецький, шановні студенти! Цілком очевидно, що від імені користувача Білецький В.С. дописування виконують 3 або навіть більше людей. Це видно з того, в якому вигляді статті потрапляють до вікіпедії і які рухи мають зробити «редактори», щоб привести статтю до більш-менш прийнятного вигляду. Щоб конктеризувати поради, а також для полегшення слідкування за статтями, що потребують редакційної правки, прошу кожного окремого дописувача, що користується цим аккаунтом, створити окремого користувача і робити дописування від його імені. Дякую за розуміння --Oleg Marchuk?!/©~№? 09:18, 22 грудня 2006 (UTC)
ВЛАСНЕ, ДО ПАНА ПРОФЕСОРАПане професоре, ми тут, от, займаємось доведенням якості Ваших статей до формату енциклопедичного цифрового видання. Але виникає питання: чи пройдуть усі статті теми Ваш нормоконтроль на відповідність даним відсутніть помилок, коректуру, врешті-решт. Це цікаве питання, тому вирішив його зачіпити. Адже, свої власні статті, звідки вони не були б, стараюсь потихеньку підглядати у книжечки, чи так воно, як пишу:)
1. Дуже слушна заувага. Така слушна, що я вимушений прохати ВСІХ: ПОСУТНІСНО НЕ ПЕРЕРОЛЯЙТЕ СТАТТІ, ЯКІ СТАВЛЮ Я АБО МОЯ КОМАНДА. Не посутнісно - тільки вдячний. Але якщо виникає така НЕОБХІДНІСТЬ - щось змінити ПОСУТНІСНО - давайте РАДИТИСЯ. Зрозуміло, що немає ніде "істини в останній інстанції" - і тому всі матеріали (і мої, звичайно, теж) можна і треба вдосконалювати. Але ... обережно - бо над ними ВЖЕ попрацювали експерти, яких я залучав, а потім я "перебрав" і відредагував ВСЕ. Попутно десь урізавши, десь доповнивши і переробивши (часто до невпізнанності первинного варіанту). Це все вже на рівні фахових експертів БУЛО. Тепер на рівні ВІКІПЕДІЯ-ЕКСПЕРТІВ (адміністраторів, користувачів) треба довести "до формату енциклопедичного цифрового видання". Але не більше. Думаю, що всі це розуміють. Тому не захоплюйтеся - не заглиблюйтеся у фахову сутність (щоб не наламати дров). 2. Щодо перекладів з російської (а ще - польської, німецької, англійської). Це, напевно, треба робити, але зновуж таки ФАХОВИМ ЕКСПЕРТАМ, до того ж тим, які знають і іноземну і українську мову. Це тільки так здається, що з російської можна будь-що перекласти "запроста". Є ряд статей (я як тільки їх бачив - зразу ж переробляв "облагороджуючи" і мову і суть), які нефахівцями і незнавцями мови перекладені. Це - жах... Тому я вважаю, що оптимальний шлях створення ЯКІСНОГО енциклопедичного цифрового видання (НАШОЇ ВІКІПЕДІЇ) - це робота ДВОХ КОМАНД: 1. КОМАНДА ФАХОВИХ ЕКСПЕРТІВ 2. КОМАНДА ВІКІПЕДІЯ-ЕКСПЕРТІВ Звичайно, ще ліпше - їх поєднання в одних особах. Але так не далеко завжди буває. Думаю, що тут є що обговорити. Згоден бути експертом у своїй галузі і віддати наші банки даних (напрацьовка за моєю координацією десь біля 150 науковців за років 10) для покращення якості матеріалів української ВІКІПЕДІЇ. З повагою В.С.Білецький 24.12.2006 17.25
Користувачу:Albedo! Як завжди - щось приймається, щось - ні. Категорично не можна приймати тотальну "оцифровку УРЕ". Все треба "пересіювати". Ось, скажімо, додали в статтю, здається "Академік" про те, що це в СРСР почесне звання ... (в теперішньому часі - як в УРЕ!). Чи це годиться? Ясно, що все треба критично перередаговувати виходячи з СУЧАСНИХ реалій. В УРЕ дуже мало достовірної інформації про Західний Світ. І надто багато викривлень - і історії України, Росії, інших країн і народів, зовсім погано подані персоналії (Читайте Айвазовський - Айвазян чи щось подібне). Тобто все треба ПЕРЕОСМИСЛЮВАТИ, а не просто оцифровувати. Бо голим оцифровуванням тільки нашкодимо. Думаю, що це очевидно. З повагою В.С.Білецький Хімічні формулиВелике прохання в статтях про мінерали при написанні хімічних формул користуватись тегами нижнього індексу, тобто <sub>...</sub>. Наприклад в хімічній формулі води замість H20 слід писати H2O (пишеться як H<sub>2</sub>O ). Для того щоб не набирати тег вручну - можна скористатись кнопочкою "х2", що знаходиться над полем для редагування, 11-а справа. Хімічні формули в статтях Аксиніт та Біотит я вже виправив належним чином. --A1 00:00, 24 грудня 2006 (UTC)
Розумію, але не завжди можу - на одному з комп"ютерів, де працюю, немає взагалі панелі інструментів у "ВІКІ-форматі". Може після переінсталювання офісу з"явиться. Даруйте. З повагою В.С.Білецький БоросилікатиМені здається, що в статті одрук - англ. borosili-cates, можливо borosilicates? Також прошу подивитись, чи є аналогом англ. стаття http://en.wikipedia.org/wiki/Borosilicate і чи можна звідти позичити зображення? --A1 16:46, 27 грудня 2006 (UTC) Академічні установиШановний Володимире Стефановичу, вітаю з Новим роком! Розпочав вносити статті про університети/інститути (перелік зробленого). Зараз обговорюється шаблон картки академічної установи (Обговорення шаблону:Академічна установа). Можливо у Вас будуть пропозиції щодо змісту?--Leon II 14:06, 2 січня 2007 (UTC)
Прошу подивитись, чи коректно буде проставити інтервікі на ru:Астроблема та, відповідно на http://en.wikipedia.org/wiki/Impact_crater та http://de.wikipedia.org/wiki/Einschlagkrater, а також позичити звідти зображень. --A1 14:15, 11 січня 2007 (UTC)
Звичайно, для користувача треба б ставити інтервікі. Тільки на російській ВИКИПЕДИИ стаття про астроблеми сьогодні значно інформативніша (МГЕ це поняття описала побіжно). Тому бажано було б: 1. допрацювати (зокрема ілюстративно) статтю в нашій ВІКІПЕДІЇ; на гасло "astroblems" чи "astrobleme" думаю є багато ілюстрацій. Що стосується тексту, то я повернуся згодом до цієї статті (є багато матеріалу), але дуже добре, якщо Ви вже зараз залучите той матеріал, який у Вас, можливо, є. 2. дати інтервікі З повагою В.С.Білецький
Дуже просив би Вас подивитись, чи можна цю статтю об'єднати зі статтею Агломерація матеріалу? Чи, можливо, варто відповідним чином переробити статтю-розвилку Агломерація? З повагою, A1 22:05, 15 січня 2007 (UTC)
Схиляюся до думки, що, як Ви уже зазначили "варто відповідним чином переробити статтю-розвилку Агломерація?" Які Ваші міркування з цього приводу? Як Ви пропонуєте переробити статтю-розвилку ? "Агломерація" - термін ЩЕ ШИРШИЙ ТЕРМІН, НІЖ ЗАЗНАЧЕНО У РОЗСИЛЦІ. Скажімо, є усталений термін "масляна агломерація" - це спосіб збагачення корисних копалин. З повагою В.С.Білецький Думаю, що в статтю Агломерація окрім вже перелічених слід занести масляну агломерацію (якої наразі немає), а також всі агломерації, зазначені Агломерація (технологія). Доречі ще питання - чи є Агломерація матеріалу окремим випадком Агломерація (технологія)? Від цього залежитиме структура статті Агломерація. --A1 19:38, 17 січня 2007 (UTC) А1! Сторого кажучи Агломерація матеріалу звичайно є частиною Агломерація (технологія). Але у залежності від конкретного матеріалу це зовсім РІЗНІ ТЕХНОЛОГІЇ. Значить "дерево" терміну тут повинно розгалуджуватися ще раз. Тобто у Агломерація (технологія) повинно бути ще одна розбивка на РІЗНІ МАТЕРІАЛИ (а, отже, і різні технології). Наприклад: Агломерація (технологія). Агломерація рудних шихт Масляна агломерація вугілля тощо
Я змінив великий шрифт на звичайний жирний. Взагалі у вікіпедії написання великими літерами практично не застосовується, натомість для виділення слів користуються жирним або курсивом. Тому я завжди прошу користувачів бути уважними з клавішами капс лок. --A1 19:38, 17 січня 2007 (UTC) А1! Дякую. Великі літери у заголовку статті - це був тривіальний недогляд. В.С.Білецький Чи плануються окремі статті "варіаційне числення" та "варіаційна статистика"? Напевно слід буде подати цю статтю як {{disambig}} --A1 10:06, 21 січня 2007 (UTC) Колезі А1! Так, ці статті плануються. Тільки не так швидко... З повагою. Б.В.С. Гірські породи Венери - зроблено.--Leon 17:35, 21 січня 2007 (UTC) Поточні недоліки переносу статей з МГЕ
З повагою, Oleg Marchuk?!/©~№? 08:47, 22 січня 2007 (UTC)
Дякую! Що стосується "і" важко - це гріхи набору. Будемо по можливості "замолювати". З повагою В.С.Білецький Про порталиДобрий день, Володимире Стефановичу. Напишіть, будь-ласка, статтю Самоскид. — Це написав, але не підписав, користувач Minia, виправлено A1 (обговорення • внесок). ВікіфікаціяВолодимире Стефановичу, прохання не забувати про мінімальну вікіфікацію. В одній з останніх Ваших статей довелось робити досить багато виправлень: [4] --A1 23:05, 28 січня 2007 (UTC) Колезі А1! Дійсно - Ви праві. І мені незручно за таку "сирість" матеріалу. Маю декілька компютерів з Інтернет-виходом. І ось на саме цьому не висвічує панель редагування. А без панелі... важко. Чи й не можливо вікіфікувати. Щось буду робити з панелькою (може переінсталювати комп"ютер?). Даруйте ще раз. З повагою В.С.Білецький
КатегоризаціяБудь ласка не забувайте вказувати категорії статтям. Згідно правилам кожна стаття має відноситися хоча б до однієї категорії. Наприклад статтю Максимчук Святослав можна віднести до Категорія:Українські театральні актори. --Movses І трохи про якість…Це значно складніше питання ніж «кількість». За якість статей громада бореться існуючими засобами. Що ще бачиться доцільним сьогодні? 1. Дотримуватися принципу «не нашкодь» (зокрема, кількістю — якості). 2. Виправити відверті «промахи» і не ставити (хоча б на першу сторінку) таких сирих статей як про І.Мазепу. 3. Заохотити до Вікі фахівців з усіх галузей знань з уже апробованими банками даних. Правда, вже на своєму досвіді (досить скромному) знаю, що це дуже не просто. Старі стереотипи ще сильні (особливо у старшого покоління). З повагою до всіх В.Білецький
СвердловиниШановний Володимире Стефановичу! Так, отримав! Все дуже добре пройшло. Вставляю у літеру «Н». (Із «підключенням» у співавтори Leonа II) Ось іще одне питання: я передавав при нашій зустрічі банк даних по шахтах з т. 3 ГЕС? Він потребує доробки. Хочу його поставити у додатки т. 3 МГЕ (він можливий вже цього року). Чи не могли б Ви якось допомогти у тому допрацюванні інформації про шахти? З повагою В. С.Білецький
Гіпогенні процесиМожливо не слід створювати такі статті-карлики. Вікіпедія не паперова література, тому можна просто зробити редирект на повноцінну статтю Ендогенні процеси--Kamelot 05:42, 6 квітня 2007 (UTC) Може й так. Сам був не певен, коли ставив ці статті. Дійсно, треба редирект. В. С.Білецький
Викладення ЧКУШановний пане Білецький, Вибачте, але Ваш допис щодо викладення Червоної книги України пішов до архіву мого обговорення, то ж я побачив його тільки зараз. Будь ласка, гляньте на мою відповідь. З пов. --Shao 15:54, 14 квітня 2007 (UTC) Заторкнуте питання дещо ширше, аніж власне цих статей, а стосується підходу до термінології, яку, лат. volens nolens або volens sciensque ви творите/розвиваєте. Пропоную обговорити, прийняти рішення про заміну/паралельне ходження/відкидання абощо дієприкметникових конструкцій у називництві, зокрема, гірничому. Зрозуміло, техніка послуговується такими ширше, і я ні до чого не нав'язую, але чи не варто притримуватись національної парадиґми? Семантичних, милозвучних, словотвірних конструкцій, а не мовни покручів, які й в словниках-то не відображаються [ви не знайдете у правописних/ортографічних словниках дієприкметників, чи не так?]--A l b e d o ® 18:10, 14 квітня 2007 (UTC) Не привласнюйте собі формулювання «національної парадиґми». Колись один поважний спеціаліст з Луцька на конференції СловоСвіт у Львові вибудовував алгоритм енциклопедичного видання взагалі як результат довготривалої ПРАКТИКИ застосування тих чи інших термінів у певній галузі. Саме тут ми й маємо ДОВГОТРИВАЛЕ ЗАСТОСУВАННЯ САМЕ ЦИХ ТЕРМІНІВ (ТЕРМІНОСПОЛУЧЕНЬ) у маркшейдерії й дотичних сферах. В. С.Білецький.
Обговорення:Генезис — Альбедо був поставив шаблон «словникова», але я маю деякі ідеї щодо поповнення статті. Як Ви вважаєте? --A1 13:04, 15 квітня 2007 (UTC) Ну звичайно — генезис — дуже широке поняття. Його треба розширити. Я подивлюся і зроблю це вже сьогодні. До речі, можна скористатися іншими ВІКІ. Перш ніж щосб «рубати» треба розібратися і вдосконалити. З повагою В. С.Білецький
здається, ви знайшли оптимальну розв'язку із статтями підзаголовками у цій статті. Віриться, ви використовуватимете її надалі. Йдеться про те, що непотрібне у більшости створення параграфів можна перетворити і подавати у зазначені у статті формі.--A l b e d o ® 14:11, 15 квітня 2007 (UTC) Згоден. Мені самому стаття «Бункер» подобається. Там, до речі треба б БАГАТО РИСУНКІВ (фото). Щось схоже (середнє між варіантами) — стаття «Газ» (вона, на мій погляд, має всі шанси згодом стати доброю статею — треба додати теорії , рисунки-моделі газу, електронні фото тощо). З повагою В. С.Білецький
П. С. Інокли статті вимагають того, щоби їх писати одразу з пркидкою на добру, чи вибрану. --A l b e d o ® 15:25, 15 квітня 2007 (UTC) 1. ви б поділились зі мною авторством як на файну статтю у такому разі??!! :::)] Звичайно!!!!!!!! Правда, все НАВПАКИ — це моєї частки там мало. Я, зараз КОЛОСАЛЬНО зайнятий — здаю у друк ІІ том МГЕ (125 друкованих аркуша). Більш-менш звільнюся у травні. Співпрацюймо! В. С.Білецький СкороченняЗамість англ., нім., рос. у статтях слід використовувати відповідні шаблони: {{lang-en}}, {{lang-de}}, {{lang-ru}} [5].—Ahonc?!/©~№? 18:21, 15 квітня 2007 (UTC) Дзеркало тижня про Вікіпедію
Може краще назви давати в оригіналі?--Ahonc?!/©~№? 15:56, 29 квітня 2007 (UTC) Навіщо редирект Angloplat) (думаю там дужка зайва)?--Ahonc?!/©~№? 15:56, 29 квітня 2007 (UTC) Думаю, що внаслідок складності назви і можливості її інтерпретації в різних варіантах ТРЕБА ОБОВЯЗКОВО ДАВАТИ АНГЛІЙСЬКИЙ ВІДПОВІДНИК з переадресуванням. Тільки так користувач ВІКІПЕДІЇ зможе більш-менш легко віднайти потрібну інформацію. Якщо цього не давати — зашифруємо все і не буде доступу до статті. В. С.Білецький
Мені здається, що все ж треба ближче до оригіналу. А «Арабо-Американська нафтова корпорація», «Американська алюмінієва компанія» — це десь уже крок у текстову описовість. В. С.Білецький
В. С.Білецький
Іще сутнісна заввага. Була інформація, що у правопис були внесені зміни в частині назв великою літерою. Добре було б викласти такі на Вікіпроєктах для роботи.--A l b e d o ® 15:35, 30 квітня 2007 (UTC)
Добре, що йде дискусія. Таких форм, як іноземні назви родовищ, багато (тисячі). Правил чітких немає. Варіанти запису навіть у книгах шанованих видавництв різні. То ж треба щось виробити загальне. Але й це не врятує — треба давати перепосилання із найбільш «частотних» назв (які користувач швидше за все і напише). Головне ж — не так рафінованість самої назви, як МОЖЛИВІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ матеріалу користувачем ВІКІПЕДІЇ. Саме з цих міркувань я роблю ряд перепосилань з варіантів назв. В. С.Білецький
Пропоную взагалі статтю називати англійською або німецькою, польською, російською і т. д. мовами — за оригінальною назвою фірми. Так — у російській ВИКИ — див., наприклад, Saudi Aramco. Яка думка громади?
В. С.Білецький Бо, по-перше, я і даю САМЕ АНГЛІЙСЬКИЙ ВАРІАНТ. По-друге, Айрон Ор Компані оф Канада, Айрон О Компані оф Канада, Айрон Ор Компані ов Кенеда, Айрон О Компані ов Канада, Айрон О Компані оф Кенеде, Ірон Ор Компані оф Канада, Айрон о кампені вф Кенеде і т. д. не так уже і багато — взагалі вони поодинокі. Як правило, ситуація більш визначена. В. С.Білецький Назви статейДив. Обговорення:Банська Штявниця (родовище)--Ahonc?!/©~№? 14:26, 30 квітня 2007 (UTC) БАРТЕК Зіхерхайтс-Шальтанлаген ГМБХ" змінена на «БАРТЕК Зіхерхайтс-Шальтанлаген ГМБГПрофесоре Білецький, як у вас справи з німецькою мовою? Gesellscaft mit beschraenkten Handlung знаєте, як передавати? Як передавати літеру h? А, моживо, у скорочченні, й варто притримуватись форми a-la німеччини ҐмбГ? Але це ынтерпретація, тут, боюсь, типографічні коректори таке не пропустили б, про що й пишу. Але такий варіянт має право на життя.--A l b e d o ® 15:28, 30 квітня 2007 (UTC) З німецькою мовою немовби то непогано (я прожив у Німеччині 2 роки, правда давно). А от щодо літери ґ, Ґ — ось тут не все ясно. Взагалі то автоматичного передавання G — Ґ, g — ґ не повинно бути. Адже у нас, українців — традиція м»якого «г». І її треба дотримуватися. Тому у конкретних випадках скрізь майже (крім усталених, скажімо «грам», «градус» тощо) — скрізь дискусійно. Хочете — поправте, як вважаєте правильніше. Я не заперечую. Хай буде й Ґ та ґ. Одне тільки треба пильнувати — щоб УСІ «г» не позаміняти на «ґ». Тобто треба пильнувати УКРАЇНСЬКУ ТРАДИЦІЮ М"ЯКОГО «г»! З повагою В. С.Білецький
І я теж приєднуюся до цього прикладу, який ще раз показує, що ВСЕ під ОДНУ гребінку НЕ ПІДСТРИЖЕШ. В. С.Білецький
А чи не можна написати укр. відповідника = Тзов? Для акціонерних товариств нім. АҐ здається пишуть АТ. Чи ні? А стосовно конкретно цього підприємства, то відповідно до літературної німецької, транслітерація мала би бути «Бартек Зіхергайтс-Шальтанлаґен ҐмбГ». Але як на мене, то доступніше для читача було б написати «Бартек безпечні перемикачі (точніше мабуть, системи перемикачів) ТзоВ», звичайно не супер-переклад, але можна подумати довше і зробити нормальний. Також можна написати просто «Бартек Тзов (Німеччина)» і тоді пояснити чим вони займаються. Такі скорочення є прийнятими й у німців. --Дід Панас 00:43, 3 травня 2007 (UTC)
Цю статтю нещодавно виставили на голосування за видалення.--Ahonc?!/©~№? 18:38, 19 травня 2007 (UTC) Поліпшення роботиТе, що Ви створюєта так багато статтей — це добре. Але просив би Вас проставляти інтерВікі, та по можливості зображення; у сховищі є багатенько, особливо по мінелалах --Minia 07:50, 1 травня 2007 (UTC) Колись у Давньому Римі сенатори, здається на закінчення своєї промови (чи справи) говорили приблизно так (я по пам"яті, а не цитую): «Я зробив, що міг. Ті, що ідуть за мною хай зроблять більше.» Думаю, що десь це і про нас… В. С.Білецький
Féci quód potuí, faciánt melióra poténtes= Féci quód potuí, = Faciánt melióra poténtes
Дякую, що знайшли і показали. З повагою В.С.Білецький
родовищаВолодимире Стефановичу, чи є в МГЕ інформація про автентичні назви родовищ? Банську Штявницю відшукав але от скажімо Богала відшукати вже складніше --A1 11:37, 2 травня 2007 (UTC) Bogala — Богала У англійській ВІКІПЕДІЇ згадується на гасло North Western Province, Sri Lanka В. С.Білецький
Так, згоден, я не знайшов у англійській ВІКІ безпосередньо Богала. АЛЕ: Bogala — Богала У англійській ВІКІПЕДІЇ згадується на гасло North Western Province, Sri Lanka Подивіться його. В.С.Білецький Winnaarshoek та схожі перенаправленняВи вже відповідали, але ще хотів би звернути увагу, що схожі перенаправлення, виглядає, непотрібні. Бажано буде це обговорити на Обговорення Вікіпедії:Конвенції найменування--A l b e d o ® 11:22, 5 травня 2007 (UTC) ОРИГІНАЛЬНІ назви потрібні однозначно - навіть більше ніж українська форма. Я даю і оригінальну і українську. Так ліпше для користувача - він може шукати потрібний йому об"єкт (родовище, басейн тощо) і в українській і в оригінальній мові. В.С.Білецький нові статтіВолодимире Стефановичу, є така пропозиція стосовно статей з Біляїв Володимир. "На неокраянім крилі..." Якщо планується значна кількість схожих за формою статей з цього збірнику, то ватро створити шаблон {{Біляїв}}, схожий на шаблон {{МГЕ}}. Пізніше легше буде їх допрацьовувати, зокрема моєму ботові легше буде розкривати скорочення. --
Таких статей ще десяток-два. Я - видавець цієї книги і автор переднього слова "Від видавця". З повагою В.Білецький
Я помилився - поставлено десь тільки 20% таких статей. В.Б.
Дякую!!! В.Б.
Навіщо дужка в кінці? І чому основна стаття ДЖЕФФЕРСОН-СІТІ МАСКОТ великими літерами?--Ahonc?!/©~№? 17:40, 11 травня 2007 (UTC) Мабуть щось недодивився... В.Б. De BeersВолодимире Стефановичу, я додам табличку. Вона майже готова. То я спочатку думаю трошки переробити статтю.--Leon 11:07, 13 травня 2007 (UTC) Ок. 60000Коєлгінське родовище білого мармуру — 60-тисячна стаття!--Ahonc?!/©~№? 14:57, 17 травня 2007 (UTC) Якого року дані в статті? Місто Леніногорськ перейменували у 2002 році. А комбінат так і називається?--Ahonc?!/©~№? 16:17, 27 травня 2007 (UTC) Як це не дивно, але схоже й до сьогодні це Леніногорський комбінат Подивіться, скажімо свіжий матеріал http://rk100.kz/regions/51/region_149.html Може знайдете щось інше — повідомте. З повагою В. С.Білецький Я об'єднав статті НГМК і Норильский нікель. Це єдина компанія — ГМК «Норильський нікель». З повагою, Leon 17:34, 27 травня 2007 (UTC)
Leonu II Не можна це об"єднувати! "Норильський нікель" - це величезна компанія, по суті - вже транснаціональна корпорація. ( Див. http://www.nornik.ru/) А Норильський ГМК - тільки одне-однюсіньке з підприємств цієї компанії (див. структуру "Норильського нікеля" - яку, до речі і розширити на сьогодні вже можна за його ж сайтом). Таким чином, очевидно, що комбінат і компанія - різні речі. З повагою В.С.Білецький
Цілком правильно! Адже все починалося саме з Норильського ГМК. А потім компанія "Норильський нікель" розлосяся у міжнародну структуру. Сьогодні вона включає не тільки своє перше (материнське) підприємство - Норильський ГМК, а і багато інших. В.С.Білецький
Це правильно! Але не треба підміняти поняття "комбінат" і "компанія". Якщо ж описувати Норильський ГМК, то треба описати і інші структурні одиниці компанії. В.С.Білецький
Щось я там нашвидкуруч переніс. Може так? Буде більше інформації - розбудуємо ці сторінки. В.С.Білецький
Дехто сумнівається в значимості цієї статті - Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення. На мою думку слід було б цю статтю доповнити, щоб із сама стаття не залишала сумніви у значимості. -- Дякую. Попрацюю в цьому напрямку. Але це не так просто. Треба запитувати банки даних у Енциклопедії української діаспори (зараз у Чикаго). І це не швидко. Наразі - хай вилучають. Може це й правильно - до отримання більш вагомого опису особи. З повагою В.С.Білецький Шановний Володимире Стефановичу! Ви так гарно написали про книгу та її значення поза межами статті. Чому цього Ви не можете зробити в самій статті? Чому в статті немає посилання на фандрейзинг, де хоч у кількох реченнях було пояснено, що це таке (з планами пізніше доробити). Монографія вийшла двома моаами? Навіщо наприкінці перелік ключових слів? --OlegB 11:04, 30 травня 2007 (UTC)
Думаю, що таку треба створити. А от чи подавати там ключові слова і англійськиу назву - не знаю. Це - "вкусовщина" - можна подавати, можна - ні. А Ви як вважаєте? Б.В.С.
На мій погляд, ключових слів наприкінці зовсіи не треба — їх треба в тексті статті виділяти як посилання на інші статті Вікіпедії. --OlegB 12:09, 30 травня 2007 (UTC)
Б.В.С.
Номінація "Гуманітарні науки". А хто тоді став переможцем важко вже сказати. Дізнаюся. У інтернеті є. Але якось не дуже якісно поставлено: http://vesna.org.ua/txt/bashuno/vp/index.html В.С.Білецький Участь в обговоренняхВельмишановний пане Білецький, Уклінне прохання до Вас покращити свої репліки в обговореннях (найсвіжіший та достатньо наочний приклад, звичайно, обговорення щодо видалення статті Вплив маркетингу і фандрейзингу на трансформацію бібліотек):
Сподіваюся на Ваше розуміння. Дякую! --pavlosh 14:24, 30 травня 2007 (UTC)
ПобажанняБудь-ласка, прохання до Вас - дублюйте назви ваших статей англійською мовою, бо неможливо відшукати інтервікі --Minia 06:45, 31 травня 2007 (UTC) Добре. Правда, у мене, на жаль, не все є у англійській (бралося з різних джерел і тому інколи англійська версія відсутня). Буду дорозшукувати. Англійський відповідник дійсно обов"язковий для західних фірм. Грузинський досі живий? Чому не вказано джерело інформації? Чому до статті немає категорій? --OlegB 16:17, 1 червня 2007 (UTC) Друкую матеріали з «РЕЄСТРУ ЗНИЩЕНИХ І РЕПРЕСОВАНИХ», укладеного д. філол. наук, проф. Варшавського університету В. О. Соболь. Літературу долучу скоро (уточнюю у Варшаві). Білецький В. С. Аналогічні зауваження до статті Пилипенко Сергій. Очевидно у назві статті був одрук (Пилипенсо Сергій), тому я змінив назву. Проставив категорії (прошу перевірити, чи правильно). Поки що поставив шаблон {{Nosources}}, коли зможете вказати джерела, шаблон можна буде прибрати. -- Дякую за допомогу. Стосовно неповноти інформації — то це цілком зрозуміло — ці люди (інформація про них) у більшості взагалі була «стерта» як така за радянських часів. Сьогодні дослідники знову віднаходять і «відновлюють» імена науковців, мистців, яких режим вважав небезпечними або шкідливими для себе. Але ж цей процес важкий і не треба очікувати і вимагати 100%-вого результату. Тому й залишаються «білі плями» у біографіях репресованих, знищених. І напевно НІКОЛИ не буде повної інформації. Що не є принциповою перешкодою доведення до широкого загалу через Вікіпедію інформації про цих відомих і визначних діячів науки, культури. Білецький В. С.
Колего OlegB! Як прикро розчаровуватися... І все ж. Джерела намагаюся добирати впливові і сучасні. Так раніше короткі але, як я думаю ексклюзивні матеріали брав у Біляїва В. "На неокраянім крилі...." (я і видавав його в Донецьку) але автор - редактор "Голосу Америки" (українська редакція). Здається компетентне джерело. Ось зараз взяв В.О.Соболь - професор Варшавського університету. І книга (очікую лист з Варшави з точними даними) - десь після 2000 року. Але, але... Не все досконале. То ж, треба, як Ви переконливо доводите доробляти . Надалі буду ще вимогливіше ставитися до джерел. Вдячний Вам за співпрацю і дуже слушні зауваження. З повагою Білецький В. С.
Назва іншими мовамиНа мій погляд замість того щоб писати рос., англ. чи нім. краще вставляти шаблони {{lang-ru}}, {{lang-de}}, {{lang-en}} --Kamelot 17:12, 8 червня 2007 (UTC) Правильно, і я так думаю. Ось тільки є, на жаль, одна загвоздка - так я поставлю 100 статей за 5 годин, а так - тільки 50. Як то кажуть у народі: "Хто може - хай поможе". З повагою Білецький В. С.
Я бачив шаблони. Поки що - ні. За часом прийнятно вставляти шаблони {{lang-ru}}, {{lang-de}}, {{lang-en}} . Приймаю "на озброєння". Дякую за пораду Kamelot і Ahonc?!/©~№? Білецький В. С. Ви не так робите: у вас виходить {{lang-ru|}} камнеобработка, а має бути {{lang-ru|камнеобработка}}. Потрібно виділити слово (двічі клацнувши по ньому мишею) і внизу обрати {{Lang-ru|}}.--Ahonc?!/©~№? 12:30, 10 червня 2007 (UTC) "Багатозначне слово"Для створення багатозначної статті не пишіть "Багатозначне слово" а вставляйте шаблон {{Disambig}} (який є у панельці знизу). Тоді стаття автоматично категоризується --AS sa 15:35, 9 червня 2007 (UTC) Добре. Дякую Білецький В. С.
Мені здається там помилка --
Яшма і нефритДобрий день. Підскажіть, будь-ласка, яшма і нефрит це одне і теж?-- Яшма і нефрит - різні мінерали. Тоді маю ще два питання.
-- Я поставлю ці мінерали пізніше. Не зараз. Нефрит - у ІІ томі МГЕ, яшма - аж у ІІІ -у. Що знайдете - можете ставити. Я згодом (не скоро) поправлю. Сьогодні займаюся т. І МГЕ. Не все одразу... Доброго дня, вніс декілька змін у ваші доповнення:
Дійсно, не додивився - якась застаріла була в мене інформація... Недержавні громадські організаціїНаразі ви додаєте інформацію про недержавні громадські організації. Скажіть будь ласка, ви впевені що то дійсно важлива інформація ? Поясню на прикладі. Ви додали інфо про Запорізька обласна Ліга інтелектуального розвитку молоді. Колись я мав відношення до цієї ліги. Але наразі ця "Ліга" складається з ДВОХ чоловік (максимум був - 6), інформація, що подана на сторінці вже давно застаріла. Це як подавати інформацію про музичний гурт місцевого значення... Наприклад, існує в Запоріжжі гурт "Хорта". Але якщо я додам про нього інфо, цю статтю видалять, бо скажуть що у сенсі української культури достатнього значення це не має. А чим краще музичний гурт за НГО ? Маю підозри, що аналогічна доля в інших НГО... --Movses
Шановні колеги! Частково і я поділяю ваші побоювання. Тому з десятків тисяч зареєстрованих в Україні НДО планую поставити тільки ті, які у своїй діяльності ЧОГОСЬ ДОСЯГЛИ. Це - думаю - якась сотня організацій, може дві сотні. Один з критеріїв добору - входження у когорту "Аналітичних центрів" - портал http://www.intellect.org.ua/ Так сталося, що я очолюю громадську організацію з 1989 р. на Донбасі. А з 1994 р. - ще одну, а з 1997 р. - ще одну. У 2000 р. у Вашингтоні обговорювали започаткування порталу http://www.intellect.org.ua/ - 10 представників "Аналітичних центрів" з України, які поїхали вивчати досвід більш досвідченіших колег зі США. Сьогодні одне з моїх наукових зацікавленостей у сфері гуманітарних дисциплін - дослідження 3-го сектору в Україні, зокрема "Аналітичних центрів". І не тільки в Україні - саме з цією метою був у США, Польщі, Росії інших країнах - відвідав десятки і десятки НДО за період 1995-2006 рр. Висновків з того багато і один з них - нестабільність роботи недержавних неприбуткових організацій (зокрема велика нестабільність НДО на пострадянському просторі - їх "грантовість"). Тому треба орієнтуватися на НАЙБІЛЬШІ досягнення НДО і за ними оцінювати - ставити у Вікі чи ні. Найбільші досягнення - це як лакмусовий папірець щодо "сплячих" потенцій. Бо тільки оті, як Ви пишете "дві" людини знайдуть грант - і вони черговий раз розвинуть масштабну роботу. Бо це вже було в їх історії (їх організації). Хоча тут і багато "підводних каменів" - НДО народжуються і гинуть, на жаль. То ж я беру тільки тих, хто ВЖЕ ПРО СЕБЕ ЗАЯВИВ ГУЧНО у той чи інший спосіб. Якщо Ви запропонуєте якось покращити добір "кандидатів" - прошу дуже.
Колего --Movses! Якщо Ви перечитаєте мій попередній текст то побачите, що одним з критеріїв обирається те, що НДО в ж е ПОТРАПИЛА в когорту регіональних "Мозкових центрів" http://www.intellect.org.ua/ і там має СВОЮ СТОРІНКУ, що ВЖЕ ДУЖЕ НЕМАЛО. І що ВЖЕ свідчить про всеукраїнське визнання. А якщо "копнути" якусь із організацій - той же Інститут демократії імені Пилипа Орлика - то Ви можете багато довідатися про його доробок - і видавничий, і дослідницький. Ось я Вас і закликаю до толерантної співпраці - хочете допрацювати щось з уже поставленого - прошу дуже, "покопайтеся" глибше і допрацюйте. Це - конструктивна, творча позиція. А так, руйнувати - не будувати. Можна ВСІМ НДО закинути щось - і періоди пасивності в роботі, і невелику кількість активістів тощо. Я є прихильником універсальних критеріїв - скажімо на портал http://www.intellect.org.ua/ потрапили не всі з однаковим доробком - це ясно, і по-інакшому не може бути. Але, якщо вже потрапили - то МАЮТЬ ВІДПОВІДНИЙ ПОТЕНЦІАЛ та ДОРОБОК. А тому про них повинні знати і ширші кола в т.ч. через Вікіпедію. Тому критерій "ставити - не ставити" на Вікі обраний через НАЯВНІСТЬ на вже апробованому порталі "Аналітичних центрів" http://www.intellect.org.ua/ Ще одне - перелік "Аналітичних центрів" на порталі http://www.intellect.org.ua/ НЕ МІЙ перелік. А ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ.
Колего --Movses! Сумно мені, бо у Ваших словах є правда. Дійсно - у нас досить неактивна (якщо не брати декількох десятків вікі-активістів) загальна когорта авторів. Дійсно - можуть деякі статті і "лежати" нерозвинутими. Але вихід тут бачу тільки один - щоб не "залежувалося", а розвивалося, дороблялося, набувало нової - вищої якості і т.д. - ТРЕБА МАТИ ПРАЦЬОВИТИХ КОМПЕТЕНТНИХ ПАСІОНАРІЇВ-ВІКІАВТОРІВ. Залучаймо їх, наприклад, користуючись ПРИКЛАДОМ (своїм, колег) - і може тоді щось ліпше з того буде. З повагою Як воно правильно називається? У Туркменістані є місто Гарабогаз, назва якого походить від назви озера. В англійській Вікіпедії пишуть Garabogazköl (в тій статті написано і про озеро, і про соляні родовища)--Ahonc?!/©~№? 11:12, 16 червня 2007 (UTC) Кара-Богаз-Гол в інтернеті зустрічається майже вдвічі частіше ніж Гарабогазкол Сумський "Міський Кризовий Центр"Як на мене — це спам. Ніякої корисної інформації. Таких конторок десятки тисяч. Цікаво що вони зробили, а хто директор та їх телефони не константи і мало кого цікавлять--Kamelot 14:55, 16 червня 2007 (UTC) "Конторки" не прориваються через "сито" добору до "Аналітичних центрів" України (дивись http://www.intellect.org.ua/). А ті, хто туди дістався - ХОЧА Б ОДИН ЗНАЧИМИЙ ПРОЕКТ здіснив!
У Вікіпедія:Критерії значимості організацій зокрема зазначено: Компанія, корпорація, організація, група, продукт або сервіс вважається значимим, якщо він згадується у вторинних джерелах інформації. Кожна із виставлених мною організацій має СВОЮ ОКРЕМУ СТОРІНКУ на порталі http://www.intellect.org.ua/. Тобто, це не побіжна згадка, а значиме посилання у вторинних джерелах інформації. Крім того, ряд організацій мають свої сайти, на які я посилаюся, і де можна докладно ознайомитися з доробком організацій. Нарешті є можливість доопрацювання цих статей про НДО України. На кожну з них є мінімум декілька посилань у пошукових системах.
Оті "перчинки", як на мене, - суща "вкусовщина" - одному одне цікаве, іншому - інше (у одного одна "перчинка" - у іншого - інша). Так що, обережніше з "перчинками" - саме тут можна заангажуватися. Що, власне, і неприпустимо у ВІКІПЕДІЇ. А так - є більш-менш універсалізована шаблонна (уніфікована) схема опису громадських організацій. І всі вони ВИДІЛИЛИСЯ тим, що є "Аналітичними центрами" (тобто належать до "еліти" громадського сектору, який включає "прості" організації, "Ресурсні центри", "Аналітичні центри"). Щоб стати "Аналітичним центром" ВЖЕ треба мати кадри, проекти, а щоб стати на згаданий сайт http://www.intellect.org.ua/ - вже визнання Мережі Аналітичних центрів України. Так що все є.
Я намагався висувати АРГУМЕНТИ. Ви, як бачу, не підтверджуєте свої емоційні оцінки ("взагалі неінформативні", "це спам", "Ніякої корисної інформації") аргументами. Навпаки - Ваші оцінки, з очевидністю, безапеляційні і абсолютиські ("взагалі", "ніякої" тощо). Якщо Ви щось комусь колись захочете довести, захочете, щоб Вас почули - висувайте АРГУМЕНТИ, а не робіть голі суб"єктивні оцінки . Так радили нам усім мудрі отці. Прислухаймося. Так що дійсно "Будемо рахувати, що кожен залишився при своїй думці".
А що? Цікаво... Якщо Ви (або хтось інший) замість "обмінюватися думками" візьме ті ж "Жовті сторінки України", віднайде там ... ну, скажімо металургійні підприємства України. Потім візьмете 2-3-5 і т.д. інших джерела і опишете ті металургійні підприємства (або щось інше)- то може бути толк і для Вікіпедії. Так що не треба нехтувати жодним з можливих системних джерел. А "Жовті сторінки України" попри свою розхристаність все ж мають і систему. Не ставтеся звисока до джерел! Це і є емоції, це і є максималізм. ...Тільки ось, друже-колего, я констатую ще одне - досить важливе - за останню годину нашої розмови ні я, ні Ви нічого суттєвого у Вікі не додали. Оце теж результат. Напевно - не позитивний.
Голосування по персоналіяхТут триває голосування по іменуванню статей про персоналії. —Ahonc?!/©~№? 09:42, 17 червня 2007 (UTC) ЛапкиЧому ви не закриваєте лапки? (має бути ДВАТ «Шахта "Чайкіно"» замість ДВАТ "Шахта "Чайкіно")--Ahonc?!/©~№? 13:25, 17 червня 2007 (UTC) А двоє лапок хіба буває?
Хай буде, якщо Ви впевнені. Дякую.
Dokladnej - http://experts.net.ua/baza/doc/detail.php?ID=11476 Pozdrawiam Білецький В. С. УКРАЇНА (Ukraine), Українська Республіка – держава в Східній Європі. На півдні омивається водами Чорного і Азовського морів; на сході і північному сході межує з Російською Федерацією, на півночі – з Білорусією, на заході – з Польщею, Словаччиною і Угорщиною, на південному заході – з Румунією і Молдавією. Пл. 603,7 тис. км2. Нас. 48,5 млн чол. (грудень 2001). Столиця – Київ. Державна мова – українська. Грошова одиниця – гривня. Україна – член ООН з 1945, СНД. Історичні попередники України: Київська Русь (східно-слов'янська держава, що існувала з 9 по 13 ст.), Галицько-Волинське Князівство (Королівство) (13-14 ст.), козацькі держави 16-18 ст., Українська Народна Республіка (1917-1920), Українська Радянська Соціалістична Республіка (1917-1991). 24 серпня 1991 Україна вийшла зі складу СРСР і проголосила незалежність. Загальна характеристика господарства. У. – розвинена індустріально-аграрна країна зі складним комплексом галузей важкої, харчової, легкої пром-сті і багатогалузевим с.г. Осн. галузі пром-сті: машинобудування, хімічна, нафтохімічна, гірничодобувна, металургія, а також літакобудування та космічна галузь. У. – транзитна держава через яку проходить 5 з 10 міжнародних транспортних коридорів Європи. Розвинені всі сучасні види транспорту. – залізничний, автомобільний, річковий, морський, трубопровідний та повітряний. Гол. морські порти: Одеса, Іллічівськ, Херсон, Ізмаїл, Маріуполь, Керч. Осн. водна артерія – Дніпро, судноплавні також Десна, Прип’ять, Дністер, Дунай. Летовища – в усіх обласних центрах, в багатьох з них і столиці Києві – міжнародні. Серед інших, діють нові авіакомпанії («Міжнародні українські авіалінії», «Кийавіа», «Аеросвіт» і інш.). Макроекономічна інформація по Україні за різними джерелами має певні відмінності, що, імовірно, пов'язано з різними методиками оцінки показників та перехідним процесом в самій країні. За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП – $ 42 млрд Темп зростання ВВП – (-1,7%). ВВП на душу населення – $ 837. Прямі закордонні інвестиції – $ 336 млн Імпорт (нафта, природний газ, автомобілі, текстиль, одяг, ліс і папір) – $ 36 млрд (г.ч. Росія – 48%; країни ЄС – 22%). Експорт (метали, машини і сільгосппродукти) – $ 34 млрд (г.ч. Росія – 23%; країни ЄС – 16%). За даними [Звіту Програми Розвитку ООН (2003)]: номінальний ВВП України (1990…1995 – млрд крб., 1996…2001 – млн грн): 1990 – 167; 1995 – 5 451 642; 1996 – 81 519; 1997 – 93 365; 1998 – 102 593; 1999 – 130 442; 2000 – 170 070; 2001 – 201 927. Темп зростання ВВП (%): 1995 – (-12,2); 1996 – (-10,0); 1997 – (-3,0); 1998 – (-1,9); 1999 – (-0,2); 2000 – (5,9); 2001 – (9,1). ВВП на душу населення у 2001 р. $ 760. Прямі закордонні інвестиції – $ 4,4 млрд (2001). Імпорт – (-54,4 % ВВП). Експорт – 56,1 (% ВВП). Структура виробництва у 2001 (% додаткової вартості): промисловість – 35,0; сільське господарство – 16,6. Рівень інфляції – 6,1 % (2001). За даними [Mining Annual Review 2002] ВВП в Україні за 2001 р. виріс на 9%, що корелює з даними ООН. Розквіт Київської України-Руси у 9-11 ст. обумовлений г.ч. її вигідним географічним положення на перехресті торгових шляхів і зв'язками з країнами Зах. Європи, Півночі і Півдня. У 12 ст., після перекриття кочовиками торгового шляху по Дніпру «з варяг в греки», стався розпад Київської Русі на незалежні князівства. Виснажена міжусобицями, нападами половців, монголо-татар, поляків і литовців, вони стали околичними землями інших, більш могутніх держав. Зруйнована економіка була відновлена лише у 15-16 ст. як частина аграрного господарства Польського королівства, а потім польсько-литовської Речі Посполитої. Після інтеґрації з Російською імперією у 17-18 ст. Україна стала головною житницею Росії. У кінці 19 ст. Донецький басейн (Донбас) перетворився в головний гірничодобувний і металургійний центр України, а Одеса стала її головним морським портом. При радянській владі Україна зберегла статус розвиненого аграрного і гірничодобувного регіону. Крім того, розвинулася обробна промисловість, транспорт і сфера послуг. Незважаючи на значне руйнування під час Другої світової війни, Україна залишилася однією з найбільш розвинених республік СРСР. Згідно із західними оцінками, національний прибуток України на душу населення в 1970-х роках був вищим, ніж в Італії. У кінці 1970-х років зростання припинилося, в 1980-х роках почався спад, а після 1990 вибухнула економічна криза. Зниження національного прибутку становило 11-15% на рік в 1991-1994; у 1995 валовий національний продукт становив 2400 дол. на душу населення. Результатом гіперінфляції стало майже повне руйнування в 1993-1994 економіки країни, до 1997 інфляцію вдалося припинити, але середньомісячний прибуток громадян становив 90 дол. У 1997 чисельність трудових ресурсів становила 22,6 млн чол. У галузевій структурі зайнятості переважає сфера послуг - 49%. У промисловості і будівництві зайнято 30%, в сільському, лісовому і рибному господарстві - 21%. Загальне число безробітних в 1998-1999 досягло 2 млн чол. У пошуках роботи до 7 млн чол. покинули країну (т.зв. “четверта хвиля” трудової еміграції). У період існування СРСР економіка України була підлегла диктату Держплану СРСР, який спільно з українським Держпланом розробляв п'ятирічні плани її розвитку як інтеґральної частини радянської економіки. Українські підприємства були підлеглі союзним міністерствам у Москві або республіканським міністерствам у Києві. Після 1991 підприємства, незважаючи на приналежність, що збереглася формально до державної власності, потрапили під контроль своїх директорів. До 1996 біля 6 тис. середніх і великих підприємств стали акціонерними товариствами, а до 1998 було приватизовано 45 тис. невеликих підприємств і майже 99% магазинів роздрібної торгівлі, підприємств торгівлі і сфери послуг. В Україні виділяють три економічних райони: Донецько-Придніпровський, Центрально-Західний і Південний. У першому зосереджені підприємства гірничодобувної, металургійної, хімічної і важкої промисловості. У другому - обробна, легка і харчова промисловість. У Південному районі переважають суднобудування, портове господарство й індустрія відпочинку. Повсюдно сприятливі умови для сільського господарства. Західні і центральні області України спеціалізуються на технічних і харчових культурах (цукровий буряк, хміль, кукурудза, картопля), в південній Україні переважає зернове господарство і садівництво, біля великих міст розвинене овочівництво. Великі металургійні заводи споруджені в Запоріжжі, Маріуполі, Дніпропетровську, Донецьку, нафтопереробні заводи є в Херсоні, Одесі, Дрогобичі, Кременчуці, Лисичанську. На Донбасі і в Придніпров'ї розвинена хімічна промисловість, яка продукує соду, сірчану кислоту, добрива, синтетичні смоли, пластмаси, волокна, шини і різні хімікати. Україна виробляє також обладнання для важкої промисловості, енергетики (електромотори, турбіни, потужні трансформатори), залізничного транспорту (локомотиви, вантажні вагони), гірничодобувної промисловості (екскаватори, бульдозери, вугільні комбайни), автотранспорту (вантажні машини, автобуси, легкові автомобілі), цивільної авіації (пасажирські літаки, авіаційні двигуни) і сільського господарства (трактори, сільгосптехніка). Крім того, виготовляється широкий спектр побутової, а також комп'ютерної техніки. Космічні технології і озброєння - важливий напрям розвитку машинобудування України. Військово-промисловий комплекс на початку 1990-х років давав біля 1/4 обсягу промислового виробництва України. Промисловість будівельних матеріалів виробляє цемент (5 млн т в 1997), залізобетонні конструкції, ізоляційні, облицювальні і стінові матеріали, асбесто-цементні вироби і шифер, силікатне скло, кераміку і фаянс. За період з 1918-1980 біля 62% всіх капіталовкладень було направлено в будівництво. Землеробство і скотарство – традиційний вид занять населення країни з часів Трипілля (4-2 тис. р. до н.е.). Сприятливі кліматичні умови і ґрунти України забезпечують відносно високу врожайність. У 1985 УРСР дала 46% всієї пшениці, 56% кукурудзи, 60% цукрових буряків, 50% соняшника в СРСР. Виробництво яловичини становило 24% від загальносоюзного. У подальші роки сільськогосподарське виробництво України стало знижуватися: в 1991 (1997) Україна виробила 38,7 (35,4) млн т зерна, 36,3 (17,5) млн т цукрового буряка, 4,1 (1,9) млн т м'яса і 22,7 (13,7) млн т молока. Скорочення виробництва пов'язане з дезорганізацією господарства, скороченням ринку збуту сільськогосподарської продукції і зростанням конкуренції з боку зарубіжних товаровиробників. У 1976 улов риби в Україні становив 1,1 млн т (12% від загальносоюзного), в 1991 - 816 тис. т. 1890-х роках 18% території України було покрито лісами. Знищення лісів протягом двох світових воєн, хижацька експлуатація в царський час і при Габсбургах, але особливо при радянському режимі, привели до скорочення площі лісів до 13% на початку 1990-х років. У 1991 (1997) було вироблено 8 (5) млн кубометрів лісоматеріалів, 353 (88) тис. т паперу, 463 тис. т картону. Приватизація сільгоспугідь стала однією з головних цілей, поставлених Українською державою після 1991. Перешкоди на шляху приватизації землі вельми значні: сільське населення (в основному жінки), що постаріло, недостача капіталу у селянства, відсутність допомоги держави. До січня 1998 на Україні було майже 36 тис. приватних селянських господарств і 8 тис. великих колективних господарств. Україна має значні запаси кам'яного вугілля (Донецький і Волинський басейни) і бурого вугілля (Дніпровський басейн); невеликі родовища нафти і природного газу розташовані в Прикарпатті і на північному сході республіки. Ці енергетичні ресурси використовуються на великих ТЕС, (Вуглегірська, Криворізька, Бурштинська, Змієвська, Курахівська і інш.). На Дніпрі побудований каскад ГЕС (Каховська, Дніпровська, Канівська, Київська і інш.). Понад 30 % електроенергії в Україні дають АЕС (Рівненська, Запорізька, Південно-Українська і інш.). Власні паливні ресурси забезпечують лише 58% потреб України, інша їх імпортується (г.ч. з Росії і Туркменістану). У 2001 р. структура споживання електроенергії та палива: 135,8 млрд кВт·год. Вугілля та продукти його переробки – 64,2 млн т; природний газ – 65,8 млрд куб.м; нафта і газовий конденсат – 16,9 млн т. Природа. Б.ч. території належить до південно-західної околиці Сх.-Європейської рівнини. Тут розташовані низовини (Поліська, Придніпровська, Причорноморська) і окремі височини до 300-500 м (Подільська, Придніпровська, Донецький кряж і інш.). На півдні – Кримські гори (вис. до 1545 м, г. Роман-Кош), на заході – Українські Карпати (вис. до 2061 м, г. Говерла). Більшість рік (рис. 1) належить басейну Чорного і Азовського морів. Гол. ріки – Дніпро, Сіверський Донець, Півд. Буг, Дністер, Дунай. Озер і лиманів понад 8 тис. загальною площею бл. 3 тис. м2. Найбільше прісне озеро – Кундук (Сасик) – 204, 8 км2 (між дельтами Дунаю і Дністра). Найбільше солоне оз. – Сасик-Сиваш – 71 км2 (Зах. Крим). Найбільший лиман – Дністровський – 360 км2. На тер. У. є 25 тис. 435 штучних водойм (водосховища та ставки). Найбільші водосховища – на Дніпрі (Кременчуцьке, Каховське, Київське, Канівське). Клімат помірний, перев. континентальний, на півд. березі Криму – субтропічний. Геологічна будова. Тер. У. розташована у південно-західній частині Сх.-Європейської платформи і оточуючих її гірських споруд Карпат і Криму, які є частиною Альпійської складчастої геосинклінальної області. У її будові беруть участь породи докембрійського, палеозойського, мезозойського та кайнозойського віку (рис. 2), що утворюють три структурних поверхи: докембрійський, палеозойський та мезо-кайнозойський. У платформній частині виділяють найбільш важливі структури: Український кристалічний щит, Волино-Подільську плиту, Донецьку складчасту споруду, Дніпровсько-Донецьку і Причорноморську западини, шельф Чорного та Азовського морів, Скіфську плиту та ін. Український щит, що займає центр. частину У., складений сильно дислокованими метаморфічними, інтрузивними і метасоматичними утвореннями архею і ниж. протерозою. З цією унікальною, в металогенічному відношенні, структурою (Українським щитом), точніше його кристалічною основою, пов'язана більшість родовищ металічних корисних копалин і, в першу чергу, найбільший Криворізький залізорудний басейн, комплексні корінні родовища ільменіт-апатитових руд, родовища інших кольорових, благородних і рідкісних металів (урану, алюмінію, міді, молібдену, нікелю, берилію, літію, ґерманію, ніобію, танталу, металів рідкісноземельної групи, скандію, золота, платиноїдів), а також алмазів, п'єзооптичної сировини, флюориту, графіту, талькомагнезиту, нефелінових руд, великої кількості родовищ облицювальних і декоративних каменів і ін. У платформному чохлі, що перекриває кристалічний фундамент, розміщені великі поклади марганцевих руд Нікопольського басейну, комплексні ільменіт-рутил-цирконієвих руд Середнього Придніпров'я, а також екзогенні родовища урану, унікальні за якістю і запасам родовища каолінів, бентонітових, вогнетривких і тугоплавких глин, бурого вугілля та ін. корисних копалин. Волино-Подільська плита знаходиться на захід від Українського щита і являє собою область поступового занурення докембрійської кристалічної основи на глиб. до 3 км. З осадовими породами палеозою, мезозою, кайнозою тут пов'язані родов. кам. вугілля, сірки, ґіпсу, фосфоритів. Дніпровсько-Донецький прогин (авлакоген) поділяється на три мегаструктури: Прип’ятську (Бєларусь) та Дніпровсько-Донецьку западини і Донецьку складчасту споруду, докембрійський фундамент під якими залягає відповідно на глибинах від 2-6 до 18-20 км. Прогин заповнений осадовими породами палеозою, мезозою та кайнозою, які, як і фундамент, розбиті різноспрямованими тектонічними розломами і зім’яті у складки, інтенсивність яких зростає у півд.-сх. напрямку. У межах Прип’ятської та Дніпровсько-Донецької западин широко розповсюджена солянокупольна тектоніка. З цими структурами пов'язані родов. нафти і газу, кам. солі, ґіпсу, буд. м-лів. З Донецькою складчастою спорудою (Донецьким кам’яновугільним бас.) пов’язані родов. кам. вугілля, руд ртуті, флюориту, поліметалів і інш. У вугільних пластах Донбасу зосереджені трильйони кубічних метрів метану. Причорноморська западина є глибоко опущеним південним блоком платформи з потужною товщею (до 4-5 км) мезозойських відкладів. Тут відомі родов. руд марганцю, прояви кам. вугілля, бокситів, поліметалів. На шельфі Азовського і Чорного морів розвідані родовища вуглеводневої сировини і ведеться пошук нових покладів. Українські Карпати включають Передкарпатський крайовий прогин з сірко-, газо- і нафтоносними осадовими породами, складчасто-покривну область Карпат з потужним флішем і Закарпатський внутр. прогин з вулканогенно-осадовими формаціями, з якими пов'язані кам'яна та калійна солі, цеоліти, барити, алуніти, золоте, ртутне і поліметалічне зруденіння. Складчаста область Гірського Криму – велике брилове підняття, півд. частина якого занурена під рівень Чорного м. Воно утворене інтенсивно дислокованим тріас-юрськими флішовими відкладами і карбонатними та піщано-глинистими крейдовими, палеогеновими і неогеновими товщами, що залягають більш спокійно. З останніми пов'язані родов. зал. руд, солей, флюсових вапняків і інш.
У межах У. виділені Волино-Подільський, Дніпровсько-Донецький, Причорноморський артезіанські басейни, басейни тріщинних вод Українського щита, а також Донецька, Карпатська Кримська і гідрогеол. складчасті області з невеликими синклінальними (міжгірськими) артезіанськими басейнами (рис. 4). Волино-Подільский басейн характеризується широким розповсюдженням маломінералізованих (до 1 г/л) прісних вод, гідрокарбонатно-кальцієвих вод тріщинного типу у відкладах крейди. Дніпровсько-Донецький басейн відрізняється поверховим розвитком водоносних горизонтів і комплексів, найбільше значення з яких для водопостачання мають четвертинні, палеогенові, крейдові та юрські. Гідродинамічні умови визначаються як глибинними так і поверхневими факторами живлення та розвантажування підземних вод. Склад вод різноманітний – від гідрокарбонатно-кальцієвих (магнієвих), прісних (мінералізація до 1-3 г/л) до хлоридно-натрієвих (кальцієвих) розсолів з мінералізацією понад 30-100 г/л, що характерні для глибоких горизонтів палеозою та зон розвантажування у межах тектонічних розломів. Причорноморський басейн, підземні води якого знаходяться у відкладах антропогену, неогену, палеогену і крейди має складну гідрогеологічну структуру. Часто спостерігається формування солоних вод і розсолів (мінералізація понад 10-30 г/л). Води хлоридного складу з високим вмістом брому і йоду. Для господарсько-питного водопостачання найбільше використовують неогеновий горизонт. Український щит, що має двоповерхову геол. будову у вигляді складчасто-кристалічної основи і горизонтальних шарів осадових порід, відрізняється наявністю великих западин, які відіграють роль субартезіанських басейнів і регіональних тріщинуватих тектонічних зон, що вміщують мінералізовані води. Водоносні горизонти розвинуті у четвертинних, неогенових, палеогенових покладах і у вивітреній тріщинуватій зоні кристалічного фундаменту. Найбільше водопостачальне значення мають води тріщинуватої зони кристалічних порід, що відрізняються сульфатно (хлоридно) - гідрокарбонатно-кальцієвим (магнієвим, натрієвим) складом і мінералізацією, яка збільшується у південному напрямку. Гірський Крим характеризується широким розвитком карстових і тріщинно-карстових систем та залежністю рівневого та гідро-геохімічного режимів, а також ресурсів підземних вод від гідро-метеорологічних чинників. Води г.ч. мають гідрокарбонатно-кальцієвий та гідрокарбонатно-сульфатно-кальцієвий (магнієвий) склад. Українські Карпати у гідрогеологічному плані є складним сполученням гірських складчастих структур і міжгірських прогинів. У Передкарпатті розвинені г.ч. хлоридні і сульфатні води. У Закарпатті осн. запаси прісних підземних вод зосереджені у Чоп-Мукачевському і Солотвинському артезіанських басейнах. Донецька гідрогеологічна область характеризується розвитком малих артезіанських басейнів і строкатістю хім. складу підземних вод у відкладах тріасу, юри і крейди. Гідрогеол. особливості У. визначаються не лише природними, але і техногенними факторами, наслідком яких є зміна умов формування підземних вод, що, у свою чергу, призводить до погіршення їхнього хім. складу. Сейсмічність. Тер. У. належить до Альпійсько-Гімалайського сейсмічного поясу і умовно поділяється на 3 зони: Сх.-Європейську платформу, де відчуваються землетруси, пов'язані з глибинними карпатськими вогнищами в горах Вранча (інтенсивність землетрусів 4-5 балів в м. Київ); Сх. Карпати, за винятком Вранчського вогнища, з помірною сейсмічністю (6-7 балів); Півд. Крим з високою сейсмічністю (понад 8-8,5 балів).
Bardzo dziękuję za informaciju. Pozdrawiam Білецький В. С.
австраліяЯ дав посилання на статтю Гірнича наука, освіта та преса Австралії в статтю Австралійський Союз. Можливо можна було якимось чином більше інтергувати між собою австралійські статті? -- Напевно все ж найбільше інтегрує матеріал про Австралію сама стаття про Австралію. Думаю, що можна досягти більшого упорядкування цієї та інших статей (до речі - виявив невідрадний факт відсутності універсальності в описах країн, областей України і т.д. Це взагалі дуже дивно. Хіба було важко "пройтися всіма країнами і універсалізувати розділи, за якими викладається матеріал (історія, населення, економіка, культура, освіта і т.д.). А так - несолідно, "хто в ліс, хто по дрова". НУ, можливо, це у майбутньому можна буде зробити. Хоча переробляти гірше, ніж робити спочатку. З повагою В.С.Білецький У Вікіпедії вже є стаття Селидове. Слід перенести інформацію туди. А з Селідове поставити редирект.--Ahonc?!/©~№? 10:49, 29 червня 2007 (UTC) Добре. Але у "Донецькій області" проставлено Селідове, що й плутає. Дякую. В.С.Білецький. HiHi, I'm a user of english and turkish wikipedias. If you're not busy, can you translate some of this article from english to Українська? If you can do, I'll be very glad. Thank you very much. Only a few sentences are enough. Thank you. Here's the english article : [9] And, if you need a translation to turkish, you can easily ask me.. Best wishes.. Barışhan tr:Kullanıcı:Morphosis Thank for your letter. I'm a user only ukrainishe wikipedias. I will translate article. But not today. Now do not have time. Best wishes.. Білецький В. С. Співпраця тижняЗапрошую приєднуватися Вікіпедія:Співпраця тижня#Категорія:Персоналії за алфавітом. Висловлюйте тут також свої зауваження та побажання --Tomahiv 18:21, 5 липня 2007 (UTC) зона т-т
На жаль зараз не маю цього матеріалу. Та і - відпустка. Може по осені знайдемо. Разом з тим, виставляю багато геологічного, гірничого (корисні копалини, гірнича промисловість) по країнах та континентах. Подивіться на мій доробок. Може щось буде корисним і для перекладу польською мовою. Мої знання польської дуже скромні і не дозволяють, на жаль, працювати у польській Вікі. Pozdrawiam, Білецький В. С.
Подяка за працю![]() За який рік у Вас дані? Джезказганська область уже 10 років не існує.--Ahonc?!/©~№? 15:52, 20 липня 2007 (UTC) Дійсно - не все застаріле вичистив. Дякую. Здається зараз це Карагандинська область. ВНЗ чи Вищі навчальні закладиБачив, ви пишете про вузи. Запрошую до обговорення сюди.--Ahonc?!/©~№? 08:12, 22 липня 2007 (UTC) КНТУКіровоградський національний технічний університет знаходитсья на проспекті Університетському, а не на Фрунзе. Це я точно знаю. До речі, спробую сьогодні або наступного тижня зробити фото головної будівлі.--Ahonc?!/©~№? 08:41, 22 липня 2007 (UTC) Бачте, в університету є, очевидно, багато корпусів. І є те, що називається "юридична адреса". Думаю, що на сайті, де я взяв інформацію, подана саме юридична адреса. Так що треба довіряти саме сайту університету. З повагою Білецький В. С.
Дякую за підтримку. А що Ви думаєте про цю правку користувача Amatorov, який скопіював вашу репліку в інше місце? Він може бути за це заблокований:
--Ahonc?!/©~№? 12:22, 22 липня 2007 (UTC) За формою дійсно - це копія моєїрепліки. Але за суттю - все в порядку. Бо я ж писав у одній репліці про двох. Взагалі, треба б покопатися десь у статтях про кодекси честі рицарів, про основи взаємин козаків (може І.Яворницький) і віднайти там не тільки алгоритми покарань (громадою), але й алгоритми так би мовити "двосторонніх" стосунків, під час яких самі конфліктуючі залагоджують справу у той чи інший спосіб. Впевнений, що це вже було безліч разів у практиці людства. Може й нам щось підійде. А так - нас об'єднує одна справа - УкрВікі. На цьогорічному Бієнале була цікава фраза: "Що ще?". Отже - Що ще? Об"єднавшись навколо Вищої ніж наші особисті цілі - єдиної УкрВікі - чому конфліктуймо? Що - нас так багато, що можна застосовувати "бий свого щоб чужий боявся"? Пройшли ті часи... І дуже давно. Це може рецидив якихось ще часів Київської Русі, коли дійсно ми були імпер-об"єднуючою силою. А зараз нас так мало, далеко до "критичної маси", що на часі інші алгоритми взаємоспілкування - може такої взаємопідтримки і взаємовиручки які бачимо у малих кавказьких народів, а може щось треба було б взяти і у євреїв. А ще є алгоритм спілкування, який застосовується при "мозковій атаці" (заборона на жорстку критику опонента... Отже - толеранція, терпимість, міркування з позиції Вищої цілі. Уникання сварок по дріб"язках. І навіть не дуже й дріб"язках. І вироблення кодексу співпраці двох-трьох як у творчих міні-колективах. Все це звичайно - теоретично. Але давайте ж поставимо це на практичні рейки. З повагою Білецький В. С. Володимире Стефановичу, у першій табличці йде нумерація корисних копалин за порядковими номерами. Деякі з них пропущені. Таблиця відповідає тій, що у третьому томі ГЕС, повністю (лише там нумерації немає). Може було заплановано доповнення?--Leon 21:23, 24 липня 2007 (UTC) Не зрозумів. Які доповнення? В.С.Білецький
У мене, на жаль, вже немає того файла - нікуди подивитися. Але пропусків не повинно було бути. Та і в т. 3 відки я брав не бачу нумерації. Не розумію. Може пришлете мені файл? В.С.Білецький
А чому границя? Англійське «boundary», російське «граница» перекладається як «кордон» або «межа», а «границя» російською буде «предел», англійською — «limit».—Ahonc?!/©~№? 10:40, 25 липня 2007 (UTC) Власне, я й сам не впевнений. Подаю і "межу". Але тут орієнтуюся на існуючі терміни. У різних джерелах по-різному. А на вашу думку як правильніше? Білецький В. С.
Допоможіть К-1. відновити парольДо мене зателефонував мій знайомий, який у Вікіпедії працював під гаслом К-1. Але після певної перерви у праці забув свій код. Прохання до адміністраторів допомогти К-1. відновити (нагадати) його код. Можна через мене. Білецький В. С.
Чинний правописШановний Володимире Стефановичу, у Вікіпедії час від часу виникають дискусії щодо легітимності чинного правопису (!). Одна з таких, до речі, йде і зараз. Особисто я вважаю, що не слід вводити правила для затвердження очевидних речей, але що казати у відповідь на аргументи типу "де сказано, що чинний правопис чинний у Вікіпедії"? Чи є державні нормативні документи, що регламентують застосування саме чинного правопису в Україні, на які можна дати посилання? Чи нам вже слід прийняти правило щодо цього?--Leon 09:14, 28 липня 2007 (UTC) Я проконсультуюся на каферді української мови Донецького національного унверситету у проф. А.П.Загнітка у понеділок і потім це викладу. Тільки де розташована дискусія? Білецький В. С.
Добре. Але не раніше понеділка. Білецький В. С. P.S. У мене складається стійке враження, що багатьох Вікіпедистив хлібом не корми - а дай подискутувати. Ну хоча б про щось - то про самих адміністраторів (війни), то про "комітет по розніманню адміністраторі, як зійшлися у герці", то про Вікізустрічі, то про.... ой багато про що. Це що - така форма "пригальмувати проект"? Дуже, до речі, дієва в УкрВікі! Замість того щоб ділом займатися - знай собі дискутує спільнота... "Чим би дитина не тішилася...". Треба з того зробити висновки, закачати рукави - і гайда до РОБОТИ! Білецький В. С.
МГЕПанов Б. С. д.г.-м.н.Як розшифрувати таке: д.г.-м.н. ? --Minia 11:53, 31 липня 2007 (UTC)
Правильно: "Східно-Європейська платформа"
Щось пошукаю.
Постановка таблицьШановні колеги! Висталяю зараз файли про корисні копалини та гірничу промисловість різних країн світу. У мене описано понад 100 країн. Практично для кожної країни є 2-3 таблички з даними по запасах та видобутку корисних копалин. Робота об"ємна. Тому потребую допомоги. Хто зголоситься попрацювати разом - допомогти виставити таблиці? Я міг би висилати таблиці такому патрнету E-mail у Ворді. Отже - хто допоможе? З повагою Білецький В. С. E-mail: ukcdb@stels.net
Шановний пане, це не стаття, а плагіат, який уже видалявся з статті про НаУКМА. Крім того при всій тенденційності цього матеріалу в енциклопедію він точно не пасує. Silin2005 20:42, 16 серпня 2007 (UTC) Шановний користувачу! У енциклопедіях, зокрема і Вікіпедії - ЗОВСІМ НЕ ПОВИННО БУТИ ОРИГІНАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ (СТАТЕЙ). Будь-яка енциклопедія (і Вікі теж) - це констатація ВЖЕ ІСНУЮЧОГО. Тобто, у Вікі друкують тільки те, ЩО ВЖЕ ВІДОМО. Тепер щодо "Плагіату". Дивіться ту ж Вікіпедію: Плагíа́т — оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору. Матеріал Давня історія Києво-Могилянської академії взятий з сайту Києво-Могилянки і на нього ж зроблене посилання. Нічого "під іменем особи, яка не є автором цього твору" не друкувалося - навпаки все МАЄ СВОЇ ПОСИЛАННЯ, ДЖЕРЕЛА. Може це для Вас буде відкриттям, але частина статей у Вікіпедії взагалі є перекладними з інших вікіпедій - російської, англійської, німецької, польської. І це теж не є плагіат. Розберіться. Успіху. З повагою Білецький В. С. Не забувайте проставляти категоріїЗгідно правил, кожна стаття має міститися хоч в одній категорії Deineka 10:59, 19 серпня 2007 (UTC) ДонецькВи давно в Донецьку мешкаєте? Тут виникла дискусія: як раніше називалося місто.--Ahonc (обг.) 17:14, 31 серпня 2007 (UTC) Та вже давненько тут - з 1976 р. Працював на шахті (помічник головного механіка шахтоуправління), потім - Макіївський науково-дослідний інститут з безпеки вугільної промисловості, а з 1981 р. - Донецький політехнічний інститут (нині Донецький національний технічний університет). Зараз серед істориків Донецька точиться дискусія - скільки місту років. Офіційна версія - заснування його немов би то Джоном Юзом аргументовано оспорюється. Місто виникло на місці і на основі декількох козацьких (це ж землі Запорожської Січі, а саме - Кальміуської паланки) поселень. Більше того, коли Дж. Юз заснував металургійний завод і поселення біля нього, то в межах сучасного міста вже діяли деякі шахти. Тобто, далеко не налому місці поставив завод англієць Юз. Але назви міста, як я знаю, такі: Юзівка, Сталіно, Донецьк. З повагою Білецький В. С.
Економічні райониПане Володимире, прошу дати свою відповідь на моє зауваження у Обговорення:Економічні райони Росії і Обговорення:Економічні райони Франції#Окремі статті --Tomahiv 14:34, 1 вересня 2007 (UTC) Думаю, що це добра ініціатива. Але повинно залишитися все також "у зборі". А статті присвячені окремим економічним районам Росії треба б розвинути. З повагою Білецький В. С. контуриПереважно усі ваші статті про контури, конуси, можна відносити до маркшейдерії?--A® 10:55, 3 вересня 2007 (UTC) Думаю, що краще до газовидобування, нафтовидобування. А ось зараз ставлю — вулканологія — тобто більш спеціалізовано. З повагою Білецький В. С.
Ви не согли б доповнити класифікацію у цій статті, а то я крім А3 нічого не здавав--Kamelot 08:12, 5 вересня 2007 (UTC) Металобрухт - це власне вторинна сировина. Є у нас якісь категорії переробки сировини? Білецький В. С.
Чому Ви принципово не ставите категорій до персоналій, не вікіфікуєте, не доводити до ладу створені статті. Невже Вам подобається, щоб наша Вікіпедія була звалищем напівфабрикатів? --Amatorov 16:32, 5 вересня 2007 (UTC) Колего! Я СТАВЛЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ. ЯКОЇ ВИ НЕ МАЄТЕ. Вікіпедія - колективна праця - прошу дуже вікіфікуйте, поставте категорії - Ви в цьомку краще знаєтеся, як видно. От і Отже - допомогайте. Як це робить, скажімо Альбедо Білецький В. С.
|
Portal di Ensiklopedia Dunia