Найсвіжіший коментар: 10 років тому10 коментарі3 особи в обговоренні
В когось щось сталось з головою, мабуть? Попробую освіжити, Ахонк, якщо дійде :
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Україні.
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Україні, тому що вона опублікована до 1 січня 1951 року і її автор (якщо він відомий) вмер раніше цієї дати. Якщо автора було реабілітовано посмертно після цієї дати, то авторське право на його твори діє протягом 70 років після реабілітації (Стаття 28.6).
Підстава: зворотна дія закону України про авторські й суміжні права від 1993 року й розширення терміну дії копірайту з 50 до 70 років в 2001 році
На фотографіях (знайдені у «Яворівському» архіві), в журналі УПА «До зброї». Чи може у Тебе інакше трактування з точки зору філології слова «опублікована», чи може село Яворів, Косівського району, Івано-Франківської області не в Україні знаходиться ? Чи може 1946 рік пізніше 1951 ? Це вперше за 4 роки моєї діяльності і завантаження фото такий «дебілізм» трапляється. Може час зайнятись чимось корисним ? --Долинський (обговорення) 20:37, 1 травня 2015 (UTC)Відповісти
Не знаю, де ви прочитали про журнал. У статті, яка вказана джерелом, написано, що в архіві в 1999 році в скрині з документами знайшли фото, які потім у 2000 опублікували в газеті.--Анатолій (обг.) 20:43, 1 травня 2015 (UTC)Відповісти
Визначення слова «ПУБЛІКАЦІЯ» : «Публікація — надання гласності будь-якій інформації. Цим же словом називають надруковану, видану, єдину за формою і змістом роботу». Фотографія «НАДРУКОВАНА» з негативу-плівки у 1946 році, це хоч зрозуміло чи медицина безсила ? Де у ліцензійних умовах написано, що публікація повинна бути в інтернет-ресурсі, в газеті і тільки там ? Сумніваюсь в адекватній відповіді, але раптом щось станеться.--Долинський (обговорення) 20:54, 1 травня 2015 (UTC)Відповісти
У законі воно називається оприлюднення. Читаємо визначення: оприлюднення (розкриття публіці) твору — здійснена за згодою автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав дія, що вперше робить твір доступним для публіки шляхом опублікування, публічного виконання, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення тощо;.--Анатолій (обг.) 21:01, 1 травня 2015 (UTC)Відповісти
Браво!!!Браво!!! І ще кілька разів браво!!!! Дійсно чудова відповідь (без іронії). Твір (тобто фотографія) за згодою автора (самим автором) була надрукована, тобто опублікована, а потім здійснена публічна демонстрація, твір став доступним для публіки (ПУБЛІКА - соціальна спільність людей, об’єднана взаємодією з комунікатором (індивідом або групою), які володіють інформацією та доводять її до цієї спільності). Дана фотографія публічно демонструвалась публіці, як мінімум Галині Кузьменко, Мельнику Петру-«Хмарі». Публічний показ також відбувся у той час, коли фотографія передавалась для зберігання тій людині, у будинку якої знайшли. ( Я не помітив у цитаті із закону обмежень щодо кількості людей у спільноті «ПУБЛІКА», немає деталізації понять «ПУБЛІЧНИЙ ПОКАЗ» (один раз чи мільйон, двоє людей скористались публічним показом чи мільярд) І «ПУБЛІЧНА ДЕМОНСТРАЦІЯ». --Долинський (обговорення) 21:30, 1 травня 2015 (UTC)Відповісти
Так а ви весь закон читати пробували, а не лише з моїх слів? публічний показ — будь-яка демонстрація оригіналу або примірника твору, виконання, фонограми, відеограми, передачі організації мовлення за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо або на екрані за допомогою плівки, слайда, телевізійного кадру тощо (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) або за допомогою інших пристроїв чи процесів у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї особи, яка здійснює показ, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час (публічний показ аудіовізуального твору чи відеограми означає також демонстрацію окремих кадрів аудіовізуального твору чи відеограми без дотримання їх послідовності); Отже, люди не повинні належати до знайомих автора. А за вашою теорією автор показав її знайомим Галині і Хмарі.--Анатолій (обг.) 21:36, 1 травня 2015 (UTC)Відповісти
А з чого випливає, що автор входить в коло сім'ї зображеної на фото чи вони є близькими знайомими ? Де є аргументація, що даний твір (фотографія) не була опублікована до 1951 року, якщо вона реально опублікована і публічно продемонстрована ? --Долинський (обговорення) 22:05, 1 травня 2015 (UTC)Відповісти
Ну доведіть це. Де вона була опублікована? Коли вона була опублікована? Якщо вона була реально опублікована, то скажіть де і коли, нащо ви мені голову морочите? То в журналі, то фотограф показав знайомим…--Анатолій (обг.) 22:08, 1 травня 2015 (UTC)Відповісти
Так там є посилання, можна перейти і почитати. Хоча загалом у нас правил як таких щодо оформлення місця народження нема, хтось пише сучасне місто, хтось тогочасне.--Анатолій (обг.) 13:10, 17 квітня 2015 (UTC)Відповісти
ну в СРСР Рівного не було, чи точніш було лише півтора місяці, потім СРСР розпався, тож якщо вказувати СРСР/УРСР, тоді вказувати Ровно, якщо вказувати Україна, тоді і Рівне.--Анатолій (обг.) 14:16, 17 квітня 2015 (UTC)Відповісти
Анатолію, ви надто вже перебільшуєте з цим своїм буквалізмом. Рівне воно і є Рівне. Десь у куточку чи напочатку статті можна вказати, що були такі-то інші назви. Польські, радянські, додайте ще німецькі за 1942-44 роки, якщо вже така ваша лояльність до всякої, бюрократично освяченої, влади? Є українські назви і є накинуті різними владами і обставинами. Що, Відень у 45-55 році називався Вена? НДА! Mykola Swarnyk (обговорення) 15:36, 2 травня 2015 (UTC)Відповісти
Ну ми ж не радянські енциклопедії, які в статтях типу Донецьк не згадували про назву Сталіне. Ми повинні писати так, як воно було. Якщо місто так офіційно звалося, то ми про це і пишемо. Не бачу причин уникати цього.--Анатолій (обг.) 20:57, 2 травня 2015 (UTC)Відповісти
Згоден. В статтях, при першому згадуванні. Але ж не міняти назву міста при хронологічному згадуванні, тим більше коли це не є суттєво для змісту. Якщо хто народився в Донецьку у 1960 році - то що, писати в Сталіні? Не бачу причин переходити на тимчасові штучні кон'юнктурні назви. Це як брежньовським кагебістам дуже хотілось погрозити западенцям чимось на зразок відродження сталінізму, але не сміли так одразу, то вони назвали вулицю "Сталінградської битви". Не викликайте вовка з лісу. Mykola Swarnyk (обговорення) 06:54, 4 травня 2015 (UTC)Відповісти
Ровно/Рівне — Рівне. Ми ж навіть про чужі міста пишемо нашу назву. А от з зовсім різними назвами (Донецьк/Сталіне) не знаю. Якщо мова про місто, якщо у статті про місто (1960-го року у Донецьку народився XXX), то таки Донецьк. А якщо про людину — то варіант «згідно з адміністративним поділом на момент події» не такий вже й дурний. Принаймні, про себе я ніколи не напишу «народився у Хабаровському краї, Росія». Тільки «…, РРФСР» або взагалі «СРСР». Ну не в Росії ж я народився. --ReAl, в.о. 07:47, 4 травня 2015 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 10 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Вітаю! Дуже часто користувачі не задумуються над значенням слів та не знають, власне, українських, чомусь використовуючи запозичені, чужі.
Помітив, що Вам невідомо слово Життєпис. Прошу звернути увагу на статтю з академічного тлумачного словника української мови:
http://sum.in.ua/s/zhyttjepys
Також обов'язково прочитайте статю на Вікі: https://uk.wikipedia.org/wiki/Біографія
Я вчора ще статтю написав Мпоненг, а лише сьогодні побачив, що є вже стаття Білецького за 2007 рік без інтервікі і переніс у неї. І то ще випадково побачив. Очевидно, шо треба перевіряти статті без інтервік, щоб інші так не створювали.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 11:41, 8 травня 2015 (UTC)Відповісти
Я навіть коли сьогодні побачив, то подумав, що це про іншу шахту, але потім перевірив, що в інтернеті навіть слова "Mponing" немає. Мені просто треба було спочатку перенести інформацію, а вже потім міняти назву. Я не думав, що хтось так швидко помітить.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 11:54, 8 травня 2015 (UTC)Відповісти
Прохання
Найсвіжіший коментар: 10 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Найсвіжіший коментар: 10 років тому6 коментарі2 особи в обговоренні
Шановний пане! На Вашій сторінці користувача є Посилання — Український правопис (2012). Загляньте у нього — §121, п. 13. І, взагалі, вивчіть вживання і написання тире і дефісу (це зовсім різні знаки). Не робіть неграмотних виправлень!--Влад Карпенко (обговорення) 12:48, 9 травня 2015 (UTC)Відповісти
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Конституції України систему адміністративно-територіального устрою України складають АР Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Таким чином, наразі такий вид поселень як селища міського типу в Україні конституційного та правового статусу не мають. І від того, що Ви виправили на "міського типу", Іваничі містом ніколи не стануть.
А слово "потяг" — питомо українське і ЗМІ його якнайчастіше вживають. У Великому зведеному орфографічному словнику сучасної української лексики (253000 слів) воно подано першим, а "поїзд" після нього в дужках.
Дивно! Відколи це Укрзалізниця стала законодавцем у сфері мови?
Якщо слідувати за Вашими принципами, то на сторінках Української Вікіпедії невдовзі можуть з’явитися матюки та ненормативна лексика. Адже ними послуговується навіть найвище керівництво держави?!!
Користувачі, а тим більше з таким стажем як у Вас, повинні вболівати за культуру і чистоту рідної мови. Українське суспільство вже впродовж чверті століття бореться за очищення рідної мови, позбавлення нав’язаних нам зросійщених слів типу "поїзд".
Вікіпедія не може змінювати мову, вона використовує ту мову, яка є. Якщо зміниться український правопис, то я буду ним користуватися. Поки ж правопис старий, я користуюся ним.--Анатолій (обг.) 17:22, 10 травня 2015 (UTC)Відповісти
Олімпійські чемпіони
Найсвіжіший коментар: 10 років тому8 коментарі2 особи в обговоренні
Власноруч створена це означає, що в такому узагальненому вигляді її не існувало, ніхто не задавався питанням дослідження теми тих українців, що не представляли саме Україну, поряд з власне представниками України, зокрема у складі СРСР та СНД . Усі спортсмени, перераховані у статті Українські олімпійські чемпіони , здобували медалі у складі СРСР та СНД, саме представляючи Україну, в часи СРСР, а тим більше СНД були заліки союзних республік чи держав, в тому числі УРСР чи України, саме на них покладається інформаційний портал НОК України, матеріал з чийого сайту і використаний в статті Українські олімпійські чемпіони, приділялося більше уваги іншим , що представляли інші збірні , за межами території України у сучасних межах . Джерел не було, бо писав її сам , переважно за матеріалами sport-reference.com ,якщо треба його можна вказате як основне, а також різними олімпійськими енциклопедіями та статтями вікіпедій інших країн й інтерв'ю, узагальнивши окремі поодинокі упоминання. До речі всі паперові енциклопедії переважно писались власне їх авторами , а не тупо переписувались з «авторитетних» чужих джерел, з розрізнених фактів з'являлося щось нове, чого досі не існувало в природі,я не захотів витрачати десятки гривен на публікацію в якомось заумному журналі, на яку б потім послався, мій батько - академік, 5 років тому в нього було більше 700 наукових робіт та статей з хімії та металознавства на десятках мов та знаєте я - не мій батько чи Азімов, я - не колекціонер власних статей у товстих журналах чи збірках, думав знайшов місце для вільного створення нових енциклопедичних статей, що мають таке ж право на існування, як і джерельних предрукованих статей і що популяризують Україну та схоже помилився . За цей час поки я з вами маюся дурнею, я б написав декілька інших статей чи удосконалив би цю.
Зі статтею Українські олімпійські чемпіони нема нічого спільного окрім схожої назви та частково суті питання, хоча і тут є суттєва різниця – виключно ті спортсмени, що представляли Україну чи , як у моїй статті, усі переможці Олімпійських ігор, так чи інакше пов’язані з Україною . Порівняйте статті. Текст статей не збігається не на жоден абзац, тож вона не є дублікатом ,а причина її вилучення не є обгрунтованою .Cуть статей абсолютно різна - у моїй статті Українські спортсмени - переможці Олімпійських ігор виключно ті спортсмени, що представляли Україну у сучасних межах (тобто якщо б Україна була незалежною з 1896 чи 1952 року - всі їх медалі були б зараховані до саме українського доробку) та , усі переможці Олімпійських ігор, так чи інакше пов’язані з Україною, на їх на МЕДАЛІ наплювати навіть НОК УКРАЇНИ та його сайту з якого списана інша стаття Українські олімпійські чемпіони . А це майже 60 олімпійських чемпіонів (без врахування етнічних українців, що не мають безпосереднього відношення до України), частина яких є на відміну від Латиніної, Ледньова чи Титова ,що усі свої медалі здобули,представляючи саме Україну як УРСР,є громадянами України, Інші, як Волосожар, Цупер чи Григор'єв були ними раніше і були змушені змінити громадянство, хоча сформувалися як спортсмени саме в Україні. Різниця - Українські олімпійські чемпіони(саме українські,тобто усі, що представляли виключно Україну) або Українські спортсмени - переможці Олімпійських ігор(тобто взагалі усі українські спортсмени - переможці Олімпійських ігор). Що стосується Чехословаччини, з одного боку Україна частково входила до складу цієї держави, водночас Сироватка-уродженць України, представляв Чехію, а не Словаччину, тож цю медаль варто згадати саме в моїй статті, проте на відміну від декого не - варвар і не псував чужого доробок, це питання для обговорення.
До речі, громадянином якої країни ви є - міняти тисячолітню українську назву Рівне на Ровно - це верх українофобства, подивіться доголодоморні документи. Чи навіть міняти «поділ Російської Федерації» на «поділ Росії» - це прояв москальського панславізму. Звідки ви родом і де живете , Ахонк - Анатолій, я батьківщини козаків - славного міста Дніпрославля( поки Дніпропетровськ), українці жили мінімум з 10 століття.
Користувач:YasnodarkYasnodark
Для тих , хто в танку - українці в цьому списку українські олімпійські чемпіони виступали за власну державу - члена ООН - УРСР та Україну, делегуюючи своїх представників до збірних СРСР та СНД. у Список олімпійських чемпіонів України лише ті, хто переміг під час виступів України окремою командою.
У моїй статті Українські спортсмени - переможці Олімпійських ігор усі переможці Олімпійських ігор, так чи інакше пов'язані з Україною, у тому числі ті, що представляли інші країни (в тому числі республіки СРСР),за межами території України у сучасних межах.
Раніше ніхто не задавався питанням дослідженням теми тих українців, що не представляли саме Україну, поряд з власне представниками України, зокрема у складі СРСР та СНД . Усі спортсмени, перераховані у статті Українські олімпійські чемпіони , здобували медалі у складі СРСР та СНД, саме представляючи Україну, в часи СРСР, а тим більше СНД були заліки союзних республік чи держав, в тому числі УРСР чи України, саме на них покладається інформаційний портал НОК України, матеріал з чийого сайту і використаний в статті Українські олімпійські чемпіони, приділялося більше уваги чемпіонам, що представляли інші збірні , за межами території України у сучасних межах. Під час створення статті було переглянуто декілька тисяч статей, щоб виявити таких осіб.
Користувач:YasnodarkYasnodark
По-перше, в СРСР проводилися Спартакіади, де змагалися змагалися окремі республіки і не всі уродженці України та вихованці нашого спорту представляли УРСР. По-друге , в СРСР після кожної олімпіади підводилися підсумки, вівся медальний залік за окремими республіками. Так от , наприклад , у 1964 році у складі збірної СРСР змагалися Лариса Латиніна та Едуард Сибіряков , представляла саме УРСР (тобто Україну, причому у сучасних кордонах) , Олександр Ведмідь – БРСР (тобто Білорусь) , Юрій Власов та Валерій Брумель - РСФСР (тобто Російську Федерацію) , а Станіслав Люгайло – Латвійську РСР (тобто Латвію). З цих п’яти чемпіонів однієї олімпади лише троє народилися в Україні (тобто Латиніна, Ведмідь та Власов), тільки четверо Латиніна, Сибіряков, Ведмідь та Брумель є вихованцями укр. спорту, та лише останній (тобто Станіслав Люгайло) є громадянином України (принаймні був ним у 2013, до окупації Донбаса, подальша доля його невідома) . Усі вони є українськими спортсменами – переможцями Олімпійських ігор, та лише Лариса Латиніна та Едуард Сибіряков є саме українськими олімпійськими чемпіонами, бо юридично представляла країну (тобто Українську РСР), правонаступником якої є Україна. По-третє, на запит Укр. діаспори до МОК напередодні Олімпади у Римі на право УРСР виступати окремою командою, МОК дав дозвіл, бо Україна була державою-членом ООН, проте Хрущов відмовив.
Тобто ви пропонуте розділяти на олімпійських чемпіонів, які представляли українські спортивні клуби, і українських чемпіонів, які народилися/жили/померли на території сучасної України?--Анатолій (обг.) 15:39, 17 квітня 2015 (UTC)Відповісти
Користувач:YasnodarkYasnodark
Саме так .Нарешті ми знайшли з вами спільну точку дотику. Я вже і не сподівався. Воістину паралельні прямі таки перетинаються, проте лише у багатомірному просторі. Сподіваюся на подальший конструктив.
Детальніше. 1.У статті Список олімпійських чемпіонів незалежної України лише ті, хто переміг під час виступів України окремою командою. 2.У статті Список олімпійських чемпіонів України усі вітчизняні спортсмени часів незалежності(зокрема, у складі Об'єднаної команди СНД під егідою МОК). 3.У статті українські олімпійські чемпіони - усі вітчизняні спортсмени часів незалежності та усі переможці попередніх років, що представляли українські клуби(стосовно ігрових видів можна зробити виняток, включивши до цього списку представників клубів інших республік, що народилися в Україні, бо їх можна за сьогднішіми критеріями вважати за легіонерів, проте це - предмет дискусії). 4.У статті Українські спортсмени - переможці Олімпійських ігор характеризуються усі переможці Олімпійських ігор, так чи інакше пов'язані з України, як ті, що представляли укр. клуби, так і всі інші, що мають те чи інше відношення до України.
Ні-ні, це вже ви перемудрили. Список олімпійських чемпіонів України не треба чіпати. Там ті, хто представляв саме Україну. З об'єднаної команди можна додати до українських. 3 і 4 теж можна об'єднати, зробивши просто кілька розділів.
А ви знаєте для всіх спортсменів необхідну інформацію? Навіть для сучасних є різні версії (зокрема щодо місць народження Підгрушної і Жовнір).--Анатолій (обг.) 11:05, 19 квітня 2015 (UTC)Відповісти
Власне те, про що я і казав: на спорт-референс щодо Жовнір неправильно вказана ні дата народження, ні місце народження. Щодо статей то я досі переконаний, що їх має бути 2, бо народжених в Україні і тих, хто представляв українські клуби, можна в одну об'єднати. Зрештою хай вирішать адміністратори, підвівши підсумок номінації.--Анатолій (обг.) 16:53, 21 квітня 2015 (UTC)Відповісти
Ну то не тримайте це в собі, завжди можна висловитись на СО сторінки, до існування якої є претензії. Якщо Ви знайшли «безглузде перенаправлення», а самі мовчите, то це виходить, що Ви співучасник злочину. — Green Zeroобг09:42, 9 травня 2015 (UTC)Відповісти
Якщо Ваші доводи будуть розумними, слушними, то чому по-Вашому я буду їх ігнорувати? Я ж сам не виключаю того, що де-не-де мій внесок може містити похибки, бути неідеальним. А наразі з моєї гори це виглядає як те, що Ви боїтеся публічності, бо розумієте, що Ваша думка маргінальна. Прошу надалі або висловлювати претензії публічно (на СО сторінок, моїй СО, у розділах кнайпи), або не розводити чуток по закутках вікіпедії (і тим більше не створювати дійсно абсурдного, як Ви намагались це зробити тут.). — Green Zeroобг10:10, 9 травня 2015 (UTC)Відповісти
Ну ваших редиректів уже скільки номінували на вилучення. Раз їх номінують на вилучення, то певно ж з ними щось не так. Тим не менше, ви далі продовжуєте їх створювати…--Анатолій (обг.) 17:24, 10 травня 2015 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 10 років тому5 коментарі3 особи в обговоренні
Привіт. Чи не міг би ти виступити посередником у спілкуванні з цим німецьким «war baby» та запитати чого він прискіпився до моєї зміни файлу, чого він про те написав мені на російській, та що власне про подібні ситуації говорить «устав Commons» — чи мав він право мене блокувати? --Mr.Rivermen (обговорення) 15:23, 9 травня 2015 (UTC)Відповісти
Я не зрозумів у чому там проблема. Можете на власній сторінці обговорення написати {{Unblock|причина розблокування}}, пояснивши причину, чому вас потрібно розблокувати, подальше обговорення там.--Анатолій (обг.) 17:12, 9 травня 2015 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 10 років тому5 коментарі2 особи в обговоренні
Блокування
Вас тимчасово заблоковано у зв'язку з порушення ВП:ВР для запобігання подальшим порушенням. Термін блокування — 2 доби. Коли термін блокування буде вичерпано, ми будемо раді продовженню Вашої конструктивної участі в проєкті.
Після закінчення терміну блокування зніметься автоматично.
Якщо Ви вважаєте, що є вагомі причини для розблокування, створіть нову тему унизу Вашої сторінки обговорення та додайте такий текст: {{Розблокувати|Ваша причина тут ~~~~}}.
@Brunei: перепрошую, за це редагування уже було попередження користувачеві. уточніть, будь ласка, яким конкретно пунктом Вікіпедія:Правила блокувань Ви користувалися? блокування за «підрив нормального функціонування» належать до неочевидних випадків блокування. також попереднього разу користувача блокували за порушення ВП:НО, тож чому тут збільшення (і не зовсім поступове, поступове було б доба + 12 годин?) й де йдеться про запобігання у цій ситуації? нагадую, що:
«
Ухвалюючи рішення щодо накладення блокування, варто пам'ятати, що блокування розглядається передусім як превентивний, а не каральний, захід і служить лише для того, щоб запобігти можливій шкоді нормальному функціонуванню Вікіпедії і її товариства.
»
тому формулювання «безкарно продовжуються більше року» не є нейтральним. у Вас є якийсь конфлікт із користувачем? якщо так — Ви не мали б його блокувати, якщо ні — ненейтральні формулювання від Вас є дуже неочікуваними у цій ситуації… --アンタナナ10:17, 12 травня 2015 (UTC)Відповісти
п.с. я не є незаангажованим адміністратором у цій ситуації, оскільки з надзвичайною повагою ставлюся до обох користувачів (до Pavlo1 та до Ahonc-а; хоча вони обоє дозволяють собі переходити межу чемності у спілкуванні, але, на мою думку, їхній внесок до україномовного розділу Вікіпедії є безцінний). імхо, адміністратори, що не є нейтральними і не можуть об'єктивно оцінювати ситуацію, не повинні вирішувати --アンタナナ10:17, 12 травня 2015 (UTC)Відповісти
Вітаю. Користувався пунктом 2.5 ...надмірну ... агресивність в обговореннях. Агресивність може виражатися не лише в агресивних словах, а в загальній манері спілкування, провокаційних повторних незмістовних редагуваннях тощо. Безсумнівно, попередження за прем'єр-міністрів я бачив, але, як тепер видно, воно не подіяло. Малося на увазі попереднє блокування саме за війну редагувань, яке також було на 1 добу. Я не побачив можливості його заблокувати на 1,5 доби, оскільки наступна стадія у випадаючому меню була 2 доби. Жодного конфлікту з Ahonc-ом у мене нема і ніколи не було, і я також ставлюся до нього з повагою (тим більше, що він виконує велетенську роботу, за яку навряд чи візьметься хтось інший). Тому, власне, і взявся за блокування, яке зріло, але ніхто не хотів брати відповідальність. «безкарно продовжуються більше року»: я мав на увазі під словом «безкарно» відсутність реакції адмінів на повторювані деструктивні дії. Я вважаю цей вираз майже юридично гладким, хоча, звісно, Вам видніше. Про вікіпошту дійсно, промах. Зараз виправлю. --Brunei (обговорення) 15:19, 12 травня 2015 (UTC)Відповісти
Прошу допомоги!!!
Найсвіжіший коментар: 10 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Вищевказані фотографії були зроблені під час війни (в період 1944-1946рр.), за територією сучасної України. На даний час всі люди, що зображені на цих фотографіях вже померли. Тому не відомі ні точне місце фотографування, ні фотографи, які їх фотографували. Знайти автора фотографій не реально.
Навіть, авторів фотографій, що були зроблені в радянський період в Києві знайти тяжко. Приклад: у мене є фотографії рідні, які 100% зробив в 80-х рр. знайомий професіонал фотограф. Він вже пенсіонер. Так він мені відповів, щодо авторства: Я видав за свою робочу діяльність тисячі – десятки тисяч фото і не пам’ятаю всі свої фото. Всі радянські ательє позакривали, фотографів звільнили, пльонки фото знищили. Тому знайти фотографа-автора неможливо. Тим паче довести фотографу своє авторство без пльонок не реально. А твої фото … можливо і я робив. Пиши на мене, на себе … все одно ніхто нічого не докаже.
Всі викладені фото в Вікіпедії і в статті Слобода (Народицький район) зберігаються в сімейних фотоальбомах користувача PPavloP. На скільки відомо всій нашій рідні, наші фото ніде не публікувалися і в інтернеті не викладалися.
Всі ці фото та багато інших завантажуються з одною метою - доповнити статтю == Статус Слобода (Народицький район) == . В статті фотографій буде викладатись багато і різних історичних періодів. Починаючи з дореволюційного періоду і закінчуючи 80-ми роками ХХ ст. Прошу допомоги. Не можу розібратися.
З повагою, --PPavloP (обговорення) 10:51, 14 травня 2015 (UTC)Відповісти
Скіпче
Найсвіжіший коментар: 10 років тому3 коментарі2 особи в обговоренні
Вітаю! Я з приводу відкочування мого редагування сторінки село Скіпче... Вчора ВРУ своєю постановою #2511 змінила назву села саме на "Скіпче"...
Найсвіжіший коментар: 10 років тому11 коментарі3 особи в обговоренні
Привіт! Для чого потрібні такі перейменування, що вносять помилки? Я не бачу від цього користі, натомість бачу подвійну шкоду: по-перше, зіпсовано назву вулиці (зрозуміло, що в тому рішенні прикметник від назви міста Золочів утворювали через російську), по-друге, прибрано уточнення (а Золочевську в Києві та Золочівську десь іще дуже легко сплутати).
На додачу саме щодо Золочівської є ще два серйозні аргументи: по-перше, таблички на вулиці (на Google Street View знайшов явно стару табличку на розі Золочівської і Канівської) мають назву «Золочівська», по-друге, саме неправильне написання назви Золочівської вулиці було приводом для затвердження довідника (і це єдиний документ Київради з назвою «Золочевська»). До того ж прецедент у нас уже був: Вікіпедія:Перейменування статей/Вулиця Уборевіча (Харків) → Вулиця Уборевича (Харків), і там було обрано назву згідно з правописом, а не помилкою в рішенні.
Я перейменовую там, де в рішенні і довіднику однакова назва. Якщо в довіднику відрізняється, тоді не перейменовую (як з Ернста чи Герасименка). Уже й так є Бутишев провулок, який суперечить правопису, і вулиці Дегтярівська, Вірьовки, Дежнєва, названі на честь Дегтерьова, Верьовки і Дежньова. Тож я нічого нового не вношу. P.S. найцікавіше те, що якщо дивитися за кодами вулиць, то Дехтяренка і Вірьовки спочатку були правильно написані, а потім значить орфографію виправили, а код лишився (10411 Дев'ятого Травня, 10412 Дехтяренка, 10413 Дегтярівська). Отже, вони виправили свідомо.--Анатолій (обг.) 23:23, 24 квітня 2015 (UTC)Відповісти
Я не знаю, чим керувалися укладачі довідника, але якщо за правописом Золочівська, в усіх попередніх рішеннях Київради Золочівська, на табличках Золочівська, то мені дивно, як вона може стати Золочевською, бо це свідчить про те, що реально вживається назва Золочівська (хіба депутати хочуть додатково прийняти рішення про уточнення назви, раз нещодавно комісія обговорювала цю вулицю...). Рішення 1955 року особливо погане з точки зору кількості помилок: там на кожній сторінці по кілька помилок, тому я б не дуже брав його як орієнтир. Стосовно ж свідомості, то, найімовірніше, це була абсолютно несвідома робота якоїсь секретарки, якій доручили набрати текст, і я дуже сумніваюся, що депутати, приймаючи це рішення, справді думали про те, що вони голосують за Золочевську, а не за Золочівську. В будь-якому разі прецедент Вулиця Уборевича (Харків) у нас уже є, а тут, на мою думку, ще серйозніші аргументи — NickK (обг.) 23:57, 24 квітня 2015 (UTC)Відповісти
До речі, ішов сьогодні по Софіївській вулиці, дивився на таблички на будинках. Візуально більше таблиок з написаом Софійська, трапляється і Софіївська.--Анатолій (обг.) 17:08, 25 квітня 2015 (UTC)Відповісти
Все ж є різниця між неправильно утвореною назвою (як-от Софіївська/Софійська), усталеною викривленою назвою (як-от Дегтярівська) та очевидним одруком чи орфографічною помилкою в назві (Золочівська чи Дегтяренка). Справа в тому, що Золочевська точно не є усталеною, бо в документах і на табличках Золочівська (і в довідниках і на картах, наскільки я розумію, так само Золочівська). Слово «Золочевська» існує лише в трьох документах — рішенні 1955 року, яке писала явно неграмотна людина, протоколі 2014 року, де хтось знайшов помилку в тому рішенні, і в довіднику 2015, де ту помилку скопіювали. Щодо Дегтяренка не перевіряв, але підозрюю, що результат буде подібний, тож про усталеність тут не може бути й мови — NickK (обг.) 22:59, 25 квітня 2015 (UTC)Відповісти
Дегтяренко/Дехтяренко, Дегтерев/Дехтерев/Дехтерьов та Горвиць/Горовиць — це не помилка, а різновиди написання прізвищ. Свого часу писали і так, і сяк. Який нині варіант єдино вірний — не знає ніхто. --AMY (обговорення) 16:00, 2 травня 2015 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 10 років тому4 коментарі2 особи в обговоренні
Привіт! От ви зараз відкочуєте десяток правок у шаблонах. Там стоять ілюстрації з головним вокзалом дирекції, дотого ж, зазвичай, у не дуже гарній якості, та й взагалі, одна будівля іллюструє ще декілька десятків станцій. Зазвичай вони усі однакові і сказати чим відрізняється вокзал у Кривому Розі від Запорізького доволі складно.
Ну моя задумка була, що в шаблоні буде фото вокзалу станції місцезнаходження дирекції. До чого там логотип всієї залізниці, я не розумію. Якби логотип дирекції, то ще ок було б може (в разі відсутності фото). Ну а фото які вже є.--Анатолій (обг.) 20:25, 16 травня 2015 (UTC)Відповісти
Куди? Не знайшов інформації, щоб станцію перейменовували. У довіднику станцій УЗ написано Ділятин. Станції і населені пункти перейменовують різні органи, тому те, що станція має іншу назву від населеного пункту, цілком природна ситуація. Таких випадків багато.--Анатолій (обг.) 20:36, 16 травня 2015 (UTC)Відповісти
Ну я ж не перший рік пишу про станції. Так, у розкладах часто не співпадають назви з назвою в ТК4, довіднику станцій і/або на вокзалі. Але офіційні назви такі як у ТК4, вже посилали люди запити щодо цього. Не вірите, можете надіслати запит і спитати. Потім розкажете результат.--Анатолій (обг.) 20:46, 16 травня 2015 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 10 років тому10 коментарі3 особи в обговоренні
Бачив твій відкот, але в примітках до цієї статті є Розклад руху приміських поїздів: вбий в пошуковик на цьому сайті укрзалізниці Мудрьону і Мудрувату, є тільки Мудрувата - тобто перейменування не відбулося.--Zvr (обговорення) 17:15, 17 травня 2015 (UTC)Відповісти
@Zvr: Власне, що і вимагалось довести. Надіслав запит на інформацію до УЗ щодо Мудрьоної/Мудруватої і Южноукраїнської/Південноукраїнської (там аналогічна ситуація). Відповіли, що офіційні назви саме Мудрьона і Южноукраїнська [5]--Анатолій (обг.) 18:57, 21 травня 2015 (UTC)Відповісти
Дуже важливо: вибори Ради повірених Фонду Вікімедіа
Найсвіжіший коментар: 10 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
До 23:59 31 травня 2015 (UTC) відбуваються вибори трьох представників спільноти до Ради повірених Фонду Вікімедіа. Усього є 20 кандидатів. Ці вибори дуже важливі тому, що вони можуть змінити те, як спільноти розглядаються за межами США та Західної Європи, а також в цілому вплинути на стратегію руху Вікімедіа. Зазначу, що до Ради завжди проходили тільки представники країн Західної Європи та США.
Постарайтеся підійти до цього вибору серйозно, адже через Раду спільнота може впливати на прийняття рішень Фондом. У 2013 році у цих виборах узяли участь лише 9 користувачів української Вікіпедії, цього року нам потрібна активніша участь у виборах, які нас теж стосуються.
Коротка таблиця витягів із програм кандидатів, знанням мов, активністю у вікіпроектах та у русі Вікімедіа
стюард; чек'юзер, адміністратор і бюрократ польської Вікіпедії; Голова Комітету з розподілу коштів (FDC) Фонду Вікімедіа; був членом Комісії Омбудсменів; проводив семінари зі стратегії для регіональних відділень Фонду; автор книги про етнографію Вікіпедії.
адміністратор англ. ВП і тагальського словника, бюрократ тагальської Вікіпедії; член правління «Вікімедіа Філіппіни» з 2010, член Комітету приєднання з 2013
був менеджером зі зв'язків з громадськістю сингапурського стартапу Viddsee
працював експертом або керівником проектів розвитку в колишньому СРСР, був незалежним директором у радах системи охорони здоров'я Великобританії та британських коледжів, організатор музичного фестивалю в Словаччині
автопатрульний в італ. ВП член правління «Вікімедіа Італія» з 2010 (скарбник з 2014), член Комітету з розподілу коштів (FDC) з 2013, член міжнародної команди «Вікі любить пам'ятки-2013»
аспірант з комп'ютерних наук в Університеті Тренто (Італія), активіст руху вільного програмного забезпечення
відкочувач, патрульний в англ. ВП досліджує феномен Вікіпедії, автор презентацій та публікацій про Вікіпедію і Вікімедіа.
викладач комп'ютерних наук у Політехніці Намібії, розробник і керівник програми бакалавра комп'ютерних наук, головний розробник намібійської програми ІКТ
бюрократ і адмін іспан. ВП; засновник вікіпроекту ЛГБТ (про рух лесбійок, геїв, бісексуалів і транссексуалів); член-засновник «Вікімедіа Іспанія» та міжнародної ради Iberocoop; колишній член Комітету приєднання та Комітету індивідуальних грантів; поточний член Ради повірених Фонду Вікімедіа (з 2013).
патрульна в англ. ВП організатор «Вікіманії-2006» та WikiSym 2010, активна в співпраці з бібліотеками, галереями, музеями та архівами (БоГеМА), організатор віківишколів, співавтор книги про Вікіпедію; поточний член Ради повірених Фонду Вікімедіа (з 2013, попередній термін у 2010—12).
Перший адмін і бюрократ хорв. ВП Засновник Вікіданих (розробив пропозицію, зібрав 2 млн. $ пожертв, набрав команду), співавтор першого європейського гранту «Вікімедіа Німеччина» (4 млн. €), співзасновник Семантичного МедіаВікі
працює в Google, де допомагає публікувати контент Freebase у Вікіданих, автор понад 100 наукових статей, керівник комітету Асоціації вільних семантичних даних.
патрульний у бенгальській Вікіпедії член-засновник і скарбник «Вікімедіа Бангладеш», колишній член Комітету з розподілу коштів (FDC) організатор вікіконференцій
7 років досвіду у фінансовому секторі (начальник відділу кредитів на нерухомість банку), автор публікацій з фінансів
адмін в англійських Вікіпедії і Вікімандрах активний дописувач вікіпроекту Медицина та керівник WikiProject Med Foundation, колишній голова правління «Вікімедіа Канада», працює над медичними перекладами
лікар швидкої допомоги, викладач факультету медицини
патрульний, відкочувач в англ. ВП активний учасник обговорень на сторінках Арбітражного комітету та Запитів до адміністраторів, а також на форумі Wikipediocracy
Адміністратор англ. ВП, ВП мовою суахілі та Мета-вікі, колишній стюард; організатор «Вікіманії-2006»; поточний член Ради повірених Фонд. Вікімедіа (з 2009).
науковий співробітник у Гарвардському Центрі Беркмана, керівник технічного комітету Державної цифрової публічної біблотеки Америки
47.754, найактивніші — Вікісховище (27.498), ВП мовою гінді (10.657)
Адміністратор ВП мовою урду; брав активну участь у запуску Вікіпедії мовою майтхалі, автор блогів про Вікіпедію, організатор віківишколів для студентів
стюард, адміністратор Вікіданих, бюрократ і колишній член Арбкому нідерландської Вікіпедії член «Вікімедіа Нідерланди» та «Вікімедіа Бельгія», організатор віквишколів, співпраці з бібліотеками, галереями, музеями і архівами (БоГеМА) та інших заходів
медик-інтерн, працює в департаменті пластичної хірургії та інструктором з надання першої допомоги
