Найсвіжіший коментар: 9 років тому2 коментарі1 особа в обговоренні
Я закінчив переклад шаблону, та його підсторінок. Залишилось перекласти документацію. Слово «заглавие», в усіх випадках, перекладено словом «назва». Слово «лист» — словом «аркуш». Переклад інших параметрів — більш-менш очевидний. При виборі слова «назва» я керувався методичними рекомендаціями по впровадженню ДСТУ ГОСТ 7.1:2006, в яких слово «заглавие» перекладено саме так. Я перевірив менш-більш роботу шаблону — поки-що помилок в роботі не виявив. Так що ним вже можна починати користуватися. --MMH (обговорення) 04:36, 6 липня 2015 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 8 років тому12 коментарі3 особи в обговоренні
@MMH: Документація шаблону каже, що скорочення місця Л. то Львів, а видає потім при наведенні курсора «Ленінград». Шаблон {{Л.}} чіпати не хочу, де він ще використовується— для посилання на публікації ще радянських часів, наприклад, — не дивився. Але щось одне треба б виправити — або документацію, або шаблон. --ReAl, в.о. 14:40, 1 квітня 2017 (UTC)Відповісти
В описі публікацій українською мовою «Л.» позначає «Львів» (ДСТУ 3582—97), в описі публікацій російською — «Ленинград» (ГОСТ Р 7.0.12—2011). Оскільки джерел, надрукованих у Ленінграді, набагато більше, ніж виданих у Львові, шаблон {{публікація}} дотримується другого значення. Для коректного скорочення назв українських, російських та білоруських міст згідно з національними держстандартами можна скористатися універсальним шаблоном {{бскор}}:
Ще краще прив’язати |місце= до |мова= і |-мова= за допомогою того ж таки {{бскор}}. За невказання мови стандартні місця можна виводити з підказками, нестандартні та «Л.» — без підказок. Так, як це мало бути первісно. — ɪ21:29, 2 квітня 2017 (UTC)Відповісти
Навпаки, оформлення місця видання напряму пов’язане з мовою. При вказанні російської мови «Л.» буде розшифровано як «Ленінград», при вказанні української — як «Львів». При невказанні мови (на випадок публікації російською у Львові або українською в Ленінграді) буде виведено просто «Л.», без підказки. Якщо без указання мови ніяк, а з ним виводиться не те місто, використовуємо {{бскор}}. — ɪ07:12, 3 квітня 2017 (UTC)Відповісти
Я не про це, а про те, що книжки російською мовою часто видаються в Україні, а українською мовою можуть видаватися закордоном (наприклад в Канаді). Тому прив'язувати підказки до мови не можна, це зуперечить логіці. --MMH (обговорення) 07:36, 3 квітня 2017 (UTC)Відповісти
Якщо Ви маєте на увазі лише підказки для скорочення «Л.», то тут, звичайно, можна було б прив'язати, але я все одно вважаю, що краще залишити це скорочення без підказки. --MMH (обговорення) 07:39, 3 квітня 2017 (UTC)Відповісти
Прив’язка має працювати тільки для публікацій, виданих в Україні, РФ або Білорусі державними мовами цих країн. Для публікацій недержавними мовами місце видання має виводитися за допомогою інтегрованих підшаблонів-скорочень або як зазначено — тобто так само, як зараз:
{{публікація|назва=Назва|мова=uk|місце=Монреаль|рік=2001}} → Назва : [укр.]. — Монреаль, 2001.
Альтернативний вихід для «Л.» — прописати примусове точне вказання міста, з видачею червоної помилки в разі ігнорування (Ленінград чи Львів? Будь ласка, укажіть повну назву!).
Втім, користувач може сам не знати, у якому з двох міст видано книгу. З іншого боку, Гугл відкритий для всіх, а редакторські проблеми читачів не обходять.
Наскільки мені відомо, зазначення загальної кількості випусків не практикується - лише зазначення загальної кількості томів. Якщо ж Ви все ж таки хочете їх зазначити, то можете скористатися для цього параметрами |інфо=. --MMH (обговорення) 10:30, 2 березня 2024 (UTC)Відповісти
Вдячний! Да, працює (тільки якщо без пар. |томів=). Зазначення бессарабія. Ще питання: підзаголовок є — виконує функції інфо= (двокрапка <:> дублюється якщо використовується разом з підзаголовком теж інфо). А надзагаловка (перед (!) назвою) нема — в описі підзаголовка це мабуть повинен був бути він. Щоб можна було посилатися (link) з назви, а щоб надзагаловок залишався без лінку. (частина не підходить - бо відокремлює косою </>). Надзаголовок відіграє роль на кшалт серії, але передує назві. З пов. --De Riban5 (обговорення) 13:59, 2 березня 2024 (UTC)Відповісти
«двокрапка <:> дублюється якщо використовується разом з підзаголовком теж інфо», — це нормально, так повинно бути. Різниця в тому, що підзаголовок слід починати писати з великої літери, а інформацію в «інфо» — з малої. --MMH (обговорення) 18:50, 2 березня 2024 (UTC). І «підзаголовок» повинен виводитись першим — до «інфо». --MMH (обговорення) 18:54, 2 березня 2024 (UTC)Відповісти
{{47-Odessa-1897}}. Надзагаловок Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. Він, як і серія, всюди однаковий (в усіх 89 томах/ 119 випусках). А посилання на мій погляд має бути з Т. XLVII, вып. 1 : Город Одесса, а не з вып. 1 : Город Одесса. --De Riban5 (обговорення) 19:49, 2 березня 2024 (UTC)Відповісти
{{ГП-2000-1897}} — посилання має бути не з надзагаловка (назви), а з назви (підзаголовка): Города и поселения в уездах, имеющих 2000 и более жителей. До речі, параметри підзаголовок і відповідальний автоматично крапку не ставлять? --De Riban5 (обговорення) 19:57, 2 березня 2024 (UTC)Відповісти
«Города и поселения в уездах, имеющих 2000 и более жителей. - СПб., 1905. - (Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г.).» - це правильне оформлення.
«До речі, параметри підзаголовок і відповідальний автоматично крапку не ставлять?» — після підзаголовка крапка не потрібна (якщо далі йде відповідальний). Після відповідального має ставити.
тобто ви пропонуєте оформлювати його як серію — мабуть краще як
підзаголовок (без дужок). Але в усіх бібліотеках в бібліографічному описі він передує назві тому/випуску, оскільки це не серія, а саме надзаголовок (див. в описі параметру підзаголовок). Він береться з обкладинки/титулу, де він розміщений на початку (зверху), а не в кінці (як серія) --De Riban5 (обговорення) 21:29, 2 березня 2024 (UTC)Відповісти
Можна ще так (теж буде відповідати ДСТУ ГОСТ 7.1:2006):
Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. В 20 т. Т. 7. Города и поселения в уездах, имеющих 2000 и более жителей / Відповідальний за том. — СПб., 1905.
Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. : в 20 т. / Відповідальний за зібрання томів. — Т. 7 : Города и поселения в уездах, имеющих 2000 и более жителей / Відповідальний за том. — СПб., 1905.
Оформлено як серія (в моєму повідомленні вище), бо багатотомне видання вважається серійним виданням. Для серії є додаткові параметри для зазначення відповідального за серію, кількості томів та ін. — вони будуть теж виведені в дужках на відповідних для цього місцях (див. розділ Серія в документації).
Взагалі-то я про те, що закон (стандарт) не має зворотрьої сили. Якщо формат видання (серія на самому початку, перед зазначенням авторства/назви-заголовку), правопис, дизайн 100 років тому робились у якійсь спосіб/стиль, то його не можна натягнути на сьогодення — бібліотеки наводять бібліографічні відомості згідно оригіналу. (десь у Вікіпедії навіть зустрічав російськомовні видання подані мовою, при тому що вони не перекладені …принаймні без зазначення перекладу) --De Riban5 (обговорення) 18:47, 9 березня 2025 (UTC)Відповісти
Залежить від стандартів — шаблон формує бібліографічні посилання у відповідності зі стандартом ДСТУ ГОСТ 7.1:2006, про що вказано на самому початку його документації. --MMH (обговорення) 23:30, 9 березня 2025 (UTC)Відповісти
Дата (день)
Найсвіжіший коментар: 5 років тому7 коментарі2 особи в обговоренні
Вельмишановний колега! А чи немає можливості указати дату у форматі днів (діапазону днів) — наприклад стаття у газеті (у номерах за декілька днів одного місяця)? З пов. --De Riban5 (обговорення) 10:26, 10 березня 2020 (UTC)Відповісти
На жаль, ні, бо шаблон використовує для виведення дня місяця функцію парсера #time. Але якщо це газета або журнал, то вони мають номер, і ви можете вказати дні місяця, наприклад, таким чином: |номер = 8 (24—29 лютого). Це виведе дати у правильному, з точки зору ДСТУ, форматі. --MMH (обговорення) 11:13, 10 березня 2020 (UTC)Відповісти
Бо рік не виводиться функцією #time. Можна робити і так, як я пояснював на російській сторінці. P.S. В архівах не можна писати, треба відкривати нове обговорення. --MMH (обговорення) 16:08, 10 березня 2020 (UTC)Відповісти
Автоматично — ні. Шаблон не створює автоматично посилання на Вікісховище. Але Ви можете використати таку конструкцію: [[c:File:Перепись_населения._т.13_Екатеринославская_губерния._Н.А.Тройницкий_(ред.)(С.-Петербург,_1904).pdf|Ваша назва]] і вставити її у відповідний параметр шаблону. --MMH (обговорення) 08:56, 12 травня 2024 (UTC)Відповісти
Треба спочатку розуміти, як має виглядати бібліографічне посилання без застосування шаблону. Шаблон дозволяє оформляти бібліографічне посилання різними способами і, відповідно, вихідне бібліографічне посилання буде виглядати по-різному. --MMH (обговорення) 11:47, 12 травня 2024 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 2 місяці тому10 коментарі2 особи в обговоренні
Виникає така ситуація… |сторінок= 110 [1] |сторінок ілюстрацій= [1] |ілюстрації вид=л. карты виводить 110 [1] с., [1] с. л. карты.
конструкція |сторінок= 132 |аркушів ілюстрацій= [1] |ілюстрації вид= карты (з параметром |-мова= ru) виводить 132 с., [1] арк. карты. Можна зробити л. для російськомовних видань? --De Riban5 (обговорення) 01:01, 4 березня 2025 (UTC)Відповісти
