Облік електроенергіїОблік електроенергії, передбачає визначення кількості спожитої або відпущеної електроенергії за допомогою особливих пристроїв — лічильників електричної енергії, здебільшого для розрахунків за неї. Облік електроенергії також застосовується для стеження за виробництвом електроенергії відповідно до заяви про нейтральність викидів вуглецю в межах програми «Climate Active».[1] У моделях споживання електроенергії з мережі, метод на основі місця розташування, використовує середні регіональні коефіцієнти викидів, для врахування впливу на довкілля. Ринковий метод ґрунтується на договірних угодах, що підтверджують виняткові права на електроенергію від певних джерел енергії. Непослідовне застосування цих методів заради оцінки життєвого циклу (LCA/ОЖЦ - метод, який використовується для кількісної оцінки впливу продукції та послуг на навколишнє середовище протягом її життєвого циклу (ISO 14040 (2006)[2]) та обліку ОГ можуть призводити до подвійного враховування. Зокрема, подвійний облік електроенергії, пов'язаної з досить низькою дією на навколишнє середовище, наприклад, відновлюваних джерел енергії, може призвести до недооцінки загального впливу.[3] Сучасні електронні лічильники електроенергії з віддаленим зчитуванням, також відомі як інтелектуальні лічильники або розумні лічильники, можуть зчитуватися дистанційно кінцевим споживачем, енергопостачальною компанією або системами автоматизації будівлі чи розумного дому через інтерфейси даних. Разом з тим, вони пропонують багато інших послуг, наприклад, за допомогою електронних лічильників можна змінювати тарифи без втручання в роботу лічильника. Цифрові лічильники можуть використовувати вимірювання в чотирьох квадрантах, щоби розрізняти активну та реактивну енергію й реєструвати їх окремо, отож активну енергію також, можна диференціювати за знаком у споживанні та виробленні, тож рахувати окремо.[4] Види обліку в УкраїніОблік електроенергії на підприємствах, може бути розрахунковим або технічним. Розрахунковим обліком електроенергії називається облік виробленої, а також відпущеної споживачам електроенергії для грошового розрахунку за неї[5]. Лічильники, які встановлюють для розрахункового обліку, називаються розрахунковими лічильниками. Технічним (контрольним) обліком електроенергії називається облік для стеження за витратою електроенергії всередині електростанцій, підстанцій, підприємств, у будівлях, квартирах тощо[5]. Лічильники, які встановлюють для технічного обліку, називаються лічильниками технічного обліку. Загальні вимогиОблік активної електроенергії має забезпечувати визначення кількості енергії[5]:
Крім того, облік активної електроенергії має забезпечувати можливість:
Облік реактивної електроенергії має забезпечувати можливість визначення кількості реактивної електроенергії, отриманої споживачем від електропостачальної організації або переданої їй, тільки в тому разі, якщо за цими даними проводяться розрахунки або контроль дотримання заданого режиму роботи компенсувальних пристроїв. Встановлення лічильниківЛічильники для розрахунку електропостачальної організації зі споживачами електроенергії рекомендовано встановлювати на межі поділу мережі (за балансовою приналежністю) електропостачальної організації та споживача. Лічильники електростанційРозрахункові лічильники активної електроенергії на електростанції треба встановлювати[5]:
На електростанціях, обладнаних системами централізованого збору і оброблення інформації, зазначені системи слід використовувати для централізованого розрахункового і технічного обліку електроенергії. На решті електростанцій рекомендовано застосовувати автоматизовану систему обліку електроенергії[5]. На електростанціях потужністю до 1 МВт розрахункові лічильники активної електроенергії мають установлюватися тільки для генераторів і трансформаторів власних потреб або тільки для трансформаторів власних потреб та відхідних ліній. Лічильники підстанційРозрахункові лічильники активної електроенергії на підстанції енергосистеми треба встановлювати[5]:
Для ліній до 10 кВ, у всіх випадках мають бути виконані кола обліку, збірки затискачів, а також передбачені місця для встановлення лічильників. Розрахункові лічильники активної електроенергії на підстанції, котрі належить споживачеві, мають установлюватися[5]:
Лічильник реактивної енергіїЛічильники реактивної електроенергії треба встановлювати[5]:
Якщо з боку підприємства за згодою енергосистеми проводиться видача реактивної електроенергії в мережу енергосистеми, то необхідно встановлювати два лічильники реактивної електроенергії зі стопорами в тих елементах схеми, де встановлено розрахунковий лічильник активної електроенергії. У всіх інших випадках має встановлюватися один лічильник реактивної електроенергії зі стопором. Для підприємства, яке розраховується з енергопостачальною організацією за максимумом дозволеної реактивної потужності, слід передбачати встановлення лічильника з покажчиком максимуму навантаження, за наявності двох або більше пунктів обліку застосування автоматизованої системи обліку електроенергії. Вимоги до розрахункових лічильниківКожний установлений розрахунковий лічильник повинен мати на гвинтах, які кріплять кожух лічильника, пломби з клеймом державного повірника, а на затискній кришці — пломбу енергопостачальної організації. На ново-встановлюваних трифазних лічильниках, мають бути пломби державної повірки з терміном давності не більше ніж 12 міс, а на однофазних лічильниках — з терміном давності не більше ніж 2 років. Облік активної та реактивної електроенергії трифазного струму має проводитися за допомогою трифазних лічильників. Допустимі класи точності розрахункових лічильників активної електроенергії для різних об'єктів обліку наведено нижче:
Клас точності лічильників реактивної електроенергії має вибиратися на один ступінь нижче відповідного класу точності лічильників активної електроенергії. Застосування вимірювальних трансформаторівКлас точності трансформаторів струму і напруги для приєднання розрахункових лічильників електроенергії, повинен бути не більшим ніж 0,5. Допускається використовувати трансформатори напруги класу точності 1,0 для вмикання розрахункових лічильників класу точності 2,0. Для приєднання лічильників технічного обліку допускається використовувати трансформатори струму класу точності 1,0, а також вбудовані трансформатори струму класу точності нижче 1,0, якщо для отримання класу точності 1,0 потрібно встановлювати додаткові комплекти трансформаторів струму.[7] Допускається застосовувати трансформатори струму із завищеним коефіцієнтом трансформації (за умов електродинамічної та термічної стійкості або захисту шин), якщо в разі найбільшого навантаження приєднання струм у вторинній обмотці трансформатора струму становитиме не менше ніж 40% номінальноrо струму лічильника, а в разі найменшого робочого навантаження, не менше 5%. Приєднувати струмові обмотки лічильників до вторинних обмоток трансформаторів струму слід, переважно, окремо від кіл захисту і спільно з електровимірювальними приладами. Допускається здійснювати спільне приєднання струмових кіл, якщо окреме їх приєднання потребує установлення додаткових трансформаторів струму, а спільне приєднання не призводить до зниження класу точності і надійності кіл трансформаторів струму, які використовують для обліку, і забезпечує необхідні характеристики пристроїв релейного захисту. Використовувати проміжні трансформатори струму для увімкнення розрахункових лічильників заборонено. Навантаження вторинних обмоток вимірювальних трансформаторів, до яких приєднують лічильники, не повинно перевищувати номінальних значень. Технічний облікНа теплових і атомних електростанціях з агрегатами (блоками), не обладнаними інформаційними або керівними обчислювальними машинами, слід установлювати стаціонарні або застосовувати інвентарні переносні лічильники технічного обліку в системі власних потреб для можливості розрахунків техніко-економічних показників. Водночас, встановлення лічильників активної електроенергії має проводитися: в колах електродвигунів, які живляться від шин розподільчої установки основної напруги (понад 1 кВ) власних потреб, і в колах усіх трансформаторів, які живляться від цих шин. На електростанціях з поперечними зв'язками (які мають загальний паропровід) треба передбачати з боку генераторної напруги підвищувальних трансформаторів, технічну можливість встановлення (в умовах експлуатації) лічильників технічного обліку активної електроенергії, застосовуваних для стеження за правильністю роботи розрахункових генераторних лічильників. Лічильники активної електроенергії для технічноrо обліку варто встановлювати на підстанціях напругою 35 кВ і вище енергосистем: з боку середньої та нижчої напруги силових трансформаторів; на кожній відхідній лінії електропередавання 6 кВ і вище, яка перебуває на балансі енергосистеми. Лічильники реактивної електроенергії для технічноrо обліку слід встановлювати з боків середньої та нижчої напрyrи силових трансформаторів підстанцій 35 кВ і вище. Класи точності лічильників технічного обліку активної електроенергії мають відповідати значенням, наведеним нижче:
Класи точності лічильників технічного обліку реактивної електроенергії допускається вибирати на один ступінь нижче ніж відповідні класи точності лічильників технічноrо обліку активної електроенергії. Європейський СоюзЗ 30 жовтня 2006 року Європейська директива щодо вимірювальних приладів (MID — Директива Європейського союзу 2014/32/EU про вимірювальні прилади (англ. Measuring Instruments directive) спрямована на забезпечення надійності та єдності вимірів у ЄС, а також зниження торгових бар'єрів усередині ЄС) регулює продаж різноманітних нових вимірювальних приладів, призначених для кінцевих користувачів у Європі, зокрема ефективного лічильника електроенергії. Вона не регулює зобов’язання щодо повірки, та вимоги після розміщення продукту на ринку чи введення його в експлуатацію. Це залишається предметом національного законодавства кожної країни. Однак держави-члени, повинні виправдовуватися перед Комісією та іншими державами-членами, якщо вони не підтримують це. Вимірювальні прилади, сумісні з MID, більше не потрібно повіряти перед першим введенням в роботу. Положення MID, замінили багато національних вимог до лічильників які підлягають повіркам. Для задавнених дозволів на використання приладів обліку (наприклад, PTB), існував перехідний період до 30 жовтня 2016 року. Способи моніторингу та білінгуКомерційне використання У великих комерційних і промислових приміщеннях, можуть використовуватися електронні лічильники, які зчитують споживання електроенергії проміжками в часі по півгодини або менше. Це пояснюється тим, що в більшості електромереж спостерігаються стрибки попиту протягом дня, і енергетична компанія, можливо, захоче надати цінові заохочення для великих споживачів, щоби зменшити попит у цей час. Такі сплески попиту, часто відповідають часу приймання їжі або, як відомо, рекламі, яка перериває популярні телевізійні програми.  Домашній енергетичний моніторинг Далекосяжно дієвим засобом зменшення споживання енергії домогосподарствами, є надання користувачам зручного зворотного зв’язку в умовах дійсного часу, щоб вони могли змінювати свою поведінку щодо використання електроенергії. Нещодавно (2018) з’явилися недорогі дисплеї зворотного зв’язку з постачальною компанією, які можуть вимірювати споживану електроенергію (Вт-години), миттєву потужність (ват) і, водночас, можуть вимірювати напругу електричної мережі, струм, час роботи, повну потужність, пікову потужність і струм, а також годинник, встановлений вручну. На дисплеї може показуватися графічне споживання електроенергії протягом тижня.[8][9] Дослідження, проведене в Канаді Hydro One у 500 будинках Онтаріо з використанням лічильників, що зчитуються споживачами, виявило зниження загального споживання електроенергії в середньому на 6,5% порівняно з відповідною групою населення такого ж розміру. Згодом Hydro One запропонувала безкоштовні монітори живлення 30 000-ам споживачам, завдяки успіху пілотного проекту.[10] Див. такожПримітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
