Оболонська набережна
Оболо́нська на́бережна — вулиця в Оболонському районі міста Києва, житловий масив Оболонь. Пролягає від вздовж затоки Оболонь р. Дніпро від урочища Наталка[1][2] (юридично — від Північного мосту) до Прирічної вулиці. ІсторіяПерші поселення на місці Оболоні були з незапам'ятних часів. Тут жили племена скотарів. Це довів ще відомий вітчизняний археолог Вікентій Хвойка. Там навіть був встановлений великий ідол покровителю домашньої худоби, богу Велесу. У 1897 році на Оболонській затоці почалося будівництво гавані за проєктом відомого інженера Миколи Максимовича. Після завершення будівництва в 1899 році ревізійна комісія виявила ряд недоліків. Збиток для міської скарбниці склав близько ста тисяч рублів. У 1939 році в рамках радянської оборонної програми на Оболоні розгорнулося секретне будівництво. Проєктом передбачалося спорудження під Дніпром стратегічної залізниці. На будівництві працювало близько 12 тисяч осіб. Але в 1941 році почалася війна, і всі роботи згорнули далеко до завершення. Тепер в урочищі Наталка про цей утопічний проєкт нагадує величезний залізобетонний Кесон.[3] Уздовж урочища Наталка в середині 1970-х років облаштована захисна дамба[4], що дозволила намити необхідний для будівництва житлового масиву шар піску. За первісним проєктом Оболоні[5] уздовж Дніпра повинні були розташовуватися унікальні громадські будівлі. Будівництво їх відкладалося на більш пізній період, як і в багатьох інших житлових масивах Києва. Тому Оболонська набережна була упорядкована тільки в середині 2000-х років разом з будівництвом на цій території житлового мікрорайону №3а (Оазис). Забудовою займалася Творча Архітектурна Майстерня Валентина Ісака. За першу чергу благоустрою набережної творчий колектив удостоєний Державної премії України в галузі архітектури в 2003 році. Сучасну назву присвоєно набережній також з 2003 року[6][7]. Визначні об'єкти
Галерея
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia