Обрання гетьманом Данила Апостола у ГлуховіОбрання гетьманом Данила Апостола у Глухові — урочиста церемонія, що проходила 1 (12) жовтня 1727 року у Глухові з метою відновлення імператором Російської імперії Петром II гетьманства у Лівобережній Україні та обрання на цю посаду 73-річного Данила Павловича Апостола під час Глухівського періоду в історії України ![]() Відновлення гетьманстваПісля смерті (весною 1727 р.) імператриці Катерини І Російською державою став керувати 12-літній Петро II. Малоросійська колегія була ліквідована, а управління Лівобережною Україною було підпорядковане Колегії іноземних справ. 22 липня 1727 р. було опубліковано указ російського імператора Петра II «Про порядок виборів на Лівобережній Україні гетьмана і старшини». Для здійснення виборів до Глухова був направлений таємний радник Федір Наумов. Згідно з інструкцією Колегії іноземних справ, гетьманом повинен стати 73-річний миргородський полковник Данило Апостол «по старшинству и по заслугам и ради имеющего его у них кредиту». Церемонія обранняУ неділю 1 (12) жовтня 1727 року на Генеральній (великій) раді в Глухові новим гетьманом України був обраний миргородський полковник Данило Апостол. Військо разом з бунчуковими, сотенною і полковою старшиною стояло колом на площі між Троїцьким собором, Миколаївською церквою та церквою Пророка Іллі. Грали музики. Чернігівський літопис[1] про церемонію
Учасники обранняВ центрі був поміст на якому стояли представник царя Федір Наумов та миргородський полковник Данило Апостол, а також інші полковники. Посеред майдану вже стояв стіл під червоним сукном. Тут же глухівські старшини Іван Левенець, О. Міклашевський, Федір Гречаний та Г. Гамалія внесли на срібному блюді «тавтою червоною покрытое», царську грамоту та несли гетьманські клейноди: гетьманську булаву, корогву, бунчук і печатку[3]. З названих — Іван Левенець та Федір Гречаний входили до складу лквідованої перед цим Першої Малоросійської колегії. http://uk.rodovid.org/wk/778040[недоступне посилання з квітня 2019][4] Біля Миколаївської церкви стояли архієпископ київський Варлаам (Ванатович), єпископ Чернігівський Іродіон (Жураківський), п'ять архімандритів: печерський київський — Іонакій Сенютович; чернігівський — Герман (Кононович) Троєцький, і єлецький — Тимофій Максимович; новгородський — Ніл Березовський та ніжинський — Сава (Шпаковський). Вони та козаки тричі одностайно відповіли, що бажають обрати гетьманом Данила Апостола.[2] Федір Наумов проводив церемонію обрання гетьмана Лівобережної України. На питання у війська і старшини, кого вони хочуть бачити гетьманом, отримали відповідь: «Миргородського полковника Данила Апостола». І ще двічі, як того вимагала козацька традиція, міністр звертався до присутніх з тим самим запитанням. І чув ту ж відповідь. Тоді він звернувся до миргородського полковника: «Його імператорська величність по вільних голосах іменним своїм указом жалує тебе в гетьмани».[5] На честь новообраного гетьмана під звуки литавр і труб було проведено триразовий салют із гармат і стрілецької зброї. Піднявший на поміст, Апостол подякував всім і разом з сенатором, козацькою старшиною і духовенством попрямував в Миколаївську церкву на урочисте богослужіння. Умови діяльності гетьманаФедір Наумов залишився при гетьмані, спочатку як міністр-резидент, а потім як таємний радник — апробоване вже раніше «царське око й вухо». Також, для перестороги, як заручника до С-Петербурга було відправлено сина гетьмана — Петра Апостола. «Щоб гетьман не надумався зрадити Москву», — говорилось у царському наказі. Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia