Овчаренко Трохим Трохимович
Трохим Трохимович Овчаренко (7 вересня 1911, Юрченкове — 28 жовтня 1963, Юрченкове) — радянський військовик, учасник Німецько-радянської війни. Орденоносець. ЖиттєписТрохим Овчаренко народився 7 вересня 1911[1] року у селі Юрченкове Білоколодязької волості Вовчанського повіту. За етнічним походженням українець[2]. У 1932—1936 роках проходив службу у Червоній армії, пізніше проходив навчання на курсах удосконалення командного складу, які закінчив у 1940 році[3]. Третього вересня 1941 року був мобілізований та направлений у розташування 411-ї стрілецької дивізії[ru]. Брав участь в обороні Сталінграда, з 31 жовтня 1942 як командир вогневого взводу 3-ї батареї 202 окремого винищувально-протитанкового дивізіону 124-ї стрілецької дивізії[ru]. Його взвод відзначився у боротьбі з румунськими військами, за що молодший лейтенант Трохим Овчаренко, 9 грудня 1942 року, був нагороджений орденом Червоної зірки[2][3]. Сімнадцятого серпня 1943 року, вже старший лейтенант Трохим Овчаренко, очолив батарею 58-ї гвардійської стрілецької дивізії[ru]. Вже 23 серпня він відзначився під час відбиття німецької контратаки у районі сіл Артемівка та Рубашкине. Під час якої його батарея знищила чотири танки Pz.Kpfw. IV, дві кулеметні точки та близько 50 солдатів супротивника. Також 30-31 серпня того ж року батарея Овчаренка успішно прикрила радянських солдатів, які прорвалися у тил супротивника в районі хутора Полузюкова та знищила три ворожих танки та одну самохідну артилерійську установку. Трохим Овчаренко був представлений до ордена Вітчизняної війни 1 ступеня, однак його відзначили другим орденом Червоної зірки[4]. Отримав бойове поранення 6 вересня того ж року[3]. Був членом КПРС[4]. По закінченню війни, Трохим Овчаренко продовжував службу до 14 березня 1946 року, коли був звільнений у запас. Мешкав у рідному селі де і помер 28 жовтня 1963 року[3]. Нагороди
Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
