Огуленко Максим Артемович

Максим Артемович Огуленко
Народження	19 липня 1899(1899-07-19) Аккерман, Бессарабська губернія, Російська імперія
Смерть	3 липня 1974(1974-07-03) (74 роки) Одеса, Українська РСР, СРСР
Поховання	Одеса
Країна	Російська імперія  СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	мотострілецькі війська
Роки служби	1918—1945 (з перервами)
Звання	Рядовий
Формування	6-й гвардійський механізований корпус
Війни / битви	Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна
Нагороди

Максим Артемович Огуленко (нар. 19 липня 1899(18990719) — пом. 3 липня 1974) — радянський військовик часів Другої світової війни, стрілець 1-го мотострілецького батальйону 17-ї гвардійської механізованої бригади 6-го гвардійського механізованого корпусу (4-а танкова армія), гвардії рядовий. Герой Радянського Союзу (1945).

Народився 19 липня 1899 року в місті Аккермані Бесарабської губернії Російської імперії (нині — місто Білгород-Дністровський Одеської області) в родині робітника. Українець. Здобув початкову освіту.

У 1918 році вступив до лав Червоної армії. Учасник громадянської війни в Росії, воював у кавалерійській бригаді Григорія Котовського. Пізніше в Одесі працював вантажником на одеській базі «Головвторчормету».

Удруге призваний до лав РСЧА Сталінським РВК м. Одеси 23 червня 1941 року. Учасник німецько-радянської війни з 27 серпня 1941 року. Воював на Південно-Західному, Сталінградському і 1-у Українському фронтах. Двічі (18.09.1944, 26.01.1945) був поранений, але обидва рази повертався у стрій.

Особливо відзначився під час проведення Вісло-Одерської наступальної операції. Виконуючи завдання командування, гвардії рядовий Огуленко під артилерійсько-мінометним вогнем супротивника одним з перших форсував річку Одер у районі міста Кебен (Хобеня, Польща) і взяв участь у блокуванні двох ворожих ДОТів, де особисто вбив 2 і полонив 2 солдатів супротивника. У подальшому в складі свого взводу брав участь у відбитті 7 ворожих контратак. 26 січня 1945 року гвардії рядовий Огуленко першим увірвався до церкви, знищив німецький ручний кулемет, що заважав просуванню взводу вперед, а його обслугу полонив. Під час вуличного бою був поранений, але не залишив поле бою доти, доки не була відбита контратака ворога.^[1]

У 1945 році демобілізований. Повернувся в Одесу на попереднє місце роботи.

Помер 3 липня 1974 року, похований ув Одесі.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії рядовому Огуленку Максиму Артемовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6653).

Також був нагороджений медалями.

• «Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области». / Сост.: Абрамов А. Ф., Бульба А. И. — Одеса: Маяк, 1984, стор. 214—216.