Огульчанський Олексій Якович

Огульчанський Олексій Якович
Народився	30 березня 1912(1912-03-30)  Луганськ, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер	13 серпня 1996(1996-08-13) (84 роки)  Бердянськ, Запорізька область, Україна
Поховання	Бердянськ
Країна	Російська імперія  СРСР  Україна
Діяльність	письменник, краєзнавець
Alma mater	Бердянський державний педагогічний університет (1940)
Заклад	Бердянський краєзнавчий музей
Членство	Спілка радянських письменників України

Олексій Якович Огульча́нський (нар. 30 березня 1912, Луганськ — пом. 13 серпня 1996, Бердянськ) — український дитячий письменник, бердянський краєзнавець; член Спілки письменників України з 1967 року. Лауреат Запорізької обласної літературної премії імені Василя Лісняка за 1989 рік.

Народився 30 березня 1912 року на хуторі Огульчанському (нині у межах міста Луганська, Україна) в сім'ї тесляра^[1]. 1929 року закінчив Луганську трудову семирічну школу, згодом Бердянський педагогічний технікум^[2].

Одночасно з навчанням, з січня 1930 року по листопад 1934 року пройшов шлях від молодого літературного працівника до відповідального секретаря у редакції бердянської газети «Більшовицька зірка». Із листопада 1934 року по вересень 1938 року служив в Червоній армії, де виконував обов'язки писаря та бібліотекаря. Після демобілізації повернувся до Бердянська, вчився на вечірньому відділенні учительського інституту, яке закінчив 1940 року. Паралельно з навчанням працював у газеті та протягом 1938—1940 років — науковим співробітником Бердянського краєзнавчого музею^[2].

З жовтня 1940 року по вересень 1943 року жив у селі Миколаївці Бердянського району, перебував в окупації. Після відвоювання Запорізької області радянськими військами, з вересня 1943 року по жовтень 1944 року працював директором середньої школи в селі Осипенко; із жовтня 1944 року по січень 1950 року — старшим науковим співробітником Бердянського краєзнавчого музею; із січня 1950 року по вересень 1952 року — старшим лаборантом Осипенківського учительського інституту. Після роботи в інституті повернувся працювати в краєзнавчий музей на ту ж саму посаду, де перебував до лютого 1964 року. З лютого 1964 року по липень 1973 року очолював гурток юних туристів-краєзнавців при Бердянському будинку піонерів, після чого вийшов на пенсію^[2]. Помер у Бердянську 13 серпня 1996 року. Похований у Бердянську^[1].

Дебютував у 1930-х роках краєзнавчими нарисами в журналі «Всесвіт», потім систематично виступав у періодиці. Автор творів:

У співавторстві склав путівники «Северное Приазовье» (1976; 1982), «По морю Азовскому» (1977; 1983), «Заповедники Приазовья» (1978; усі — Дніпропетровськ). Написав кіносценарій до телефільму «Билиці Азовського моря» (1975, Запорізька телестудія).

У Бердянську у 2012 році на фасаді Музею історії міста Бердянська Олексію Огульчанському встановлено гранітну меморіальну дошку.

• П.-П. С. Юрик. Огульчанський Олексій Якович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. — Т. 24 : О. — 944 с. — ISBN 978-966-02-9960-3.