Озерне (Ізмаїльський район)
Озерне́ — село Саф'янівської сільської громади в Ізмаїльському районі Одеської області України. Населення — 5 370 осіб. ІсторіяСело засноване у 1808 році болгарами-переселенцями та молдаванами. У часи румуно-боярської окупації в селі діяла підпільна група.[1] Село за свою історію декілька раз змінювало свою назву. Так, у 1920-х роках називалося Генерал Авереску (рум. General Al. Averescu)[2], до 1947 року — Бабель (рум. Babele). Рішення про перейменування в Озерне було закріплено Указом Президії Верховної Ради УРСР від 14 листопада 1945 року.[3] НаселенняЗгідно з переписом 1989 року населення села становило 5057 осіб, з яких 2461 чоловік та 2596 жінок.[4] За переписом населення 2001 року в селі мешкала 5361 особа.[5] МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
Освіта, культура та спортНа території села міститься колгосп ім. Ілліча зерно-молочного напряму, у володінні якого 6637 га землі, у т. ч. 5152 га орної, 371 га виноградників. В Озерному є восьмирічна та середня школа сільської молоді, дві бібліотеки, Будинок культури на 380 місць, танцювальний колектив якого у 1964 та 1965 роках на республіканському та всесоюзному оглядах художньої самодіяльності нагороджений почесними грамотами, дипломами обласного управління культури та Міністерства культури УРСР. Функціонує лікарня. Працюють побутові майстерні. За роки семирічки в селі збудовано 149 житлових будинків. Тільки в 1967 році було висаджено понад 10 тис. фруктових та декоративних дерев. В центрі села розбито парк. В околицях села знайдено поселення гумельницької культури (IV—III століття до н. е.), епохи пізньої бронзи (кінець II — початок I століття до н. е.) та перших століть нашої ери.[1] У 1973 році у села відбулися зйомки історичної драми «Гнів» режисерів Миколи Гібу та Леоніда (Леонтія) Проскурова. Художній фільм про Татарбунарське повстання, яке сталося у вересні 1924 року, знімати у Татарбунарах було неможливо — від села зразка 1924 року нічого не збереглося — воно було знищено артилерією та спалено, а згодом на його місці побудовано нове сучасне село. Тому художник-постановник Микола Апостоліді, на основі збережених малюнків, фотографій та спогадів виживщих селян зробив ескізи для зйомок. Бутафорські «Татарбунари» у 70 хат й були зведені біля села Озерне.[7] Відомі уродженці
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
