Олександрівська колона

Олександрівська колона
Назва на честь:	Олександр I
59°56′21″ пн. ш. 30°18′57″ сх. д. / 59.939166666667° пн. ш. 30.315833333333° сх. д. / 59.939166666667; 30.315833333333
Тип	Тріумфальна колона і пам’ятка
Статус спадщини	об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Країна	Російська Федерація
Розташування	Санкт-Петербург
Архітектор	Огюст Рікар Монферран[1]
Висота	47,5 м
Засновано	11 вересня 1834
Олександрівська колона (Росія)
Олександрівська колона у Вікісховищі

Олекса́ндрівська коло́на (також Олександрійський стовп, за віршем О. С. Пушкіна «Пам'ятник») — колона-пам'ятник у стилі ампір, встановлена в центрі Двірцевої площі Санкт-Петербурга. Споруджена в 1834 році архітектором Огюстом Монферраном за вказівкою Миколи І в пам'ять про перемогу його старшого брата Олександра І над Наполеоном. Перебуває під орудою Державного Ермітажу^[2].

Цей пам'ятник доповнив композицію Арки Головного Штабу, що була присвячена перемозі в Вітчизняній війні 1812 року. Ідею спорудження монумента подав відомий архітектор Карл Россі. Плануючи простір Двірцевої площі, він вважав що в центрі неї необхідно буде збудувати пам'ятник. Але від ідеї ще одного кінного пам'ятника Петру І він відмовився.

Офіційний конкурс був офіційно оголошений від імені імператора Миколи І в 1829 році з формулюванням «в память о незабвенном брате»^{[примітка 1][3]}. Огюст Монферран відгукнувся на цей виклик проектом спорудженням грандіозного гранітного обеліску, але цей варіант імператор відхилив.

Ескіз того проекту зберігся, і сьогодні зберігається в бібліотеці Університету шляхів сполучення. Монферран пропонував встановити величезний гранітний обеліск висотою 25,6 метри (84 фути або 12 сажнів), а на гранітному цоколі 8,22 метри (27 футів). Лицьову грань обеліску пропонувалось прикрасити барельєфами з зображенням подій війни 1812 року в знімках з відомих медальйонів роботи медальєра графа Ф. П. Толстого.

На п'єдесталі планувалось виконати надпис «Благословенному — благодарная Россия»^{[примітка 2]}. Також на ньому автор хотів встановити вершника на коні, який ногами зневажав би змію; попереду вершника летить двоголовий орел, а за ним богиня перемоги вінчає його лаврами; коня ведуть дві символічні жіночі фігури.

На ескізі проекта вказано, що обеліск має перевершити всі відомі в світі моноліти своєю висотою (таємно виділяючи обеліск встановлений Д. Фонтана перед собором св. Петра). Художня частина чудово виконана акварельною технікою і свідчить про високу майстерність Монферрана в різних напрямах образотворчого мистецтва.

Намагаючись відстояти свій проект, архітектор діяв у межах субординації, присвятивши Миколі I свій твір «Plans et details du monument consacré à la mémoire de l'Empereur Alexandre», але ідея все ж була відкинута, і Монферрану було недвозначно вказано на колону як на бажану форму пам'ятника.

Олександрівська колона нагадує зразки тріумфальних споруд античності. Монумент має дивовижно чіткі пропорції та лаконізм форми, красивий силует.

Текст на табличці пам'ятника:

Александру I благодарная Россия^{[примітка 3]}

Це найвищий монумент у світі, виконаний з цілісного граніту, і третій за висотою після Колони Великої Армії в Булонь-сюр-Мер и Колони Нельсона в Лондоні. Вона вище аналогічних монументів світу: Вандомської колони в Парижі, колони Траяна в Римі і колони Помпея в Олександрії.

• Загальна висота споруди 47,5 м.
  • Висота стовбура (монолітної частини) колони 25,6 м (12 сажені)
  • Висота п'єдесталу 2,85 м (4 аршина)
  • Висота фігури ангела 4,26 м.
  • Висота хреста 6,4 м (3 сажені).
• Нижній діаметр колони 3,5 м (12 футів), верхній — 3,15 м (10 футів 6 дюймів)
• Розмір постамента — 6,3×6,3 м.
• Розмір барельєфів — 5,24×3,1 м.
• Розмір огороджень 16,5×16,5 м.
• Загальна вага споруди 704 т.
  • Вага кам'яного стовбура колони близько 600 т.
  • Загальна вага вес навершя колони близько 37 тонн.

Сама колона стоїть на гранітній підставі без будь-яких додаткових опор, лише під дією власної сили тяжіння.

На думку мистецтвознавців, талановитий витвір О. Монферрана володіє чіткістю пропорцій, лаконізмом форми, красою ліній і силуету. Як відразу по завершенню, так і згодом цей архітектурний витвір неодноразово надихав діячів мистецтва.

Як знаковий елемент міського пейзажу колона була неодноразово зображена пейзажистами.

Показовим сучасним прикладом служить відеокліп на пісню «Любовь» (режисер С. Дебежев, автор - Ю. Шевчук) з однойменного альбому гурту ДДТ. В цьому кліпі, в тому числі проводиться аналогія колони і силуету космічної ракети. Крім використання у відеокліпі, для оформлення конверта альбому використаний знімок барельєфа п'єдесталу.

Також колона зображена на обкладинці альбому «Lemur of the Nine» петербурзької групи «Refawn».

«Олександрійський стовп» згадується в славнозвісному вірші О. С. Пушкіна «Пам'ятник». Олександрійський стовп Пушкіна - складний образ, в ньому присутній не тільки монумент Олександру I, а й алюзія до обелісків Олександрії і Горацію. При першій публікації назву «Олександрійський» було замінено В. А. Жуковським з побоювання перед цензурою на «Наполеонів» (малася на увазі Вандомська колона).

Крім того, сучасники приписували Пушкіну двовірш^[4]:

У Росії дихає все військовим ремеслом
І ангел робить на караул хрестом

Оригінальний текст (рос.)

«В России дышит всё военным ремеслом

И ангел делает на караул крестом».

Императорский виссон
И моторов колесницы, —
В чёрном омуте столицы
Столпник-ангел вознесён.

— Осип Мандельштам^[5]

• Никитин Н. П. Огюст Монферран, Проектирование и строительство Исаакиевского собора и Александровской колонны. — Ленинград, 1939
• Гусаров А. Ю. Памятники воинской славы Петербурга. - Санкт-Петербург, 2010 - ISBN 978-5-93437-363-5
• Любин Д.В. Александровская колонна. - Санкт-Петербург, издательство Государственного Эрмитажа, 2013. - ISBN 978-5-93572-530-3. 104 с., илл.
• Любин Д. В. Обелиск на Дворцовой площади. Неосуществлённый проект памятника императору Александру I архитектора О. Монферрана // Петербургские искусствоведческие тетради. Выпуск 25. СПб., 2012. С.197-209
• Любин Д. Неисполненный контракт отставного гвардии поручика Арсения Богданова. Материалы к истории создания Александровской колонны // Петербургские искусствоведческие тетради, Выпуск 32. СПб., 2014. С.97-119.
• Чертежи и подробности создания памятника в честь императора Александра. Париж, издательство братьев Тьерри, 1836.

Посилання

1. ↑ Александровская колонна // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 380–383.
   d:Track:Q24329998d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q23892884d:Track:Q19908137d:Track:Q4065721
2. ↑ 14 октября 2009 года Министерством культуры Российской Федерации издан приказ о закреплении на правах оперативного управления Александровской колонны. Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 3 травня 2015.
3. ↑ Александровская колонна «Наука и жизнь»
4. ↑ Александровская колонна. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 5 травня 2015.
5. ↑ «Дворцовая площадь»