Олександрівський район (Кіровоградська область)
Олекса́ндрівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Кіровоградської області України. Площа — 1159 км² (4,7 % площі області). Адміністративний центр — смт Олександрівка. Населення становить 26 267 осіб (на 1 січня 2019 року). ГеографіяРайон простягається з північного сходу на південний захід на 95 км, з півночі на південь — на 50 км. Площа району становить 11 160 км² (0,2 % площі України і 4,9 % площі Кіровоградської області). На півночі район межує з Чигиринським, на північному заході — з Кам'янським районами Черкаської області, на сході і південному сході — зі Знам'янським, на півдні — з Кропивницьким, на заході — з Новомиргородським районами Кіровоградської області.
Розташований він на межі лісостепу і степу, у помірному поясі центральної частини України, на північному заході Кіровоградської області. Відстань від Кропивницького до Олександрівки становить 54 км. Вигідність положення району зумовлюється рівним рельєфом, наявністю річок, помірним кліматом, родючими ґрунтами, сусідством з високорозвиненими в промисловому відношенні районами, а також наявністю транзитної залізниці й загальнодержавних магістралей. Олександрівка лежить у низині. Низина є Бовтиською западиною. Вперше про западину згадує в 1933 році геолог Л. Г. Ткачук. В 1950 роках в районі з'явилися геофізики, дослідження яких показали, що Олександрівка, Стара Осота, Бірки, Івангород, Бовтишка знаходяться в центрі аномалії — мінімуму сили ваги. Корсунь-Новомиргородське плутон, до якого входить ця місцевість, був на той час малодослідженим, тому існувало припущення, що тут могли знаходитись багаті поклади корисних копалин. Вважалося, що западина може бути затокою древнього моря, яке розлилося в попередні епохи на території нинішньої Дніпровсько-Донецької низини. В 1953 році сюди завітав загін Петриківської геологорозвідувальної партії, який заклав у западині три свердловини. Проте вугілля та залізної руди не виявили. Через десять років розвідники під керівництвом Юліана Басса і старшого геолога Віктора Грабовського з Південно-Української геологорозвідувальної експедиції відновили пошуки горючих сланців. Поблизу села Бовтишки пробурили свердловину. Несподівано під осадковими породами відкрились вулканічні туфи, які на території Кіровоградщини не зустрічались. Заново складена геологами карта показала, що аномалія — не затока древнього моря, а автономна западина вулканічного походження з центром в Олександрівці. На території Олександрівського району діяв вулкан-гігант (в лісостеповій зоні України діяло два древні вулкани, інший невеликий вулкан діяв на території села Ротмістрівки Черкаської області). Діаметр кратера дорівнював 24 кілометрам. Також тут могли діяти декілька вулканів із спільним кратером. Це було більше як півтораста мільйона років тому, на початку юрського періоду. Начальник гідрологічної партії Південно-Української геологічної експедиції А. П. Солодовниченко дійшов до думки, що в місцевості навколо Олександрівки існує кільцеподібний артезіанський басейн. На глибині 200 метрів можуть діяти термальні джерела, температура води на поверхні становить 16 градусів.[1] Агрокліматичні умови сприятливі для розвитку сільського господарства, запаси глини дають можливість розвивати виробництво цегли та будівництво. Природно-заповідний фондБотанічні заказникиЛандшафтні заказникиМиколаївський (загальнодержавного значення), Розумівська балка, Чагар. Орнітологічні заказникиРедьчине (загальнодержавного значення), Урочище Грабовате. Ботанічні пам'ятки природиГеоргіївський гай, Дуби-велетні, Жовтий льон, Степові кургани. Гідрологічні пам'ятки природиВитоки річки Тясмина, Зубринець. Заповідні урочищаІсторіяОлександрівський район створено в 1923 році. 05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Цибулівську сільраду Олександрівського району до складу Знам'янського району.[2] Адміністративний устрійРайон адміністративно-територіально поділяється на 3 селищну раду та 20 сільських рад, які об'єднують 53 населені пункти та підпорядковані Олександрівській районній раді. Адміністративний центр — смт Олександрівка[3]. Населення
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
Пам'яткиВ Олександрівському районі Кіровоградської області на обліку перебуває 63 пам'ятки історії. В Олександрівському районі Кіровоградської області на обліку перебуває 12 пам'яток архітектури. В Олександрівському районі Кіровоградської області на обліку перебуває 99 археологічних пам'яток. ПерсоналіїУ районі народилися:
Політика25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Олександрівського району було створено 46 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 59,74 % (проголосували 14 277 із 23 897 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 51,42 % (7 341 виборців); Юлія Тимошенко — 15,49 % (2 211 виборців), Олег Ляшко — 13,43 % (1 917 виборців), Анатолій Гриценко — 6,13 % (875 виборців), Сергій Тігіпко — 3,42 % (488 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,20 %.[6] Примітки
ПосиланняДжерела Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Олександрівський район (Кіровоградська область)
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
