Олександр Гессен-Дармштадтський

Олександр Гессен-Дармштадтський
нім. Alexander von Hessen-Darmstadt
Ім'я при народженні	нім. Alexander Ludwig Georg Friedrich Emil von Hessen und bei Rhein
Народився	15 липня 1823(1823-07-15) Дармштадт, Гессен, Німеччина
Помер	15, грудня 1888 (65 років) Дармштадт, Гессен, Німеччина
Країна	Велике герцогство Гессенське
Місце проживання	Дармштадт
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	французько-прусська війна, Австро-прусська війна, Австро-італо-французька війна і Russian conquest of Chechnya and Dagestand[1]
Титул	Prince of Hessed
Військове звання	генерал від кавалерії і Фельдмаршал-лейтенант[2]
Рід	Гессен-Дармштадтський
Батько	Людвіг II Гессен-Дармштадтський
Мати	Вільгельміна Баденська
Брати, сестри	Марія Олександрівна, Людвіг III і Карло Гессенськийd
У шлюбі з	Юлія Баттенбергська
Діти	Генріх Баттенберг Людвіг Олександр Баттенберг Марія Баттенберг Олександр I Баттенбергского Франц Йосип Баттенберг
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Олександр Гессен-Дармштадтський (нім. Alexander von Hessen-Darmstadt, 15 липня 1823, Дармштадт — 15 січня 1888, Дармштадт) — принц Гессенський, засновник аристократичного роду Баттенбергів, російський генерал від кавалерії.

Олександр був позашлюбним сином Вільгельміни Баденської, великої герцогині Гессенської, і її камергера барона фон Сенарклена де Грансі. Чоловік Вільгельміни, великий герцог Людвіг II Гессенський щоб уникнути скандалу і за наполяганням брата і сестер Вільгельміни визнав Олександра і його сестру Марію (майбутню імператрицю Марію Олександрівну) своїми дітьми. Незважаючи на визнання, вони продовжували жити окремо в Гайлігенберзі, в той час як Людвіг II — в Дармштадті.

Олександр помер 15 грудня 1888 року.

Молодший син великого герцога, Олександр за військовою традицією сім'ї і 24 травня 1840 року вступив на службу в російську армію в чині ротмістра. З 1845 року брав участь в російсько-кавказькій війні. Брав участь в Даргінському поході. 6 липня 1845 був удостоєний ордена Святого Георгія 4-го ступеня .

Згодом Олександр був призначений шефом 8-го уланського Вознесенського полку і 20 липня 1859 нагороджений орденом Святого Георгія 3-го ступеня.

Брав участь в придушенні Угорського повстання в 1849 році.

Генерал-майор — 21 серпня 1849 року

Генерал-лейтенант — 28 червня 1859 року

Генерал від кавалерії — 20 лютий 1869 року

Його багатообіцяюча кар'єра була перервана скандалом, коли Олександр закохався в графиню Юлію фон Гаук, придворну даму його сестри Марії Олександрівни. Їх союз розглядався як мезальянс, так як дівчина була набагато нижче Олександра по статусу. Закоханим довелося втекти з Санкт-Петербурга і в 1851 році вони таємно одружилися в Бреслау, в Сілезії. Цьому роману Барбара Картленд присвятила свою книгу «Там де править Любов» (Юлія зображена під ім'ям Поліни, Олександр під ім'ям Максимуса, Марія Олександрівна під ім'ям принцеси Маргарити).

Коли пара повернулася в Гессен, старший брат Олександра, великий герцог Людвіг III, був незадоволений невибагливим династичним статусом дружини його брата. Але врешті-решт Юлії було дано титул графині Баттенберг (в честь маленького міста на півночі Гессена, де вони спочатку жили в самоті), з умовою що їхні діти не будуть включені в лінію спадкування. Графиня була пізніше прирівняна до розряду принцеси, і пара повернулася в Дармштадт.

Відмовившись від династичних домагань, Олександр і його дружина жили тихим життям. У них було 5 дітей, які отримали прізвище по титулу матері

Дружина — Юлія Баттенберзька

• Марія (1852—1923)
• Людвіг (1854—1921), одружений з Вікторією Гессен-Дармштадтською
• Олександр (1857—1893), князь Болгарії
• Генріх (1858—1896)
• Франц Йосиф (1861—1924), одружений з Анною Петрович-Негош

• Орден Андрія Первозванного (1841)
• Орден Святого Олександра Невського (1841)
• Орден Святої Анни 1 ст. (1841)
• Орден Святого Георгія 4 ст. (1845)
• Орден Святого Георгія 3 ст. (1859)
• Орден Білого Орла (1863)
• Прусський Орден Чорного орла (1863)
• Прусський Орден Червоного орла 1 ст. (1863)
• Баденський Орден Вірності (1863)
• Баденський Орден Церінгенского лева 1 ст. (1863)
• Гессенський Орден Людвіга 1 ст. (1863)
• Гессенський Орден Золотого Лева (1863)
• Гессенський Орден Філіпа Великодушного 1 ст. (1863)

Степанов В. С., Григорович П. І. На згадку столітнього ювілею імператорського Військового ордена Святого великомученика і Побідоносця Георгія. (1769—1869). СПб., 1869.

• Александр, принц гессенский и прирейнский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)