Олександр Свистельницький

Олександр Свистельницький
Відреставрований натрунний портрет Олександра Свистельницького, створений в 1698-1705 рр.
Підданство	Річ Посполита
Рід	Свистельницькі
У шлюбі з	Катерина Шумлянська
Сас

Олександр Свистельницький гербу Сас (друга пол. XVII ст., Річ Посполита — до 1705) — управитель перегинських маєтків львівської єпископської кафедри^[1], підгородський державець^[2], меценат.

Походив з давнього заможного галицького шляхетського роду Свистельницьких гербу Сас. За припущеннями українського дослідника Ігоря Скочиляса міг бути сином майбутнього єпископа львівського, галицького та кам'янецького Єремії (Свистельницького), оскільки останній до постриження у монахи був двічі одруженим^[3].

Був одруженим з Катериною з Великих Шумлян, яка походила з відомого шляхетського роду Шумлянських гербу Корчак. Разом подружжя було відоме своїм церковним меценатством. Зокрема в 1689 р. вони оновили монастир Воздвиження Чесного Хреста, який розташовувався в с. Сокіл (колишнього Станиславівського повіту)^[4]. А в 1699 р. в родових Свистельниках вони звели дерев'яну церкву Воскресіння Христового.

Не дивлячись на те, що натрунні портрети були досить поширені на землях Речі Посполитої та Війська Запорозького, лише нечисленна кількість з них збереглася до нашого часу. Серед них на українських землях поза межами Львова колекція зі свистельницької церкви Воскресіння Христового є однією з найбільших.^[5].

Відомо, що над іконостасом до цієї церкви працював Йов Кондзелевич^[6][7], тому українські мистецтвознавці Володимир Александрович та Оксана Жеплинська вважають можливим вважати його мистецьку артіль також авторами цього труменного портрету.

Близько 1870-х рр. був віднайдений в підземеллях церкви під час проведення там ремонтних робіт. В 1912 р. тодішній парох церкви о. Гавриїл Боднар передав його Національному музею у Львові на тимчасове збереження на 25 років, проте через знищення даної церкви в роки Першої світової війни він так і залишився в його фондах.